Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
https://reyestr.court.gov.ua/Review/78048367
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2018 року
м. Київ
Справа № 54/239
Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду: Ткач І.В. - головуючий, Баранець О.М., Булгакова І.В., Дроботова Т.Б., Катеринчук Л.Й., Львов Б.Ю., Пільков К.М., Селіваненко В.П., Ткаченко Н.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕП-УА"
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2018
(головуючий - Сітайло Л.Г., судді: Дідиченко М.А., Кропивна Л.В.)
у справі №54/239 Господарського суду міста Києва
за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕП-УА",
про стягнення 4 031 961,64 грн,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст позовних вимог та судових рішень, ухвалених судами попередніх інстанцій
1.1. Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕП-УА" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Півострів Пілот" про солідарне стягнення 4 031 961,64 грн за рахунок майна відповідача-2 за договором застави товарів в обороті № К- 2006385/S1 від 29.04.2011, з яких 4 000 000,00 грн заборгованості за кредитом та 31 961,64 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом.
1.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2011 затверджено мирову угоду від 21.06.2011, укладену між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", Товариством з обмеженою відповідальністю "СТЕП-УА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Півострів Пілот". Провадження по справі №54/239 припинено.
1.3. У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СТЕП-УА" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, в якій просило ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.07.2011 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті позовних вимог.
1.4. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2018 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "СТЕП-УА у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою та повернуто заявнику апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами.
Постановляючи зазначену ухвалу, апеляційний господарський суд встановив, що у судовому засіданні 12.07.2011 суд першої інстанції роз'яснив позивачу та відповідачам наслідки затвердження мирової угоди. Повний текст ухвали місцевого господарського суду представники сторін отримали 13.07.2011, про що свідчать розписки сторін на зворотній сторінці оригіналу ухвали. Таким чином, суд дійшов висновку, що апелянт був ознайомлений з текстом оскаржуваної ухвали.
За таких обставин суд не визнав поважними причини пропуску відповідачем-1 строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 12.07.2011 та відмовив у задоволенні клопотання про його поновлення.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції застосував ч.2 ст.261 ГПК України, згідно з якою незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
1.5 Таким чином, керуючись ст.261 ГПК України, суд відмовив ТОВ "СТЕП-УА" у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою.
2.1. Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, відповідач-1 звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2018 скасувати, а справу передати до Київського апеляційного господарського суду на розгляд.
2.2. Скаржник зазначає, що ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, а саме ч.2 ст.260 ГПК України. При цьому, за твердженням скаржника, у зазначеній нормі визначено, що апеляційна скарга залишається без руху, якщо підстави, вказані у заяві, визнані неповажними. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Проте незважаючи на це, суд апеляційної інстанції відразу відмовив у відкритті апеляційного провадження, не надавши заявнику можливості додатково обґрунтувати причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Слід вказати, що норма, аналіз якої здійснює скаржник, визначена ч.3 ст.260 ГПК України, а не як помилково вказано у касаційній скарзі - ч.2 ст.260 ГПК України.
2.3. Скаржник також вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував ч.2 ст.261 ГПК України, оскільки відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги, суд не врахував, що відповідача-1 не було повідомлено про розгляд справи судом першої інстанції. Саме необізнаність ТОВ "СТЕП-УА" з причин ненаправлення копії ухвали на адресу підприємства та отримання тексту ухвали неповноважним представником обумовило пропуск відповідачем-1 річного строку на оскарження ухвали суду першої інстанції, і саме це є підставою для поновлення строку.
2.4. Відзивів на касаційну скаргу іншими учасниками судового процесу не подано.
3.1. Відповідно до частини другої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
3.2. Ухвалою Верховного Суду від 08.10.2018 справу №54/239 передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
У зазначеній ухвалі вказано, що колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, здійсненому в раніше ухваленій постанові у справі №910/7599/15-г про те, що норми щодо присічного річного строку, визначені частиною 2 статті 261 ГПК України, на апеляційну скаргу, подану на рішення, ухвалене судом до набрання чинності з 15.12.2017 ГПК України, не розповсюджуються.
3.3. Ухвалою від 12.10.2018 справу №54/239 прийнято до розгляду об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
4.1.1. Відповідно до частини 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.2. Щодо суті касаційної скарги
4.2.1. Предметом касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, постановлена судом на підставі ст.261 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017).
4.2.2. Відповідно до частини 1 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Ухвала суду першої інстанції, яка оскаржувалась відповідачем-1 в апеляційному порядку, постановлена 12.07.2011, тобто до набрання чинності з 15.12.2017 ГПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ.
4.2.3. Згідно з п. 13 ч. 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Разом з тим, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч.3 ст.3 ГПК України).
Отже, судові рішення, що ухвалені до 15.12.2017, тобто до набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, проте розгляд таких скарг здійснюється за правилами, встановленими ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017.
4.2.4. У ч.2 ст.261 ГПК України визначено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Здійснивши аналіз зазначеної норми, Суд констатує, що у ній врегульовано порядок вчинення процесуальної дії судом апеляційної інстанції, а саме, відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами, поданими з порушенням строку. Тоді як строки оскарження судових рішень суду першої інстанції, ухвалених до 15.12.2017, врегульовані у ст.93 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017).
Таким чином, суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами, поданими на судові рішення, що ухвалені до 15.12.2017, керується, в тому числі, приписами ч.2 ст.261 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017). Відтак, встановивши відсутність винятків, визначених у пунктах 1, 2 ч.2 ст.261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, незалежно від поважності причин пропуску строку скаржником на апеляційне оскарження.
Отже, Суд вважає за необхідне відступити від висновку про застосування ч.2 ст.261 ГПК України, здійсненого у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №910/7599/15-г, оскільки ця норма може застосуватися судом апеляційної інстанції під час вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами, поданими на судові рішення, ухвалені до 15.12.2017.
4.2.5. Матеріали справи не містять документів, які б підтверджували, що апеляційну скаргу подано особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, а також, що пропуск строку на апеляційне оскарження виник внаслідок обставин непереборної сили.
Суд апеляційної інстанції встановив, що постановляючи ухвалу про затвердження мирової угоди у справі №54/239, місцевий господарський суд у судовому засіданні, що відбулося 12.07.2011, роз'яснив позивачу та відповідачам наслідки затвердження мирової угоди. Повний текст ухвали місцевого господарського суду представники сторін отримали 13.07.2011, про що свідчать розписки сторін на зворотній сторінці оригіналу ухвали. За таких умов суд апеляційної інстанції обґрунтовано вказав, що ТОВ "СТЕП-УА" було ознайомлено зі змістом ухвали суду, що ним оскаржувалась.
Таким чином, Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок апеляційного господарського суду про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі ч.2 ст.261 ГПК України, оскільки звертаючись з апеляційною скаргою, відповідач-1 не довів існування передбачених нею винятків, про що йшлося вище.
4.2.5. Стосовно твердження скаржника про те, що суд апеляційної інстанції не надав йому можливості додатково обґрунтувати причини пропуску строку на апеляційне оскарження, суд касаційної інстанції зазначає таке.
Згідно з ч.3 ст.260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Застосування цієї норми можливе у випадку, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення в межах річного строку з дня складення повного тексту судового рішення. У цій ситуації, дійшовши висновку про неповажність зазначених скаржником причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою, суд має залишити апеляційну скаргу без руху, надавши скаржнику можливість зазначити інші підстави для поновлення цього строку. Тільки у разі визнання цих причин неповажними або у випадку незвернення з відповідною заявою у встановлені строки, у відкритті апеляційного провадження має бути відмовлено, а апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі пункту 4 частини 1 статті 261 ГПК України.
Проте встановлення судом апеляційної інстанції підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження саме на підставі ч.2 ст.261 ГПК України виключає необхідність застосування судом ч.3 ст.260 ГПК України. Відтак доводи скаржника в цій частині відхиляються Судом як необґрунтовані.
4.2.7. Таким чином, суд касаційної інстанції вважає, що звертаючись з касаційною скаргою, ТОВ "СТЕП-УА" не довело неправильного застосування апеляційним господарським судом норм права як необхідної передумови для скасування ухвали суду, що оскаржуються.
5.1. За змістом частини 3 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
5.2. З огляду на висновки, здійснені у розділі 4 цієї постанови, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга ТОВ "СТЕП-УА" не підлягає задоволенню.
6.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 309, 314, 315 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Головуючий суддя І. Ткач
Судді О. Баранець
І. Булгакова
Т. Дроботова
Л. Катеринчук
Б. Львов
К. Пільков
В. Селіваненко
Н. Ткаченко
_03_03.png)