ВЕРХОВНИЙ СУД

https://reyestr.court.gov.ua/Review/77257277

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 912/1172/17

Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Баранця О.М., Дроботової Т.Б., Катеринчук Л.Й., Львова Б.Ю., Пількова К.М., Селіваненка В.П., Ткача І.В. та Ткаченко Н.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес",

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 (головуючий Дармін М.О., судді: Березкіна О.В. і Іванов О.Г.)

у справі № 912/1172/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" (далі ТОВ "АТ Каргілл"),

до товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (далі - ТОВ "Прогрес"),

про стягнення 391 233,22 грн.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "АТ Каргілл" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом до ТОВ "Прогрес" про стягнення 391 233,22 грн., з яких основний борг у сумі 363 371,32 грн., пеня - 24 876,70 грн., 3% річних - 2 985,20 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням ТОВ "Прогрес" умов договору поставки від 03.04.14 № CVS 64173 (далі - Договір) у частині здійснення оплати вартості поставленого товару з урахуванням його скорегованої вартості.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 31.05.2017 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Прогрес" на користь ТОВ "АТ Каргілл" 205 718, 60 грн. основного боргу та 2 985,20 грн. 3% річних. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що за умовами Договору корегування ціни товару здійснюється на момент виставлення рахунка-фактури або дати фактичного зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника (у випадку сплати за простроченим рахунком), якщо курс Банку змінився більше, ніж на 1% у порівнянні з курсом Банку на дату підписання відповідної специфікації. Тобто у даному випадку при розрахунку скоригованої ціни поставленого товару має бути використаний курс долара США до гривні станом на дату фактичної оплати товару ТОВ "Прогрес", а не на дату (11.04.2017) повторного виставлення рахунка перед зверненням до суду. Перевіривши поданий ТОВ "АТ Каргілл" розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що він є правильним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Що ж до відмови у задоволенні позовних вимог у частині стягнення пені, то рішення обґрунтоване тим, що пеня нарахована за період з 11.10.2014 по 10.11.2014, тоді як позов подано 20.04.2017. При цьому ТОВ "Прогрес" заявляло клопотання про застосування позовної давності на підставі частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а Договором поставки сторони не збільшували спеціальну річну позовну давність, встановлену ЦК України.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 оскаржуване рішення змінено в частині стягнення суми основного боргу, а саме стягнуто з ТОВ "Прогрес" на користь ТОВ "АТ Каргілл" 363 371, 32 грн. основного боргу. В іншій частині рішення господарського суду Кіровоградської області від 31.05.2017 залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що різниця у 205 718,60 грн., яка мала бути сплачена ТОВ "Прогрес" 10.11.2014, не була ним погашена, тому ТОВ "АТ Каргілл" скористалось своїм правом і, з урахуванням зміни курсу долара США по відношенню до гривні 26,889 грн. /1 долар США, на підставі положень пункту 3.4.3.4.4 Договору здійснило розрахунок суми основного боргу станом на 11.04.2017. В іншій частині рішення апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Прогрес" звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.09.2017, а рішення господарського суду Кіровоградської області від 31.05.2017 залишити в силі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови:

- залишено поза увагою умови пунктів 3.4.2.2 та 3.4.3.3 Договору, відповідно до яких ціна і вартість підлягає корегуванню, зокрема на дату фактичного зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника (у випадку сплати за простроченим рахунком), якою у даному випадку є 10.11.2014 (дата оплати), а не дата повторно виставленого Постачальником рахунка від 11.04.2017, з урахуванням курсу долара США станом на 11.04.2017;

- не враховано, що ТОВ "АТ Каргілл" здійснило фактично корегування на суму коштів, які є різницею між сумою оплачених коштів за рахунком та сумою, вже відкорегованою на дату такої оплати.

Відповідно до частини другої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.

Ухвалою Верховного Суду від 25.06.2018 колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Булгакової І.В.(головуючий), Львова Б.Ю., Селіваненка В.П. справу № 912/1172/17 передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду з підстав необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів іншої палати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 912/1172/17 між суддями від 04.07.2018 визначено такий склад колегії об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Булгакова І.В. (головуючий), Баранець О.М., Дроботова Т.Б., Катеринчук Л.Й., Львов Б.Ю., Пільков К.М., Селіваненко В.П., Ткач І.В., Ткаченко Н.Г.

Згідно з протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2018 визначено такий склад колегії об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Булгакова І.В. (головуючий), Баранець О.М., Катеринчук Л.Й., Львов Б.Ю., Селіваненко В.П., Ткаченко Н.Г.

Від ТОВ "АТ Каргілл" надійшло клопотання, в якому воно просить врахувати позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 29.05.2018 у справі № 908/1911/17 та від 18.06.2018 у справі № 908/2410/16.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Касаційний господарський суд у складі об'єднаної палати дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що 03.04.2014 ТОВ "АТ Каргіл" (Постачальник) та ТОВ "Прогрес" (Покупець) було укладено Договір, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити і передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити насіння зернових, олійних, технічних культур, засоби захисту рослин (ЗЗР), добрива згідно з специфікацією до Договору поставки (далі - Товар).

Згідно з пунктами 2.1, 3.1 Договору загальна кількість Товару, а також ціна Товару визначається в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору. Ціна Товару підлягає корегуванню у відповідності з пунктом 3.4 Договору.

У пункті 3.4.3 Договору сторони передбачили порядок розрахунку за Товар у випадку часткової (повної) оплати після поставки Товару, із застосуванням базової ціни Товару. Так, відповідно до пункту 3.4.3.2 Договору в будь-якому випадку Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику повну вартість Товару, скореговану згідно умов Договору, платіжним доручення шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника не пізніше терміну, визначеного у відповідній специфікації.

Умовами пункту 3.4.3.3 Договору сторони погодили, що базова ціна Товару по кожному виду Товару і його загальна вартість вказується у специфікаціях, що є невід'ємними частинами цього Договору. Вказані у специфікації в гривнях ціни і вартість Товару (тобто остаточна ціна і вартість Товару) підлягають корегуванню на момент виставлення рахунка-фактури або дати фактичного зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника (у випадку сплати за простроченим рахунком), якщо курс Банку змінився більше, ніж 1 % у порівнянні з курсом Банку на дату підписання відповідної специфікації.

Відповідно до пункту 3.4.3.4.4 Договору у випадку, якщо Покупець сплачує за Товар за простроченим рахунком, корегування Остаточної ціни здійснюється за такою формулою:

Остаточна ціна Товару = К1*((Базова ціпа Товару/К2 - ОЧ1/К3/К-ть - ОЧ2/К4/К-ть...- ОЧп/Кп/К-ть)-ОЧ1/К3/К-ть*Зм*М-ОЧ2/К4/К-ть*Зм*М...-ОЧп/Кп/К-ть*Зм*М)+ОЧ1/К-ть+ОЧ2/К-ть+...ОЧп/К-ть, де:

Базова ціна Товару - ціна товару, вказана у специфікації;

К1 - курс долара США на дату виставлення рахунка-фактури для здійснення остаточного розрахунку;

К2 - курс долара США на дату підписання специфікації;

К3, К4...Кп - курс долара США на дату фактичного зарахування коштів на банківський рахунок постачальника;

Зм - коефіцієнт для розрахунку розміру знижки за кожний повний місяць дострокової оплати, як зазначено у відповідній специфікації;

М - кількість повних місяців дострокової оплати від дати часткової оплати до дати остаточного розрахунку, як зазначено у відповідній специфікації;

ОЧ1, 0Ч2...ОЧп - часткова оплата суми специфікації;

К-ть - кількість товару, вказана у специфікації.

Згідно з пунктом 3.5 Договору сторони домовились вважати процедуру корегування ціни Товару в порядку, вказаному в пункті 3.4 цього договору, чинною протягом всього строку дії цього договору і не вважати таке корегування ціни односторонньою зміною умов Договору.

Пунктом 3.6. Договору передбачено, що при корегуванні ціни і загальної вартості Товару за цим Договором Постачальник надає Покупцеві розрахунок корегування кількісних і вартісних показників до податкової накладної на відповідну суму (якщо такий документ вимагається чинним законодавством). При оплаті Товару частинами корегування до видаткової накладної надається Постачальником після остаточної та повної сплати Покупцем за Товар.

Відповідно до пункту 3.7 Договору оплата товару вважається здійсненою в момент зарахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника, з урахуванням положень цього договору.

Згідно з пунктом 4.1 Договору поставка Товару здійснюється у строк, вказаний в Специфікації, однак не раніше зарахування на банківський рахунок Постачальника попередньої оплати в повному обсязі, якщо здійснення попередньої оплати передбачено у відповідній специфікації.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що сторона, яка порушила умови цього договору, відшкодовує іншій стороні завдані своїми діями чи бездіяльністю збитки в повному обсязі в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до пункту 7.1 Договору договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Згідно з умовами Договору сторонами була підписана специфікація від 03.04.2014 № 1/64173 на поставку продукції у загальній сумі 1 034 999,68 грн. з ПДВ. Строк поставки Товару - 20.04.2014. Термін сплати повної вартості Товару - до 10.10.2014.

У вказаній специфікації сторонами також узгоджено "Додаткові умови", відповідно до яких: у випадку, якщо Покупець сплачує за простроченим рахунком - корегування остаточної ціни здійснюється одноразово на момент повної оплати за товар згідно виставленого рахунку.

На виконання умов Договору ТОВ "АТ Каргілл" передало у власність ТОВ "Прогрес" Товар на загальну суму 1 034 999,68 грн., що підтверджується видатковою накладною від 08.04.2014 № 33038/461618 та актом приймання-передачі гібридів від 08.04.2014.

ТОВ "Прогрес" у строк до 10.10.2014 поставлений Товар не оплатило.

Разом з тим, як підтверджується відповідними довідками ПАТ "Креді Агріколь Банк", станом на 03.04.2014 (дату підписання специфікації) курс долара США до гривні становив 11,44 грн./1 долар США, а станом на 10.11.2014 курс долара США до гривні становив 15,224 грн./1 долар США.

Тобто станом на 10.11.2014 курс долара США змінився більше, ніж на 1 % у порівнянні з курсом на дату підписання відповідної специфікації, що є підставою для здійснення корегування ціни Товару.

14.10.2014 ТОВ "АТ Каргілл" виставлено ТОВ "Прогрес" рахунок-фактуру № 64173/2677 на оплату скорегованої суми заборгованості у розмірі 1 171 612,40 грн.

ТОВ "Прогрес" 10.11.14 перерахувало на рахунок ТОВ "АТ Каргілл" грошові кошти у сумі 1 171 612,40 грн., оплативши рахунок-фактуру від 14.10.2014 № 64173/2677.

Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення 391 233,22 грн., з яких основний борг у сумі 363 371,32 грн., пеня - 24 876,70 грн., 3% річних - 2 985,20 грн..

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що згідно з частиною першою статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою статті 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною першою статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статті 526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналізуючи умови укладеного між сторонами Договору, суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ "Прогрес" зобов'язалось здійснити оплату поставленого за Договором Товару з урахуванням корегування його вартості за умови зміни курсу долара США до гривні більше, ніж на 1 % у порівнянні з курсом на дату підписання відповідної специфікації.

При цьому в Договорі сторонами узгоджено порядок, процедуру корегування вартості отриманого Товару та відповідні формули, тому ТОВ "Прогрес" було спроможне самостійно провести корегування вартості отриманого Товару на момент його оплати та здійснити оплату з урахуванням такого коригування.

Відповідно до статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, а одностороння відмова від виконання своїх зобов'язань неприпустима.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, ТОВ "Прогрес", сплачуючи кошти за простроченим рахунком, повинно було врахувати при оплаті пункти 3.4.2.2, 3.4.3.4.4 Договору та "Додаткові умови", узгоджені сторонами у специфікації .

Однак на порушення зазначених умов Договору вартість отриманого Товару оплачена ТОВ "Прогрес" без врахування корегування, пов'язаного із зростанням курсу долара США.

Згідно з розрахунком суми основного боргу станом на 10.11.2014 сума боргу з урахуванням корегування становила 1 377 331,00 грн.

З урахуванням оплати ТОВ "Прогрес" 1 171 612,40 грн. суд першої інстанції дійшов висновку, що заборгованість станом на 10.11.2014 становила 205 718,60грн., а повторне виставлення рахунка-фактури 11.04.2017, відповідно до якого скореговано ціну Товару на суму 363 371,32 грн., є необґрунтованим та таким, що не відповідає умовам Договору та вимогам законодавства, оскільки ТОВ "АТ Каргілл" має право скорегувати ціну Товару на момент виставлення рахунка або на дату фактичної оплати.

Що ж до заявлених ТОВ "АТ Каргілл" до стягнення сум 24 876,70 грн. пені та 2 985,20 грн. 3% річних, то суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частинами першою, третьою статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 6.3 Договору у випадку прострочення оплати Товару Покупцем проти строків, вказаних у відповідній специфікації та цьому договорі, Покупець сплачує Постачальнику неустойку в формі пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше 10 % від загальної вартості Товару. У випадку прострочення оплати Товару Покупцем більше, ніж на 30 календарних днів проти строків, вказаних у відповідній Специфікації, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 30 % від загальної простроченої суми.

Судом першої інстанцій встановлено, що розрахунок ТОВ "АТ Каргілл" суми пені за період з 11.10.2014 по 10.11.2014 у розмірі 24 876,70 грн. є правильним, а позовні вимоги в цій частині обґрунтованими,

Однак ТОВ "Прогрес" у відзиві на позовну заяву заявило про застосування спеціальної позовної давності щодо звернення з вимогами про стягнення пені, тому, враховуючи пропуск ТОВ "АТ Каргілл" позовної давності для звернення з вказаною вимогою, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у частині стягнення пені.

Заявлена ТОВ "АТ Каргілл" вимога про стягнення 3 % річних за період з 11.10.14 по 10.11.2014 у сумі 2 985,20 грн. визнана судоми першої інстанції такою, що підлягає задоволенню, оскільки відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог у частині стягнення пені у розмірі 24 876,70 грн. та стягнення 3 % річних за період з 11.10.14 по 10.11.2014 у сумі 2 985,20 грн. погодився суд апеляційної інстанції.

При цьому суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу, оскільки враховуючи оплату ТОВ "Прогрес" 1 171 612,40 грн., заборгованість станом на 10.11.2014 становила 205 718,60 грн.

Тобто у спірних правовідносинах відбулося часткове погашення заборгованості за простроченим рахунком, тому помилковим є висновок місцевого господарського суду в частині встановлення дати остаточного погашення заборгованості.

Оскільки різниця в 205 718,60грн , яка мала бути сплачена ТОВ "Прогрес" 10.11.2014 не була їм погашена, ТОВ "АТ Каргілл" скористався своїм правом і з врахуванням зміни курсу долару США по відношенню до гривні 26,889 грн. /1 долар США на підставі положень пункту 3.4.3.4.4 Договору здійснило розрахунок суми основного боргу за Договором станом на 11.04.2017, який визнаний апеляційним судом вірним і обґрунтованим.

Відповідно, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення місцевого господарського суду в частині встановлення суми основного боргу підлягає зміні.

Що ж до заявлених ТОВ "АТ Каргілл" до стягнення 24 876,70 грн. пені та 2 985,20 грн. 3% річних, то апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції зазначивши, що відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до пункту 6.3 Договору у випадку прострочення оплати Товару Покупцем проти строків, вказаних у відповідній Специфікації та цьому Договорі, Покупець сплачує Постачальнику неустойку в формі пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше 10 % від загальної вартості Товару. У випадку прострочення оплати Товару Покупцем більше, ніж на 30 календарних днів проти строків, вказаних у відповідній Специфікації, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 30 % від загальної простроченої суми.

Згідно з обґрунтованого розрахунку ТОВ "АТ Каргілл" сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача за період з 11.10.2014 до 10.11.2014 складає 24 876,70 грн.

Оскільки ТОВ "Прогрес" у відзиві на позовну заяву заявив про сплив спеціальної позовної давності за вимогою про стягнення неустойки, суди дійшли висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення пені.

Заявлена ТОВ "АТ Каргілл" вимога про стягнення 3 % річних за період з 11.10.2014 до 10.11.2014 у сумі 2 985,20 грн. визнана судами такою, що підлягає задоволенню, оскільки вона відповідає положенням частини другої статті 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналогічна правова позиція щодо корегування заборгованості відображена у постанові Верховного Суду України у справі № 910/2031/16 від 21.06.2017.

Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд у складі об'єднаної палати дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін як такої, що ухвалена в цілому з додержанням норм матеріального і процесуального права. Водночас названий Суд не вбачає підстав для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів: Мамалуй О.О., Стратієнко Л.В., Ткач І.В., а саме у постанові Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 908/1911/17.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, на скаржника покладаються витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 у справі № 912/1172/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Булгакова

Судді О. Баранець

Т. Дроботова

Л. Катеринчук

Б. Львов

К. Пільков

В. Селіваненко

Н. Ткаченко

І. Ткач

Постанова ОП КГС ВС від 12 жовтня 2018 року у справі № 912/1172/17