Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
https://reyestr.court.gov.ua/Review/75825054
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2018 року
м. Київ
Справа № 19/5009/1481/11
Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду: Ткача І.В. - головуючого, Булгакової І.В., Дроботової Т.Б., Катеринчук Л.Й., Львова Б.Ю., Пількова К.М., Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання Бойка В.С.,
представники учасників справи:
ПАТ "Запоріжжяобленерго" -Трубаков Є.О., Піх А.Б.,
ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат" - Шостак Є.А.,
ПрАТ "Холдингова компанія "Енергомережа" - не з'явився,
Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.01.2018
(у складі колегії суддів: Татенко В.М. (головуючий), Зубченко І.В., Стойка О.В.)
та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07.12.2017
(суддя Дроздова С.С.)
у справі №19/5009/1481/11
за позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат"
про стягнення 93 393 155,24 грн,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. У березні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" звернулося до Господарського суду Запорізької області з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій заявник просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.02.2015 у справі №19/5009/1481/11; відмовити в задоволенні заяви ПАТ "Запоріжжяобленерго" про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 30.05.2011 у справі №19/5009/1481/11 з ВАТ "Запоріжжяобленерго" на ПрАТ "Холдингова компанія "Енергомережа" на підставі договору № 641214/14 про відступлення права вимоги від 22.12.2014.
1.2. Заява (з урахуванням уточненої заяви про перегляд ухвали від 23.02.2015 за нововиявленими обставинами від 15.11.2017) мотивована тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2017 у справі №910/1424/16, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.20017, договір про відступлення права вимоги від 22.12.2014 №641214/41 (укладений між ПрАТ "Холдингова компанія "Енергомережа", ВАТ "Запоріжжяобленерго" та ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат") визнано недійсним. Договір визнано недійсним у зв'язку з тим, що він (договір) суперечить приписам п. 6 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28 та положенням ч. 8 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", які передбачають особливий порядок розрахунків у сфері електроенергетики.
2.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.05.2011 у справі №19/5009/1481/11 позовні вимоги ВАТ "Запоріжжяобленерго" задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на користь ВАТ "Запоріжжяобленерго" суму основного боргу у розмірі 109 882 156,44 грн; суму інфляційних втрат у розмірі 3 213 604,40 грн; 3% річних у розмірі 830 752,69 грн; розстрочено виконання рішення суду на 24 місяці шляхом сплати суми заборгованості щомісячно рівними частинами починаючи з червня 2011 року по лютий 2012 року.
2.2. На виконання рішення, 30.05.2011 видано відповідний наказ, за яким відкрито виконавче провадження.
2.3. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.02.2015 задоволено заяву Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про заміну стягувача у виконавчому провадженні його правонаступником. Замінено стягувача у виконавчому провадженні ВП №28960315 щодо виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 30.05.2011 у справі №19/5009/1481/11 з Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Енергомережа" на підставі договору від 22.12.2014 №641214/14 про відступлення права вимоги, укладеного між ВАТ "Запоріжжяобленерго", ПрАТ "Холдингова компанія "Енергомережа", ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат".
2.4. У зв'язку з визнанням недійсним у судовому порядку договору від 22.12.2014 №641214/14 про відступлення права вимоги Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" звернулося до господарського суду з заявою про перегляд ухвали Господарського суду Запорізької області від 23.02.2015 за нововиявленими обставинами.
3.1. 07 грудня 2017 року ухвалою Господарського суду Запорізької області заяву Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про перегляд ухвали Господарського суду Запорізької області від 23.02.2015 по справі №19/5009/1481/11 про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні залишено без задоволення.
3.2. 22 січня 2018 року постановою Донецького апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07.12.2017 залишено без змін.
3.3. Судові рішення мотивовані тим, що доводи позивача, які викладені у заяві про перегляд ухвали Господарського суду Запорізької області від 23.02.2015 за нововиявленими обставинами, не є нововиявленими обставинами, оскільки на теперішній час державним виконавцем встановлена відсутність заборгованості боржника за виконавчим провадженням перед стягувачем.
Крім того, господарськими судами зауважено, що станом на 29.11.2017 виконавче провадження ВП №28960315 про примусове виконання наказу №19/5009/1481/11 від 30.05.2011 Господарського суду Запорізької області про стягнення з ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на користь ВАТ "Запоріжжяобленерго" 109 882 156,44 грн заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 3 123 604,40 грн інфляційних втрат, 830 752,69 грн - 3% річних закінчене у зв'язку із фактичним виконанням рішення суду на підставі заяви стягувача - ПрАТ "Холдингова компанія "Енергомережа" від 20.05.2015 №168.
З урахуванням встановлених обставин, суди не виявили нововиявлених обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, які б спростували факти, що покладені в основу ухвали Господарського суду Запорізької області від 23.02.2015 щодо заміни стягувача у виконавчому провадженні.
4.1. 29 березня 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняк В.Я. (головуючий), Катеринчук Л.Й., Пєсков В.Г. відкрито касаційне провадження у справі №19/5009/1481/11 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07.12.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.01.2018.
4.2. 17 травня 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняк В.Я. (головуючий), Катеринчук Л.Й., Пєсков В.Г. справу №19/5009/1481/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" про стягнення заборгованості в сумі 93 393 155,24 грн за договором користування електричною енергією №76/199 від 01.07.2000, з розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про перегляд ухвали Господарського суду Запорізької області від 23.02.2015 за нововиявленими обставинами передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відповідно до статті 302 ГПК України.
4.3. 22 червня 2018 року ухвалою об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №19/5009/1481/11 прийнято до розгляду.
4.4. Відповідно до розпорядження в.о. заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду за №1775 від 02.08.2018 у зв'язку з перебуванням судді Селіваненка В.П. на лікарняному та відпусткою судді Баранця О.М., відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №19/5009/1481/11.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) від 02.08.2018 для розгляду справи №19/5009/1481/11 визначено колегію суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Ткач І.В. - головуючий, судді: Булгакова І.В., Дроботова Т.Б., Катеринчук Л.Й., Львов Б.Ю., Пільков К.М., Ткаченко Н.Г.
4.5. 05 липня 2018 року Верховним Судом отримано клопотання Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції.
У зв'язку з відпусткою суддів Ткаченко Н.Г., Дроботової Т.Б., Пількова К.М. та відрядженням судді Львова Б.Ю. розпорядженням в.о. заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду за № 1373 від 06.07.2018 призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 06.07.2018 для розгляду справи №19/5009/1481/11 визначено колегію суддів у складі: Ткача І.В. - головуючого, Баранця О.М., Булгакової І.В., Катеринчук Л.Й., Селіваненка В.П.
Відповідно до частини 7 статті 33 Господарського процесуального кодексу України засідання об'єднаної палати, Великої Палати вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше ніж дві третини її складу.
Враховуючи, що станом на 06.07.2018 були присутні лише п'ять суддів з дев'яти, які входять до складу об'єднаної палати, розглянути клопотання Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції не було можливості.
Крім того, Ткач І.В. як суддя-доповідач у зазначеній справі, з 09.07.2018 по 27.07.2018 включно перебував у відпустці.
17.07.2018 до Верховного Суду надійшло повторне клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке було передано судді-доповідачу у цій справі 30.07.2018.
В період з 30.07.2018 по 02.08.2018 автоматичний розподіл справи №19/5009/1481/11 не відбувся у зв'язку з відсутністю необхідної кількості суддів для розгляду справи об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
5.1. У лютому 2018 року ПАТ "Запоріжжяобленерго" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 07.12.2017, постанову апеляційної інстанції від 22.01.2018 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву позивача у справі про перегляд ухвали від 23.02.2015 за нововиявленими обставинами.
При цьому, скаржник зазначає, що з урахуванням вимог ст. 112 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) та ст. 320 (в редакції, чинній з 15.12.2017) визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 22.12.2014, є істотною для справи обставиною, що не була і не могла бути відома ПАТ "Запоріжжяобленерго".
5.2. 16.03.2018 до Верховного Суду від ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат" надійшов відзив на касаційну скаргу ПАТ "Запоріжжяобленерго" з запереченнями проти вимог та доводів скаржника з підстав їх необґрунтованості, з проханням оскаржені судові акти залишити без змін.
5.3. 03.05.2018 надійшов відзив Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на касаційну скаргу ПАТ "Запоріжжяобленерго", в якому орган примусового виконання проти вимог та доводів скаржника заперечив, просив ухвалу суду першої інстанції від 07.12.2017 та постанову апеляційного суду від 22.01.2018 залишити без змін, посилаючись при цьому на відсутність необхідності здійснення перегляду ухвали суду від 23.02.2015 за нововиявленими обставинами, оскільки рішення суду у цій справі виконано у повному обсязі.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
6.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
6.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
6.1.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
6.2. Щодо суті касаційної скарги
6.2.1. Предметом судового розгляду є заява ПАТ "Запоріжжяобленерго" про перегляд ухвали Господарського суду Запорізької області від 23.02.2015 про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні за нововиявленими обставинами.
6.2.2. Підставою звернення ПАТ "Запоріжжяобленерго" з заявою про перегляд ухвали Господарського суду Запорізької області від 23.02.2015 за нововиявленими обставинами в порядку статті 112 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) стало визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 22.12.2014 №641214/41, який укладений між ПрАТ "Холдингова компанія "Енергомережа", ВАТ "Запоріжжяобленерго" та ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат".
Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2017 у справі №910/1424/16, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.20017, договір про відступлення права вимоги від 22.12.2014 №641214/41 визнано недійсним у зв'язку з тим, що договір суперечить приписам закону.
Проте, відмовляючи у задоволенні заяви ПАТ "Запоріжжяобленерго" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали, прийнятої 23.02.2015, суди зазначили про те, що вони не вбачають нововиявлених обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, які б спростували факти, що покладено в основу ухвали Господарського суду Запорізької області від 23.02.2015.
6.2.3. У зв'язку з викладеним, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне зауважити на такому.
Статтею 112 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) передбачено право господарського суду переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Аналогічні вимоги містяться у частині 2 статті 320 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017).
6.2.4. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
6.2.5. Під час вирішення питань щодо правової природи юридичних фактів як нововиявлених обставин та їх істотності необхідно керуватися правилами ст. 43 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) та ст. 86 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017). Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
6.2.6. Статтею 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.
Частиною 2 статті 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення (частина перша статті 236 ЦК України).
6.2.7. З огляду на викладене, аналізуючи норми чинного законодавства, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що судами попередніх інстанцій не враховано, що ПАТ "Запоріжжяобленерго" як нововиявлену обставину зазначає встановлений рішенням суду факт недійсності договору в силу закону.
Таким чином, виходячи з норм ст. 236 Цивільного кодексу України, ця обставина існувала на момент винесення Господарським судом Запорізької області ухвали від 23.02.2015, яка є предметом перегляду за заявою ПАТ "Запоріжжяобленерго", однак стала відомою після прийняття рішення в межах іншої справи №910/1424/16.
6.2.8. На переконання об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначена обставина містить всі складові для надання їй статусу нововиявленої: існування її на час розгляду справи; ця обставини не могла бути відома заявникові на час розгляду цієї справи; істотність даної обставини для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
6.2.9. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання (див. пп. 27 - 28 рішення від 18 листопада 2004 року у справі "Правєдная проти Росії" N69529/01 та п. 46 рішення від 6 грудня 2005 року у справі "Попов проти Молдови" N 2). Однак, при цьому Суд наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (див. рішення Суду у справі "Брумареску проти Румунії" від 28 жовтня 1999 року). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (див. п.п. 51 - 52 рішення Суду у справі "Рябих проти Росії" від 24 червня 2003 року; ухвала Суду щодо прийнятності заяви N 62608/00 "Агротехсервіс проти України"; п.п. 42-44 рішення Суду у справі "Желтяков проти України" від 9 червня 2011 року).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (див. пп. 27 - 34 рішення Суду у справі "Праведная проти Росії" від 18 листопада 2004 року).
6.2.10. Враховуючи викладене, перевіряючи обґрунтованість наведених заявником доводів щодо наявності (відсутності) нововиявлених обставин, господарські суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що наведена ПАТ "Запоріжжяобленерго" обставина не є нововиявленою в розумінні ст. 112 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017).
Крім того, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що аргументи, які наведені у судових рішеннях про те, що на теперішній час державним виконавцем встановлена відсутність заборгованості боржника за виконавчим провадженням перед стягувачем і виконавче провадження закінчене, не впливає на факт наявності у цьому зв'язку нововиявленої обставини.
Так, судові рішення у справі по суті зводяться не на встановлення, чи є вказана ПАТ "Запоріжжяобленерго" обставина нововиявленою, а щодо неможливості виконання судового рішення у випадку визнання судом наведеної заявником обставини нововиявленою у зв'язку з закінченням виконавчого провадження, що є неправильним.
7.1. Зважаючи на викладене, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що під час вирішення цього спору суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми процесуального та матеріального права, зокрема, статті ст.ст. 112, 113, 114 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) та ст.ст. 215, 216, 236 Цивільного кодексу України.
7.2. Відповідно до частин 1, 3 статті 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
7.3. Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а судові рішення, що оскаржуються, скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення заяви Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про перегляд ухвали від 23.02.2015 за нововиявленими обставинами шляхом скасування ухвали Господарського суду Запорізької області від 23.02.2015 і відмови у задоволенні заяви Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленего" про заміну стягувача у виконавчому провадженні ВП №28960315 щодо виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 30.05.2011 з Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленего" на Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Енергомережа".
8.1. Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що в даному випадку Верховний Суд приймає нове рішення, судовий збір за розгляд справи в судах попередніх інстанцій покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат".
8.2. Так, витрати Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" зі сплати судового збору за подання заяви про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами (1 760,00 грн), апеляційної (1 600,00 грн) та касаційної (1 762,00 грн) скарг підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго".
8.3. Як вбачається з наявних матеріалів справи, Публічним акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" під час звернення до касаційною скаргою сплачено суму судового збору у більшому розмірі (3 520,00 грн замість 1 762,00 грн), ніж встановлено законом з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 7 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою) ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2018 встановлений у розмірі 1 762,00 грн.
Таким чином, за подання до Верховного Суду касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в сумі 1 762,00 грн, оскільки предметом оскарження є ухвала суду першої інстанції, яка залишена без змін постановою апеляційної інстанції.
8.4. Водночас скаржник не позбавлений права відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" звернутися з клопотанням до суду касаційної інстанції про повернення суми судового збору у розмірі 1 758,00 грн у зв'язку з внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 311, 314, 315, 317, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду
ПОСТАНОВИВ:
Головуючий суддя І. Ткач
Судді І. Булгакова
Т. Дроботова
Л. Катеринчук
Б. Львов
К. Пільков
Н. Ткаченко
_03_03.png)