Постанова ОП КГС ВС від 02 серпня 2018 року у справі № 34/285

https://reyestr.court.gov.ua/Review/75694193

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 34/285

Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Дроботової Т.Б., Львова Б.Ю., Пількова К.М., Ткача І.В., Ткаченко Н.Г.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України",

відповідачі - обслуговуючий кооператив "Садівницьке товариство "Софіст" та товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інтерфінсервіс",

за участю відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Відділ примусового виконання рішень),

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент)

на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.12.2017 (головуючий суддя Сташків Р.Б.)

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 (головуючий суддя- Коротун О.М., судді:Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.),

прийняті за наслідками розгляду скарги публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на дії органу державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі № 34/285

за позовом публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - ПАТ "Укрексімбанк")

до обслуговуючого кооперативу "Садівницьке товариство "Софіст" (далі - Кооператив) та товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інтерфінсервіс" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Інтерфінсервіс")

про стягнення 32 670 300,91 грн.

За результатами розгляду касаційної скарги Суд

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ПАТ "Укрексімбанк" звернулося до господарського суду міста Києва зі скаргою на дії органу державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відповідно до якої просило суд (з урахуванням заяви про уточнення вимог скарги): визнати неправомірними дії головного державного виконавця Міністерства юстиції України Нідченка Д.Є. щодо винесення постанови від 10.10.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 52057827; скасувати постанову від 10.10.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень у рамках виконання виконавчого провадження № 52057827; зобов'язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Нідченка Д.Є. відновити виконавче провадження № 52057827 з примусового виконання наказу № 34/285, виданого господарським судом міста Києва 21.02.2011, а також винести постанову про передачу майна стягувачеві та скласти акт про передачу для подальшого оформлення права власності на майно.

Скаргу обґрунтовано тим, що: державний виконавець не повідомив стягувача про те, що предмет іпотеки не був реалізований на третіх електронних торгах та не запропонував залишити за собою нереалізоване майно, у зв'язку з чим винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу є незаконним.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.12.2017 зі справи № 34/285, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2018, скаргу ПАТ "Укрексімбанк" задоволено частково; визнано неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень щодо винесення постанови від 10.10.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 52057827; скасовано постанову від 10.10.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень у рамках виконання виконавчого провадження № 52057827. В іншій частині у задоволенні скарги відмовлено.

Судові акти попередніх інстанцій мотивовано, зокрема, тим, що: державний виконавець не повідомляв стягувача (ПАТ "Укрексімбанк") про те, що майно не було реалізоване на третіх електронних торгах, не пропонував йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, а отже тим самим було порушено право стягувача заявити про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно; врахування державним виконавцем у здійсненні виконавчого провадження положень Закону України "Про іпотеку" не звільняє останнього від виконання прямих обов'язків, які покладені на нього згідно з приписами Закону України "Про виконавче провадження". В частині вимог скарги про зобов'язання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Нідченка Д.Є. відновити виконавче провадження № 52057827 з примусового виконання наказу № 34/285, виданого господарським судом міста Києва 21.02.2011, а також винести постанову про передачу майна стягувачеві та скласти акт про передачу для подальшого оформлення права власності на майно, суди виходили з того, що державний виконавець не ухилявся від вчинення відповідних дій, з огляду на те, що до скасування у судовому порядку постанови від 10.10.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 52057827 у державного виконавця не було законних підстав для відновлення вказаного виконавчого провадження, винесення постанови про передачу майна стягувачеві та складення акта про передачу для подальшого оформлення права власності на майно.

Департамент, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції судові акти попередніх інстанцій зі справи скасувати, у задоволенні скарги ПАТ "Укрексімбанк" на дії органу державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відмовити. Так, згідно з доводами Департаменту, викладеними у касаційній скарзі:

- судами попередніх інстанцій не враховано те, що згідно з положеннями Закону України "Про виконавче провадження" закріплений обов'язок дотримання особливої процедури реалізації арештованого майна, який є предметом іпотеки у відповідності до Закону України "про іпотеку";

- державним виконавцем у повній мірі дотримано приписи законів у виконанні судового рішення зі справи № 34/285.

Ухвалою Верховного Суду від 14.06.2018 зі справи № 34/285 справу передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з підстав необхідності відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи № 34/285 (касаційної скарги, заяви) між суддями від 03.07.2018 визначено такий склад колегії об'єднаної палати Касаційного господарського суду: Булгакова І.В. (головуючий), Баранець О.М., Дроботова Т.Б., Катеринчук Л.Й., Львов Б.Ю., Пільков К.М., Селіваненко В.П., Ткач І.В.

Ухвалою від 03.07.2018 об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду прийнято до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Департаменту на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.12.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 у справі № 34/285.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи № 34/285 (касаційної скарги, заяви) між суддями від 02.08.2018 визначено такий склад колегії об'єднаної палати Касаційного господарського суду: Булгакова І.В. (головуючий), Дроботова Т.Б., Львов Б.Ю., Пільков К.М., Ткач І.В., Ткаченко Н.Г.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Укрексімбанк" просило залишити судові акти попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення, посилаючись, зокрема на те, що судові акти попередніх інстанцій прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.10.2010 зі справи № 34/285 (з урахуванням ухвал про виправлення описок), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2011, позов задоволено частково: стягнуто солідарно з ТОВ "Фінансова компанія "Інтерфінсервіс", та, у межах предмета іпотеки, з Кооперативу на користь ПАТ "Укрексімбанк" заборгованість за кредитним договором від 19.12.2017 № 151307К82 у сумі 32 904 338,95 грн., з яких:  25 000 000 грн. сума неповернутого кредиту, 2 326 076,37 грн. процентів за користування кредитом, 67 500 грн. плати за управління кредитом, 6 000 грн. плати за заміну умов кредитного договору за ініціативою позичальника, 5 504 762,58 грн. пені у такому порядку:

з ТОВ "Фінансова компанія "Інтерфінсервіс" за рахунок будь-якого майна у порядку, встановленому статтею 50 Закону України "Про виконавче провадження";

з Кооперативу шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 20.12.2017 № 151307Z184, укладеним між відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (правонаступником якого є ПАТ "Укрексімбанк") та Кооперативом (посвідчений 20.12.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко Н.Є. та зареєстрований в реєстрі за № 7355), а саме земельну ділянку загальною площею 49,910 га, кадастровий № 3220882200:03:005:0005, цільове призначення - для ведення колективного садівництва, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Глибоцька сільська рада та належить на праві власності Кооперативу згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку від 24.09.2017 серії ЯЕ № 816487, шляхом проведення публічних земельних торгів та направлення коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки, в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Фінансова компанія "Інтерфінсервіс" перед ПАТ "Укрексімбанк" за кредитним договором від 19.12.2017 № 151307К82 у сумі 32 904 338,95 грн.;

встановлено початкову ціну вказаного предмета іпотеки для його подальшої реалізації в сумі 18 484 762 грн.;

стягнуто солідарно з ТОВ "Фінансова компанія "Інтерфінсервіс" та з Кооперативу на користь ПАТ "Укрексімбанк" 25 500,00 грн. витрат зі сплати державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

21.02.2011 на виконання судового рішення зі справи № 34/285 видано накази.

Щодо примусового виконання судового наказу від 21.02.2011 зі справи № 34/285 було відкрито виконавче провадження № 52057827.

У процесі здійснення виконавчого провадження № 52057827 державним виконавцем було складено постанову про опис та арешт майна, на яке за рішенням суду необхідно звернути стягнення; передано майно для подальшої реалізації державному підприємству "СЕТАМ" шляхом проведення електронних торгів у відповідності до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5.

05.05.2017 державним підприємством "СЕТАМ" було проведено перші електронні торги з реалізації предмета іпотеки (земельна ділянка кадастровий номер № 3220882200:03:005:0005), лот № 209737, за початковою ціною 18 484 762 грн.

Вказані торги не відбулися з причини відсутності допущених учасників торгів, про що системою було сформовано протокол від 05.05.2017 № 254117.

16.06.2017 державним підприємством "СЕТАМ" було проведено другі електронні торги з реалізації предмета іпотеки (земельна ділянка кадастровий номер № 3220882200:03:005:0005), лот № 216263, за початковою ціною 14 787 809,60 грн.

Вказані торги також не відбулися з причини відсутності допущених учасників торгів, про що системою було сформовано протокол від 16.06.2017 № 216263.

27.07.2017 державним підприємством "СЕТАМ" проведені треті електронні торги з реалізації предмета іпотеки (земельна ділянка кадастровий номер № 3220882200:03:005:0005), лот № 224545, за початковою ціною 12 939 333,40 грн.

Треті торги не відбулися з причини відсутності допущених учасників торгів, про що системою було сформовано протокол від 27.07.2017 № 274582.

ПАТ "Укрексімбанк" листом від 27.09.2017 № 176 -00/1181 (який надійшов до Відділу примусового виконання рішень 02.10.2017) повідомив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно в порядку статті 49 Закону України "Про іпотеку".

Згідно з постановою від 10.10.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу наказ від 21.02.2011 № 34/285 повернутий стягувачу на підставі пункту 3 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", а саме, у зв'язку з тим, що стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення за відсутності іншого майно, на яке можливо звернути стягнення.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016   виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів [посадових осіб (далі - рішення)] - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 (який набрав чинності 05.10.2016) виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Як унормовано приписами частини першої статті 61 вказаного Закону реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Відповідно до частин п'ятої - дев'ятої статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

У разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.

У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.

Майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.

Відповідно до пункту 3 частини першої, частин четвертої та п'ятої  статті 37 вказаного Закону виконавче провадження припиняється, якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення. Про повернення стягувачу виконавчого документа виконавець виносить постанову. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Водночас відповідно до частини сьомої статті 51 Закону України "Про виконавче провадження" примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку" .

Згідно з приписами статті 41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Згідно з приписами статті 49 Закону України "Про іпотеку" протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.

Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах становить 80 відсотків. Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах становить 70 відсотків початкової вартості майна

Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами третіх прилюдних торгів, іпотека може бути припиненою за рішенням суду.

Ані норми Закону України "Про виконавче провадження", ані норми Закону України "Про іпотеку" не містять застереження про те, що приписи статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають застосуванню у випадку, коли Законом України "Про іпотеку" передбачено інше.

Таким чином, з огляду на те, що згідно з приписами статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, а виконавче провадження - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню, норми Закону України "Про іпотеку" при реалізації предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду підлягають застосуванню у сукупності з приписами Закону України "Про виконавче провадження" у межах процедури виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про неправомірність винесення державним виконавцем постанови від 10.10.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 52057827, з урахуванням того, що державний виконавець не повідомляв стягувача про те, що майно не було реалізоване на третіх електронних торгах, не пропонував вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, а отже право стягувача заявити про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно було порушене.

У даному випадку, стягувач не може вважатися таким, що відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення.

Водночас, з'ясувавши, що до скасування у судовому порядку постанови від 10.10.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 52057827 у державного виконавця не було законних підстав для відновлення вказаного виконавчого провадження, винесення постанови про передачу майна стягувачеві та складення акта про передачу для подальшого оформлення права власності на майно, відповідно державний виконавець не може вважатися таким, що неправомірно ухилявся від вчинення вказаних дій, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили скаргу ПАТ "Укрексімбанк" в частині вимог про зобов'язання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Нідченка Д.Є. відновити виконавче провадження № 52057827 з примусового виконання наказу № 34/285, виданого господарським судом міста Києва 21.02.2011, а також винести постанову про передачу майна стягувачеві та скласти акт про передачу для подальшого оформлення права власності на майно.

Відповідно до частин першої та другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, в редакції, чинній з 15.12.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з положеннями статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

З огляду на викладене Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку про необхідність залишити касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін, як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з тим, що Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін судові акти попередніх інстанцій, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 11.12.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2018  у справі № 34/285 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя                                                                                І. Булгакова

Судді                                                                                                        Т. Дроботова                             

                                                                                                                   Б. Львов

                                                                                                                   К. Пільков

                                                                                                                   І. Ткач

                                                                                                                   Н. Ткаченко