Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74870690
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 червня 2018 року
Київ
справа №820/1186/17
адміністративне провадження №К/9901/42805/18
Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
головуючого судді - Бевзенка В.М.,
суддів Олендера І.Я., Гриціва М.І., Данилевич Н.А., Ханової Р.Ф., Смоковича М.І.
за участі:
секретаря судового засідання Ігнатенко О.В.
представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку
на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року (постановлену у складі судді Полях Н.А.)
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року (постановлену у складі колегії суддів Присяжнюк О.В., Курило Л.В., Русанової В.Б.)
у справі за позовом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Велес"
про стягнення штрафу,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ВЕЛЕС" про стягнення штрафу.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанції
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року, позовну заяву повернуто позивачу з підстав невиконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху.
20 липня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито провадження за касаційною скаргою позивача, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просив направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2018 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву до неї
Касаційна скарга обґрунтована недотриманням вимог пунктів 1, 3, 4 частини першої статті 202 та статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час звернення з позовною заявою, далі - КАС України) щодо неповноти з'ясування обставин справи, що мають значення для вирішення спору, пунктів 2, 19 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270.
Позивач вважає, що суд першої інстанції неправомірно зобов'язав його надати як доказ надіслання відповідачу позовної заяви з додатками, опис вкладення поштової кореспонденції та не мав підстав повертати матеріали позову.
Підготовка справи до касаційного розгляду
Після вчинення дій з підготовки справи для касаційного розгляду Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача - Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П., встановлено наявність протилежних висновків колегій суддів Касаційного адміністративного суду з питань оцінки дотримання позивачами вимог частини третьої статті 106 КАС України у випадках надання на підтвердження надіслання відповідачу копії позовної заяви з додатками копії фіскального чеку без опису вкладення поштового відправлення.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №810/3373/14 (провадження К/9901/3984/18) у постанові від 13 лютого 2018 року, розглянувши касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, зробив висновок про відсутність обов'язку суб'єкта владних повноважень надавати поряд з чеком про відправлення поштової кореспонденції відповідачу опис вкладення, та скасував ухвали судів попередніх інстанцій з направленням справи для продовження розгляду.
Водночас, інша колегія суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 13 березня 2018 року у справі №820/3003/17 (провадження К/9901/3262/17), залишаючи ухвали судів попередньої інстанції без змін, а касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області без задоволення, зазначила серед іншого, що розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням, є лише доказом надання (оплати) послуг поштового зв'язку, проте не дає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення і не містить повної адреси одержувача. Тому дійшла висновку, що належним доказом надіслання відповідачу документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом.
Аналогічного висновку про необхідність надання опису вкладення дійшов Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду під час розгляду касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області у справі №820/2864/17 (касаційне провадження №К/9901/40099/18, постанова від 17 квітня 2018 року).
Отже має місце різна практика щодо застосування частини третьої статті 106 КАС України. Тому використання висновку з однієї зі вказаних справ Касаційного адміністративного суду, відбудеться з відступленням від протилежного висновку того ж Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2018 року справу передано на розгляд об'єднаної палати у складі суддів головуючого судді - Бевзенка В.М., суддів - Олендера І.Я., Гімона М.М., Гриців М.І., Данилевич Н.А., Ханової Р.Ф., Смоковича М.І.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Одним з основних принципів адміністративного судочинства є принцип змагальності, метою якого в цьому випадку є можливість ознайомлення відповідача зі змістом та підставами позову. Тому частина третя статті 106 КАС України вимагає від суб'єкта владних повноважень при поданні адміністративного позову обов'язок додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Відповідно до статті 108 КАС суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк достатній для їх усунення.
Відповідно до частини третьої статті 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Як зазначено у частині восьмій Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 (далі - Правила), оператори поштового зв'язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів, зокрема, до внутрішніх поштових відправлень належать: листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.
Частиною одинадцятою Правил визначено, що поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.
Відповідно до частини 19 Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою. Тобто до інших видів листів крім листів з оголошеною цінністю опис вкладення не передбачений.
Із системного аналізу зазначених норм Правил, Суд робить висновок, що Кабінет Міністрів України визначив в окремі категорії поштових відправлень, рекомендовані листи та листи з оголошеною цінністю.
У частині третій статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15 грудня 2017 року) законодавець чітко визначив категорію (рекомендований лист) поштового відправлення, якою суб'єкт владних повноважень має підтвердити надіслання відповідачу та третім особам позовної заяви та додатків до неї.
Враховуючи, що з описом вкладення можуть бути лише листи з оголошеною цінністю, Суд робить висновок про невідповідність приписам чинного законодавства рішень судів попередніх інстанцій щодо витребування у позивача опису вкладення з підписом працівника поштового зв'язку, оскільки цього не вимагає частина третя статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15 грудня 2017 року).
Щодо належного підтвердження виконання частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства Суд звертає увагу на таке.
Відповідно до частини 2 Правил зазначено, зокрема, що розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Статтею 13 Закону України «Про поштовий зв'язок» від 04 жовтня 2001 року № 2759-III передбачено порядок надання поштового зв'язку, зокрема, у абзаці 3 вказано, що у договорі про надання послуг поштового зв'язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов'язково зазначаються найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. У договорі, стороною якого є національний оператор зв'язку, укладеному у будь-якій формі, має міститися попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних (тираж, назва друкарні, номер замовлення та інше). За недотримання цієї вимоги несе відповідальність оператор поштового зв'язку.
Аналізуючи сказані норми, Суд робить висновок, що належним доказом надіслання суб'єктом владних повноважень позовної заяви з додатками відповідачу та третім особам є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.
Отже, Суд встановив порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень, а тому рішення судів попередніх інстанцій мають бути скасовані, з відправленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Враховуючи зазначене, керуючись статтями 242, 344, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Головуючий В.М.Бевзенко
Судді І.Я.Олендер
М.І.Гриців
Н.А.Данилевич
Р.Ф.Ханова
М.І.Смокович
_03_03.png)