Судді КГС ВС взяли участь у роботі VІ Міжнародного форуму з інтелектуальної власності

У роботі заходу взяли участь науковці, практикуючі юристи, представники міжнародних організацій, бізнесу, експертного середовища та судді місцевих і апеляційних господарських судів України, які спеціалізуються на розгляді справ у спорах, пов'язаних із захистом прав на об'єкти інтелектуальної власності.

Верховний Суд представляли заступник Голови ВС, голова КГС ВС Богдан Львов та суддя КГС ВС Ігор Бенедисюк, які входять до складу судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов'язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством, і суддя КЦС ВС Сергій Бурлаков.

Заступник Голови ВС, голова КГС ВС Богдан Львов виступив спікером у межах двох дискусійних сесій «IP в Україні. Погляд зсередини, або вся правда від інсайдерів» та «Вплив інституційних змін на захист прав».

Відповідаючи на численні питання модератора, очільник КГС ВС зазначив, що проблема тривалості розгляду судових справ, зокрема щодо захисту прав IP власності, актуальна для всього світу, і Україна в цьому питанні, на щастя, не лідирує. «У деяких країнах строк проходження таких справ набагато довший, ніж у нас. Ми ж прагнемо працювати так, щоб таких прецедентів не було. Адже усвідомлюємо, на скільки важливим для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є строк судового захисту». Ще одна проблема, на думку Богдана Львова, полягає в тому, що ІР право у ВНЗ, на жаль, лише зараз починають викладати. Тому судді, які мають базову юридичну освіту, змушені отримувати освіту у сфері IP вже будучи суддями. «Ми покладаємо великі надії на створюваний IP-суд, який збере всі ці судові справи з усіх юрисдикцій. Крім того, у наших іноземних колег-партнерів  є пропозиція провести для суддів ІР-суду інтенсивний курс навчання і в майбутньому підтримувати їх освітній рівень».

Щодо самої ідеї створення ІР-суду, то голова КГС ВС нагадав, що історія знає випадки, коли громадяни шукали певний суд, де судді орієнтувалися в питаннях ІР. І заради того, щоб спір потрапив до господарського суду з відповідною спеціалізацією суддів, навіть оформлювалися підприємцями. Ціла категорія спорів, яка вимірювалася сотнями, "відмерла" після їх передачі у районні суди, де судді, на жаль, виявилися не підготовленими у цих питаннях. «У всьому світі підставою для створення спеціалізованого суду є велика кількість справ відповідної категорії. Україна ж пішла не традиційним шляхом. Адже поштовхом для формування ІР-суду була не кількість справ цієї категорії, а навпаки - створивши суд, ми сподіваємося на збільшення позовів про захист ІР. Концентрація розгляду всіх спорів у сфері захисту ІР в одному спеціалізованому суді дозволить покращити якість правосуддя, підвищити ефективність захисту майнових прав суб’єктів правовідносин та інвестиційну привабливість української держави загалом. Зараз інновації розвиваються швидше за законодавство, тому виникає питання, як убезпечити ІР право, не зовсім захищене законом. Вирішенням і цієї проблеми, зокрема, буде займатися IP-суд», - переконаний Богдан Львов.

Наостанок очільник КГС ВС розповів про нові тенденції у сфері ІР, звернувши увагу на категорію спорів щодо використання схожих торговельних марок. За його словами, добросовісний правовласник має самостійно визначати стратегію захисту. Таким яскравим прикладом він вважає справу про захист прав ІР, у якій позовна заява мотивована неправомірним використанням торговельної марки "DiskontPlace", яка, на думку позивача, є схожою до ступеня сплутання з торговельною маркою «EconomClass». Не зважаючи на наявність в матеріалах справи висновку експертів щодо зазначених торговельних марок, касаційна інстанція прийняла судове рішення виходячи з обставин, встановлених попередніми судовими  інстанціями та з урахуванням поширеності послуг, стосовно яких позивач зареєстрував торговельну марку «EconomClass», обізнаності населення України щодо використання іноземної мови, іншомовних слів і транслітерації; обізнаності звичайного пересічного споживача зі змістом та зовнішнім виглядом слів, їх поширеності та загальновживаності в різноманітних варіантах у повсякденному застосуванні; відсутність графічної, фонетичної та семантичної схожості.

Спікером наступної панельної дискусії «Стратегічний розвиток ІР в Україні» виступив суддя судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов'язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством КГС ВС Ігор Бенедисюк. Він зауважив, що створити IP-суд — це лише пів справи, тому потрібно об’єднати зусилля, щоб наповнити його змістом, зробивши механізм захисту прав ІР максимально ефективним. На думку Ігоря Бенедисюка, проблему експертного забезпечення діяльності новоствореного суду можна вирішити не лише шляхом створення якоїсь окремої експертної інституції. Можна, наприклад, запозичити американський досвід і розширити функціональні можливості інституту помічників суддів, передбачивши можливість доступу до цієї професії не лише юристів, але й спеціалістів у цій сфері діяльності.