У КГС ВС проаналізували результати діяльності господарських судів України у 2018 році

22 лютого 2019 року в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду відбулася розширена нарада голів місцевих, апеляційних господарських судів та суддів КГС ВС, на якій обговорили питання щодо стану здійснення правосуддя господарськими судами України у 2018 році та окреслили шляхи вдосконалення правосуддя в сфері господарських відносин.

Звертаючись до присутніх колег, заступник Голови ВС, голова КГС ВС Богдан Львов зазначив, що позитивним напрацюванням побудови судової системи є принцип спеціалізації судів, який сприяє ефективній діяльності судочинства. За його словами, збереження спеціалізації – це запорука якості судових рішень, оперативності розгляду справи, підвищення відповідальності та впливу на економічні відносини.

Крім того, новий процесуальний закон надав можливість суддям всіх інстанцій застосовувати важелі впливу на порушників. «Є сенс вивчати нові процесуальні вимоги, оволодівати інструментарієм, наданим нам законом, і застосовувати відповідні заходи впливу з метою прискорення судового захисту, з метою інтенсивності судового процесу і підвищення якості судових рішень», – зауважив очільник КГС ВС.  

Доповідаючи про стан правосуддя у системі господарських судів України у 2018 році, Богдан Львов детально зупинився на статистичних даних.

Зокрема, до КГС ВС за минулий рік надійшло на розгляд 15 600 процесуальних звернень у господарських справах. Що ж стосується строків перебування заяви на розгляді, то в апеляційних судах ця цифра становить 126 днів, у місцевих — 93, а найменший показник у КГС ВС — 20 днів. На переконання голови КГС ВС, вирішення господарських спорів в максимально стислі строки й надалі залишається характерною рисою господарського судочинства. 

Богдан Львов також проаналізував інформацію про роботу господарських судів за минулий рік, зазначивши, що найкращих показників якості розгляду справ досягнуто господарськими судами Чернівецької, Кіровоградської, Тернопільської, Дніпропетровської та Луганської областей, де кількість змінених і скасованих судових актів становить відповідно 1,2 %, 2 % та 2,1 % у трьох останніх від розглянутих ними за середнього такого показника по Україні – 3,2 %.

В апеляційних господарських судах питома вага змінених та скасованих судових рішень – 10,9 %. Найкращих показників якості розгляду справ досягнуто апеляційними господарськими судами Дніпропетровської, Рівненської та Харківської областей, в яких кількість змінених і скасованих актів становить близько 8 %, 9 % та 10 % відповідно від розглянутих ними процесуальних звернень.

Крім того, позитивним прикладом злагодженої роботи господарських судів Богдан Львов вважає високі показники ефективності розгляду звернень. Відповідно до рекомендацій Європейської комісії з питань ефективності правосуддя, стандартом, який свідчить про ефективність здійснення судочинства, є показник 95 % – 105 %. Він рекомендований як один із інтегральних показників ефективності діяльності суду, розраховують його за формулою: кількість розглянутих справ та матеріалів за звітний період, поділена на кількість нових справ та матеріалів, що надійшли за звітний період, і помножена на 100 %.

Так, відсоток розгляду звернень у господарських спорах від тих, які надійшли для розгляду, свідчить про ефективність здійснення судочинства у господарських судах, зокрема:

- місцевих господарських судах  – 97,9 % (101,1 % у 2017 році);

- апеляційних господарських судах – 82,4% (99,5 % у 2017 році);

- КГС ВС – 93,3 %, що є достатньо високим показником ефективного здійснення судочинства порівняно з іншими юрисдикціями Верховного Суду та забезпечує раціональне планування і розподіл ресурсів з метою своєчасного розгляду справ.

У ході розширеної наради про діяльність судових палат за 2018 рік з доповідями також виступили судді, секретарі судових палат КГС ВС Володимир Погребняк, Володимир Селіваненко, Ганна Вронська та Тетяна Дроботова.

Завершуючи захід, Богдан Львов наголосив на важливості забезпечення єдності судової практики, незалежності суддів у прийнятті судових рішень і підвищення їхньої якості, застосування нових підходів у роботі, уніфікації правозастосовної практики та наближення її до міжнародних стандартів судочинства.