Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
6 червня 2018 року відбувся V Міжнародний форум з інтелектуальної власності, традиційно організований тижневиком "Юридическая практика".
У роботі заходу взяли участь науковці, практикуючі юристи, представники міжнародних організацій, бізнесу, експертного середовища та судді місцевих і апеляційних господарських судів України, які спеціалізуються на розгляді справ у спорах, пов'язаних із захистом прав на об'єкти інтелектуальної власності.
Верховний Суд представляли заступник Голови Верховного Суду, Голова КГС ВС Богдан Львов, який входить до складу судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов'язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством, та суддя КГС ВС Ірина Булгакова, яка входить до складу цієї спеціалізованої судової палати.
Заступник Голови Верховного Суду, Голова КГС ВС Богдан Львов у рамках першої панельної дискусії "Інтелектуальний" судоустрій" зазначив, що одним із важливих моментів на цьому етапі реформування найвищої судової інстанції була безперервність її роботи, тобто перерви в роботі Верховного Суду не відчувалося і на сторонах судового процесу це не позначилося. Водночас очільник КГС ВС зазначив, що вже у червні новий КГС ВС має завершити розгляд залишку справ, які дісталися у спадщину від ВГСУ, і серед них немає справ щодо захисту прав інтелектуальної власності взагалі. Наразі КГС ВС розглядає паралельно і старі справи, і нові надходження.
На думку Богдана Львова, створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності має на меті, в першу чергу, підвищення якості розгляду справ, що в подальшому призведе до істотного збільшення їх кількості. Він висловив сподівання, що потужний кадровий потенціал із загальних, адміністративних та господарських судів дозволить відібрати найкращих.
Водночас заступник Голови Верховного Суду, Голова КГС ВС детально зупинився на окремих аспектах розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності. Зокрема він нагадав, що якщо спори стосуються лише стягнення коштів (а зазвичай це за порушення авторських прав), то вони зараз потрапили у категорію малозначних справ, коли сума стягнення не перебільшує 100 прожиткових мінімумів. Таким чином вага рішень апеляційних судів істотно зросла. А оскільки в різних апеляційних округах на жаль існує різна судова практика, то з’явилося побоювання втрати її єдності. «Верховний Суд приділяє значну увагу забезпеченню єдності судової практики, її усталеності, певної прогнозованості та прозорості судових рішень. Тому якщо Верховний Суд бачитиме суттєві відхилення від фундаментально правильних підходів до застосування норм щодо судового захисту, то будемо приймати такі малозначні справи до розгляду і намагатимемось давати відповідь від імені Верховного Суду. І такі відповіді вже є».
На переконання Богдана Львова, в судовій практиці, у судових рішеннях потрібно доводити багатоепізодність порушення, його системність, обсяг, розмір і відходити від формальної ознаки. «Верховний Суд безумовно буде поєднувати і формальний, і неформальний підходи, керуючись принципами справедливості і розумності, але потрібно розуміти, що абсолютна істина – це лише мета, до якої ми маємо прямувати, але змагальність ніхто не скасовував».
Наостанок заступник Голови Верховного Суду, Голова КГС ВС Богдан Львов наголосив, що Верховний Суд працює не на себе, а для споживачів суддівських послуг.
Відділ по роботі зі ЗМІ Верховного Суду
_03_03.png)