Ухвала Верховного Суду від 13.02.2018 № 812/10765/13-а

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2018 року

Київ

справа №812/10765/13-а

адміністративне провадження №К/9901/1863/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого: Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Журіної О.О.,

представника Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – Нацкомісія) – Білої  В.О,  –

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Нацкомісії на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 7 лютого 2014 року (суддя Солоніченко О.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23  квітня 2014  року (судді: Білак С.В., Сіваченко І.В., Сухарьок М.Г.) у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Шахта «Білоріченська» (далі  –  ПАТ) до Нацкомісії про визнання нечинним рішення та зобов’язання вчинити певні дії,

встановив:

ПАТ звернулося до суду з адміністративним позовом до Нацкомісії, у якому просило: визнати нечинною відмову Нацкомісії скасувати додатковий випуск акцій державного відкритого акціонерного товариства (далі – ДВАТ) «Шахта «Білоріченська» від 12  серпня 2008 року, викладену у листі від 18  грудня 2013 року №  12/02/26753/нк; зобов’язати Нацкомісію прийняти рішення про скасування реєстрації додаткового випуску акцій ДВАТ від 12  серпня 2008 року.

Суди встановили, що Господарський суд міста Києва рішенням від 15  грудня 2011 року, ухваленим у справі № 55/413 за позовом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України до товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) «Шахта «Білоріченська», Нацкомісії, державного реєстратора Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області, треті особи ТОВ «Валентин Інвест», Компанія Magellan LTD: визнав недійсними рішення позачергових загальних зборів від 19 листопада 2010 року, на яких було прийнято рішення про припинення ДВАТ «Шахта «Білоріченська» дочірнє підприємство державної холдингової компанії (далі – ДП ДХК) «Луганськвугілля» шляхом реорганізації у ТОВ «Шахта Білоріченська»; визнав недійсним та скасував державну реєстрацію ТОВ «Шахта Білоріченська»; визнав недійсними зміни до Статуту ДВАТ «Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» в частині збільшення статутного капіталу на 158  000  000 грн, зареєстровані державним реєстратором Лутугинської райдержадміністрації 6  жовтня 2008 року; скасував державну реєстрацію змін до Статуту ДВАТ «Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля», зареєстрованих державним реєстратором Лутугинської райдержадміністрації 6  жовтня 2008 року у частині збільшення статутного капіталу на 158  000  000  грн.; визнав недійсним рішенням Держкомісії від 23  грудня 2008  року №  1487; зобов’язав Держкомісію анулювати свідоцтво про реєстрацію випуску акцій від 23 грудня 2008 року №  330/1/08; визнав недійсним свідоцтво про реєстрацію випуску акцій від 23 грудня 2008 року №  330/1/08, видане Держкомісією ДВАТ «Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля».

На виконання зазначеного рішення господарського суду відповідач своїм розпорядженням від 19 жовтня 2012 року №  57-КФ-С-А анулював свідоцтво про реєстрацію випуску акцій від 23 грудня 2008 року №  330/1/08.

29 листопада 2012 року позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу дубліката свідоцтва про реєстрацію випуску акцій №  507/1/07 від 6  грудня 2007 року, однак Нацкомісія листом від 17 грудня 2012 року №  2/02/22207/нк відмовила у цьому із посиланням на те, що видача дубліката у разі анулювання свідоцтва законодавством не передбачена.

6 березня 2013 року позивач знову звернувся до відповідача із заявою про відновлення обігу акцій ПАТ «Шахта «Білоріченська», про відновлення дії свідоцтва про реєстрацію випуску акцій від 6 грудня 2007 року №  507/1/07, виданого 23 грудня 2008 року, про повернення оригіналу свідоцтва про реєстрацію випуску акцій від 6  грудня 2007 року №  507/1/07, яке знаходиться у пакеті документів про реєстрацію звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій товариства.

Відповідач листом від 11 квітня 2013 року №  12/02/6899/нк повідомив, що підстав для відновлення дії свідоцтва про реєстрацію акцій від 6 грудня 2007 року №  507/1/07 та відновлення обігу акцій товариства не вбачається, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження такої вимоги не містить.    

01 серпня 2013 року позивач знову звернувся до відповідача із заявою та доданим до неї пакетом документів про повернення оригіналу свідоцтва про реєстрацію акцій від 6 грудня 2007 року №  507/1/07 у зв’язку з наявністю рішення суду про анулювання та визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію випуску акцій від 23 грудня 2008  року №  330/1/08.

Відповідач листом від 6 вересня 2013 року №  12/02/17761/нк повідомив, що судові рішення та вимога державного виконавця не містять зобов’язання відповідача щодо видачі позивачеві оригінала вказаного свідоцтва, тому підстав для повернення цього свідоцтва на виконання рішення суду немає.

Наведені обставини встановлені і відображені у постанові Луганського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року у справі №  812/7917/13-а за позовом ПАТ до Нацкомісії про зобов’язання вчинити певні дії, яка оскаржена не була та набрала законної сили.

Цією постановою суд відмовив у задоволенні вимог ПАТ «Шахта «Білоріченська» про зобов’язання Нацкомісії прийняти рішення про скасування реєстрації додаткового випуску акцій ДВАТ «Шахта «Білоріченська» від 12  серпня 2008 року. Таке рішення мотивував тим, що заявлені позивачем позовні вимоги є передчасними, позаяк для вирішення питання щодо скасування реєстрації додаткового випуску акцій та отримання оригіналу попереднього свідоцтва про реєстрацію випуску акцій, позивач мав звернутися до відповідача у встановленому порядку із заявою відповідного взірця та надати пакет необхідних документів, у тому числі і рішення господарського суду. Позивач таких дій не здійснив.

ПАТ з урахуванням висновків постанови Луганського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року звернувся до відповідача з листом від 4 листопада 2013 року №  02-1437/1, в якому виклав наведені обставини і просив здійснити скасування реєстрації додаткового випуску акцій ДВАТ «Шахта «Білоріченська» від 12 серпня 2008 року на підставі встановленої рішенням Господарського суду міста Києва незаконності реєстрації додаткового випуску акцій.

У відповідь на звернення, відповідач листом від 18 грудня 2013 року №  12/02/26753/нк відмовив позивачу у здійсненні скасування реєстрації додаткового випуску акцій, пославшись на те, що жодне судове рішення не містить зобов’язання Нацкомісії здійснити таке скасування.

Луганський окружний адміністративний суд постановою від 7 лютого 2014  року позов задовольнив частково. Суд визнав протиправною відмову Нацкомісії у скасуванні реєстрації додаткового випуску акцій ДВАТ «Шахта «Білоріченська» від 12 серпня 2008 року, викладену у листі № 12/02/26753/нк; зобов’язав Нацкомісію розглянути питання про скасування реєстрації додаткового випуску акцій ДВАТ «Шахта «Білоріченська» від 12 серпня 2008  року, з урахуванням висновків постанови суду; у задоволенні інших позовних вимог відмовив.

Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23 квітня 2014  року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Нацкомісія не погодилася з рішеннями судів попередніх інстанцій і подала касаційну скаргу про їх скасування та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі скаржник зазначив, що Нацкомісія виконала рішення господарського суду міста Києва від 15 грудня 2011 року у частині покладеного на неї обов’язку анулювати свідоцтво про реєстрацію випуску акцій ДВАТ «Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» від 23 грудня 2008  року № 330/1/08. Вимоги про скасування додаткового випуску акцій у судовому рішенні не було. Зазначає, що спірний лист не може вважатися прийнятим рішенням щодо відмови у скасуванні реєстрації додаткового випуску акцій ПАТ, адже він носить суто інформаційний характер, за своєю формою і змістом не є правовим актом індивідуальної дії. Звертає увагу, що позовна вимога про скасування реєстрації додаткового випуску акцій ДВАТ від 12 серпня 2008 року вже досліджувалася в іншій справі №  812/7917/13-а. Мовиться у скарзі й про те, що повноваження Нацкомісії щодо скасування реєстрації випуску акцій є виключною компетенцією уповноваженого органу.

У судовому засіданні представник відповідача Біла  В.О. підтримала вимоги касаційної скарги, висловила мотиви незгоди з касаційною скаргою, які за змістом подібні до зазначених в касаційній скарзі.

Верховний Суд заслухав пояснення представника Нацкомісії, перевірив встановлені у справі обставини справи, переглянув судові рішення в межах доводів касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в України визначені у Законі України від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі – Закон №  448/96-ВР).

Державне регулювання ринку цінних паперів – це здійснення державною комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері (абзац другий статті 1 цього Закону).

Державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється, зокрема у формах: прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперів; регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов’язків учасників ринку цінних паперів (стаття 3 Закону №  448/96-ВР).

Державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Нацкомісія (стаття 5 Закону №  448/96-ВР).

Нацкомісія розробляє і затверджує нормативно-правові акти з питань, що належать до її компетенції, обов’язкові до виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, учасниками ринку цінних паперів, їх об’єднаннями, контролює їх виконання (частина двадцять п’ята статті 6 Закону №  448/96-ВР).

Відповідно до статті 7 Закону №  448/96-ВР одним із завдань Нацкомісії є здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, а також у сфері спільного інвестування.

Нацкомісія відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює реєстрацією випусків цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, у тому числі цінних паперів іноземних емітентів, що є в обігу на території України, роз’яснює порядок застосування чинного законодавства про цінні папери та акціонерні товариства, виконує інші завдання відповідно до закону (пункти 5, 23, 38 частини другої статті 7).

У повноваженнях Нацкомісії, серед іншого, було право скасовувати реєстрацію випуску цінних паперів емітента після ухвалення судом відповідного рішення суду за позовом Нацкомісії, передбаченим пунктом 5  2  статті 8 Закону №  448/96-ВР (пункт 5  3   статті 8 Закону №  448/96-ВР).

Пункт 5  2  статті 8 цього Закону передбачає право Нацкомісії подавати позов до суду про припинення юридичної особи – емітента у зв’язку з включенням його до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності.

Підпунктом 18 пункту 4 Положення про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого указом Президента України від 23  листопада 2011 року № 1063/2011 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі – Положення) передбачено, що Нацкомісія відповідно до покладених на неї завдань роз’яснює порядок застосування законодавства про цінні папери та акціонерні товариства, здійснює офіційне тлумачення власних нормативно-правових актів.

Згідно з підпунктом 3 пункту 6 цього Положення Нацкомісія для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій має право розробляти і затверджувати обов’язкові до виконання нормативні акти з питань, що належать до її компетенції.

Порядок скасування реєстрації випуску акцій, затверджений рішенням Нацкомісії від 23 квітня 2013 року № 737 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі – Порядок), передбачає механізм вчинення дій з метою скасування реєстрації випуску акцій та анулювання свідоцтва (тимчасового свідоцтва) про реєстрацію випуску акцій у разі: припинення акціонерного товариства шляхом ліквідації або перетворення (зокрема порядок зупинення обігу акцій; порядок відновлення обігу акцій; порядок скасування реєстрації випусків акцій); нерозміщення, відмови від розміщення або незатвердження результатів розміщення акцій (пункт 1).

Із системного аналізу наведених положень висновується, що нормативно-правового регулювання механізму вчинення дій з метою скасування реєстрації випуску акцій після ухвалення судом рішення про анулювання свідоцтва (тимчасового свідоцтва) про реєстрацію випуску акцій та визнання недійсними та/або скасування дій, що передували випуску акцій, не існує. У цій справі суди попередніх інстанцій не оминули увагою такі обставини.

Водночас суди слушно надали значення особливому правовому статусу Нацкомісії у сфері державного регулювання ринку цінних паперів, призначенням її та повноваженнями, що визначені у Законі №  448/96-ВР та інших нормативних актах, одним з яких є право скасовувати реєстрацію випуску акції за наявності для цього законодавчо визначених передумов. У контексті конкретних обставин, описаних вище, суд першої інстанції визначив, що саме цей орган має повноваження вирішити питання про скасування реєстрації випуску акцій після ухвалення судом рішення про анулювання свідоцтва (тимчасового свідоцтва) про реєстрацію випуску акцій, проте своїм листом від 18 грудня 2013 року не тільки не вирішив його, але й не надав роз’яснення емітенту, у якому порядку це питання підлягає вирішенню.

Те, що у рішенні суду господарської юрисдикції не було присуду скасувати додаткову реєстрацію випуску акцій ДВАТ «Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» від 23 грудня 2008 року № 330/1/08, але було рішення анулювати свідоцтво про реєстрацію випуску цих акцій, не означає, що Нацкомісія за обґрунтованим зверненням емітента не може розглянути питання про скасування реєстрації випуску акцій за умови, що перед тим за відсутності нормативно визначених механізму на підставі судового рішення у межах своєї компетенції анулювала свідоцтво про реєстрацію випуску таких акцій.

Посилання відповідача про судове втручання в дискреційні повноваження Нацкомісії не можна визнати обґрунтованими, оскільки суд першої інстанції, коли постановляв своє рішення, зазначив, що не повинен і не буде підміняти повноваження Нацкомісії, у рішенні поклав на відповідача обов’язок розглянути заяву позивача про скасування реєстрації додаткового випуску акцій і не формулював у ньому вимоги про те, яке саме рішення Нацкомісія має прийняти.

Зазначені у касаційній скарзі доводи були предметом перевірки суду першої та апеляційної інстанцій, щодо яких наведені докладні мотиви спростування.

Суд вважає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень.

У зв’язку з цим касаційну скаргу Нацкомісії слід залишити без задоволення, а рішення судів першої й апеляційної інстанцій – без змін.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, –

постановив:

Касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 7 лютого 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                         М.І. Гриців

Судді          :                                                                                       Я.О. Берназюк

                                                                                                          Н.В. Коваленко