Постанова Верховного Суду від 14.02.2018 № 805/6152/14

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідачаДанилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В.М., Шарапи В.М.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Арбітражного керуючого Шарого Андрія Миколайовича на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року ( головуючий суддя – Толстолуцька М.М.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного від 08 вересня 2014 року (головуючий суддя – Гайдар А.В.,  судді – Ханова Р.Ф., Яковенко М.М.)

у справі № 805/6152/14

за адміністративним позовом Арбітражного керуючого Шарого Андрія Миколайовича

до  Головного управління юстиції у Донецькій області, Міністерства юстиції України про скасування наказу від 21 березня 2014 року   № 555/5 в частині накладання дисциплінарного стягнення, -

в с т а н о в и в :

Арбітражний керуючий Шарий А.М. (далі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Донецькій області (далі – відповідач 1), Міністерства юстиції України (далі – відповідач 2) в якому просив скасувати наказ Міністерства юстиції України від 21 березня 2014 року № 555/5 “Про накладення на арбітражних керуючих дисциплінарного стягнення у вигляді попередження” в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження на арбітражного керуючого Шарого Андрія Миколайовича (свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1322 від 10 липня 2013 року).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року, яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного cуду від 08 вересня 2014 року, в задоволені позову відмовлено в повному обсязі.

Вказані рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що позивач не обґрунтував належним чином поважності причин та неможливості надання до перевірки документів у повному обсязі, враховуючи своєчасність повідомлення його першим відповідачем про проведення перевірки. Також, правомірність дій першого відповідача щодо складання акту про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки від 3 лютого 2014 року № 4 підтверджена судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції в адміністративній справі № 805/1926/14, які набрали законної сили.         

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги. В своїй касаційній скарзі позивач зазначає, що Головним управлінням юстиції у Донецькій області відповідно до наказу від 10 січня 2014 року № 19/6 була ініційована планова виїзна перевірка діяльності позивача як арбітражного керуючого з 24 січня 2014 року по 3 лютого 2014 року включно. Для вирішення службових питань, пов'язаних з діяльністю арбітражного керуючого, а саме: необхідністю здійснити у АТ “ОТП Банк” у м. Києві банківський переказ від імені банкрута ТОВ “Софт Сервіс Холдінг” кредитору ТОВ “Авіс Фінанс” на суму 55740119 грн. 07 коп., позивач вимушений був 24 січня 2014 року терміново відбути до м. Києва, тобто в перший день перевірки. Про цю обставину позивач попередив відповідача телеграмою від 24 січня 2014 року та листом від 23 січня 2014 року та просив перенести перевірку на один день. 25 січня 2014 року перевірка розпочалась фактично та позивачем було надано відповідачу частину витребуваних документів. З 27 січня 2014 року позивач поступив на стаціонарне лікування до 1-го хірургічного відділення клініки хірургії та ендоскопії ДонНМУ Центральної міської клінічної лікарні № 16, де перебував до 5 лютого 2014 року. Про факт перебування на лікарняному позивач повідомив першого відповідача листом від 29 січня 2014 року. Листом від 6 лютого 2014 року відповідачу були надані докази перебування на лікарняному. Незважаючи на неможливість проведення перевірки, першим відповідачем було складено акт про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки від 3 лютого 2014 року № 4, у якому відсутність позивача в офісі 24 та 30 січня 2014 року без документального підтвердження обставин відсутності, що означає відсутність правових підстав для перенесення перевірки, а також зазначено про ненадання витребуваних першим відповідачем документів. На підставі акту першого відповідача про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки від 3 лютого 2014 року № 4 другим відповідачем було подано до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією ліквідаторів) подання від 18 лютого 2014 року № 93 про накладення на арбітражного керуючого Шарого А.М. дисциплінарного стягнення. За результатами розгляду даного подання Міністерством юстиції України виданий наказ від 21 березня 2014 року № 555/5 “Про накладення на арбітражних керуючих дисциплінарного стягнення у вигляді попередження”, зокрема й на Шарого А.М. На думку позивача, першим відповідачем було безпідставно складено акт про відмову в проведенні перевірки, що у свою чергу призвело до безпідставного прийняття наказу другим відповідачем щодо накладення на позивача дисциплінарного стягнення, у зв'язку із чим позивач просив скасувати спірний наказ від 21 березня 2014 року № 555/5 в частині накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Відповідачем заперечення на касаційну скаргу не надані, що не перешкоджає її розгляду по суті. 

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, враховуючи наступне.  

Проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих врегульовано положеннями Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів (далі – Порядок №1284/5).

Згідно пункту 2.7 Порядку №1284/5 орган контролю проводить перевірки за умови письмового повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки не пізніше ніж за десять календарних днів до дня початку планової перевірки та не пізніше ніж за п'ять днів до дня початку позапланової перевірки з урахуванням особливостей, визначених у цьому Порядку. При обчисленні зазначених строків при повідомленні арбітражного керуючого про проведення перевірки повинен враховуватись час на перебіг поштової кореспонденції, установлений законодавством.

Відповідно до пункту 2.15.2. Порядку №1284/5, арбітражний керуючий вважається повідомленим про проведення перевірки належним чином за умови, якщо повідомлення про проведення перевірки надіслано органом контролю у строки та спосіб, визначені цим Порядком, незалежно від дати ознайомлення арбітражного керуючого з цим повідомленням, крім випадків відсутності арбітражного керуючого протягом тривалого часу з об’єктивних підстав (перебування на лікарняному, у відпустці, у відрядженні тощо). Докази надсилання повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки є невід’ємною частиною матеріалів перевірки.

Відповідно до п.2.16 Порядку №1284/5, дата проведення перевірки може бути перенесена у разі неможливості її проведення з підстав, незалежних від органу контролю чи арбітражного керуючого, про що орган контролю видає наказ, у якому зазначаються підстава та термін перенесення.

Відповідно до абзацу другого підпункту 4.7.1 пункту 4.7 Розділу IV Порядку № 1284 відсутність арбітражного керуючого або його уповноваженого представника під час проведення перевірки у час та у місці, визначені органом державного контролю в наказі про проведення перевірки, у разі належного повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки, вважається відмовою арбітражного керуючого в проведенні перевірки.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 4.7.1 пункту 4.7 Розділу IV Порядку № 1284, ненадання арбітражним керуючим на письмову вимогу комісії документів, які стосуються предмета перевірки, у разі якщо без цих документів проведення перевірки є неможливим, вважається відмовою арбітражного керуючого в проведенні перевірки.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року в адміністративній справі № 805/1926/14, відмовлено у задоволенні позову Шарого Андрія Миколайовича до Головного управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправними дій зі складання акту від 3 лютого 2014 року № 4, акт про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки та зобов'язання видати наказ про перенесення планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого, ініційованої відповідно до наказу Головного управління юстиції у Донецькій області від 10 січня 2014 року №19/6.

Відповідно до вказаних рішень, суди дійшли висновку, що відрядження до іншого міста не є поважною причиною для обов’язкового перенесення дати проведення перевірки, у зв’язку із тим, що відповідно до пункту 2.16 Порядку № 1284 проведення перевірки може бути перенесено у разі неможливості її проведення з підстав, незалежних від органу контролю чи арбітражного керуючого, про що орган контролю видає наказ у якому зазначаються підстава та термін перенесення. Отже перенесення перевірки за наявності підстав незалежних від органу контролю чи арбітражного керуючого є виключним правом відповідача. Відповідач не знайшов об’єктивних підстав для перенесення проведення перевірки, у зв’язку з чим правомірно прийняв акт від 3 лютого 2014 року № 4.    

Окрім того, як свідчать матеріали справи 25 січня 2014 року арбітражним керуючим було надано комісії документи не в повному обсязі, справи боржників були надані лише 27 січня 2014 року, але в них не містилось описів долучених до них документів та документів, за якими можливо перевірити додержання арбітражним керуючим вимог законодавства.

Відповідно до пунктів 2.10.2, 2.10.6, 2.15.1 Розділу ІІ Порядку № 1284 місцем проведення планової виїзної перевірки є контора (офіс) арбітражного керуючого. У разі проведення виїзної перевірки арбітражний керуючий зобов’язаний забезпечити належні умови для проведення такої перевірки і роботи членів комісії. Повідомлення про проведення перевірки надсилається рекомендованим листом за рахунок коштів органу контролю на адресу місцезнаходження контори (офісу) арбітражного керуючого, а також факсимільним зв'язком та електронною поштою за реквізитами, які подаються арбітражним керуючим у документах обов'язкової звітності.

Згідно з пунктом 4.7.1 Розділу ІV Порядку № 1284 відмовою арбітражного керуючого в проведенні перевірки вважаються, зокрема, ненадання арбітражним керуючим на письмову вимогу комісії документів, які стосуються предмета перевірки, у разі якщо без цих документів проведення перевірки є неможливим.

Пунктом 6.11 Розділу VІ Порядку № 1284 передбачено, що у разі виявлення за результатами перевірки порушень, які є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень, орган контролю обов'язково зазначає про це в акті перевірки. У такому випадку припис та (або) розпорядження не складаються до моменту прийняття Дисциплінарною комісією рішення за результатом розгляду подання. У цьому випадку орган контролю протягом трьох робочих днів з дня підписання акта перевірки вносить пропозицію до структурного підрозділу Мін'юсту, який забезпечує організацію роботи Дисциплінарної комісії (далі - структурний підрозділ), щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про накладання на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення (далі - пропозиція). До пропозиції орган контролю додає акт перевірки з усіма документами, що є його невід'ємними складовими.

Як закріплено пунктами 7.1, 7.4 Розділу VІІ Порядку № 1284 підставами для притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності є, зокрема, відмова арбітражного керуючого в проведенні перевірки. Дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого, є, зокрема, попередження.

Позивач не обґрунтував належним чином поважності причин та неможливості надання до перевірки документів у повному обсязі, враховуючи своєчасність повідомлення його першим відповідачем про проведення перевірки. Правомірність дій першого відповідача щодо складання акту про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки від 3 лютого 2014 року № 4 підтверджена судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції в адміністративній справі № 805/1926/14.            

У зв’язку з тим, що акт про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки від 3 лютого 2014 року № 4 є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень, листом від 18 лютого 2014 року № 358-0-32-14/13.2 Міністерство юстиції України позивачу направлено копію подання про накладення на арбітражного керуючого Шарого А.М. дисциплінарного стягнення від 18 лютого 2014 року № 93.

    21 березня 2014 року Міністерством юстиції України видано наказ № 555/5 про накладення на арбітражних керуючих дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, зокрема й на Шарого Андрія Миколайовича, який був надісланий на адресу позивача листом від 25 березня 2014 року № 13.2-33/276.

З наведеного слідує, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, а дійшли обґрунтованого висновку, щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, внаслідок чого касаційна скарга залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючисьстаттями 343, 350, 356 Кодексу адміністративногосудочинстваУкраїни, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Арбітражного керуючого Шарого Андрія Миколайовича – залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного від 08 вересня 2014 року – залишити без змін.

Постанова набираєзаконноїсили з датиїїприйняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач                                                                                                                   Н.А. Данилевич

Судді                                                                                                                                    В.М. Бевзенко

                                                                                                                                            В.М. Шарапа