Проблемні питання щодо процедур кваліфікаційного оцінювання суддів обговорили під час чергового засідання робочої групи НКР при ВС

Особи, які проходять кваліфікаційне оцінювання суддів, сподіваються на справедливість відповідних процедур. Тільки справедлива процедура оцінювання є запорукою справедливого розгляду справ, що перебуватимуть у провадженні суддів, які пройшли такі процедури. На цьому наголосив вчений секретар Науково-консультативної ради при Верховному Суді, суддя Великої Палати ВС Олег Ткачук під час засідання робочої групи НКР при ВС, присвяченого обговоренню особливостей судового контролю за процедурою оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, а також здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

За словами Олега Ткачука, зараз Велика Палата Верховного Суду та Касаційний адміністративний суд у складі ВС розглядають справи стосовно оскарження рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо результатів кваліфікаційного оцінювання суддів. Нині напрацьовано певний досвід розгляду справ, пов’язаних із кваліфікаційним оцінюванням суддів, водночас виникає немало питань, які потребують обговорення в науковому колі.

Секретар Великої Палати ВС Віталій Уркевич зазначив, що питання, які виникають у справах за участю ВККС України, надзвичайно важливі. «На сьогодні, після призначення нового складу ВВКС України, що відбулося 1 червня 2023 року, вже склалася відповідна практика Комісії. І ВП ВС, розглядаючи такі справи, має формувати відповідні правові висновки, враховуючи, зокрема, численні зміни законодавства. Тож нам цікаво почути думки саме науковців щодо того, які підходи можуть бути застосовані під час розгляду таких справ», – указав Секретар ВП ВС.

Суддя Великої Палати ВС Олег Кривенда зауважив, що відповідно до п. 20 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідність займаній посаді судді було передбачено оцінювати колегією ВККС України в порядку, визначеному законом. Проте цей Закон у розд. V визначає такий порядок для іншої процедури – для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді. Тому, як зазначив суддя, виникають такі запитання, як:

– чи є тотожними процедури щодо оцінювання судді на відповідність займаній посаді та здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді (тобто чи можна вважати, що обидві процедури однакові за своєю правовою природою і до них обох застосовуються положення розд. V Закону України «Про судоустрій і статус суддів»);

– чи є остаточним рішення колегії ВККС України щодо оцінювання суддів на відповідність займаній посаді.

Як повідомив суддя Конституційного Суду України, представник України в Консультативній раді європейських суддів Віктор Городовенко, тема сьогоднішнього обговорення збігається з темою, яка стане предметом цьогорічного висновку КРЄС. Він акцентував, що питання стосовно екстраординарних процедур завжди перебувають під пильною увагою європейських колег, тому що такі процедури зараз активно запроваджуються в законодавство держав – членів Ради Європи. Під час обговорення таких моментів робоча група КРЄС покладається на висновки ЄСПЛ щодо того, що не можна ототожнювати загальну дисциплінарну процедуру з екстраординарною процедурою, бо за своєю правовою природою і змістом це різні процедури, які, відповідно, матимуть різні наслідки.

У цьому контексті Олег Ткачук звернув увагу на те, що голос КРЄС дуже важливий для Верховного Суду. «Нам необхідно розуміти процеси законотворення і правозастосування, щоб ухвалювати виважені та справедливі рішення, які сприйматимуться європейською правовою спільнотою», – резюмував він.

У засіданні також узяли участь члени НКР при ВС Олег Заярний, Тетяна Кравцова, Дмитро Лук’янець, Наталія Оніщенко, Віктор Смородинський, Надія Писаренко, Ірина Сопілко, Антон Монаєнко, Наталія Ковалко, Олександр Константий і судді ВП ВС Ігор Желєзний, Євгенія Усенко, Лев Кишакевич, Олександр Банасько та Микола Мазур.