Засуджені місцевими загальними судами особи та застосовані до них види покарань упродовж 2015–2019 років

«Судебно-юридическая газета». 2020. 22 вересня

URL: https://bit.ly/300Nki3

Олена Колянчук,

начальник відділу судової статистики у кримінальних справах

правового управління (ІІІ) департаменту аналітичної та правової роботи

апарату Верховного Суду

Найбільший відсоток осіб, засуджених місцевими загальними судами у 2015–2019 роках, спостерігався у 8 областях.

Упродовж останніх п’яти років в Україні спостерігається поступове зменшення кількості засуджених осіб. Згідно зі статистичними даними Державної судової адміністрації України[1] у 2019 році за вироками, що набрали законної сили, місцевими загальними судами засуджено 70 375 осіб, що на 25,8 % менше порівняно з 2015 роком.

Серед загальної кількості осіб, засуджених протягом зазначеного періоду, злочини невеликої тяжкості вчинено кожною сьомою особою, злочини середньої тяжкості – майже кожною другою особою, тяжкі злочини – кожною третьою особою.

Так, частка осіб, засуджених за вчинення злочинів невеликої тяжкості за період з 2015 року до 2019 року, у середньому становила 14,2 % серед усіх засуджених за всі види злочинів; за вчинення злочинів середньої тяжкості – 52 %; тяжких злочинів – 31,9 %; особливо тяжких злочинів – 1,6 %.

У структурі класифікації злочинів за ступенем тяжкості зменшення як кількості осіб, так і їх відсоткової частки, відбулося лише щодо засуджених за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів. Частка осіб, засуджених за вчинення злочинів невеликої та середньої тяжкості, дещо збільшується.

[1] Статистичні звіти ДСА форми № 6 «Звіт про осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності, та види кримінального покарання» та форми
№ 7 «Звіт про склад засуджених».

Найбільший відсоток осіб, засуджених місцевими загальними судами у 2015–2019 роках, спостерігався в таких областях:

Найменший показник відсотку засуджених місцевими загальними судами осіб у 2015–2019 роках спостерігався у трьох областях:

Найпоширенішими злочинами, за вчинення яких було засуджено винних осіб, є злочини проти власності (статті 185–198 Кримінального кодексу України; далі – КК). Так, протягом періоду з 2015 року до 2019 року майже кожна друга засуджена особа вчинила саме цей вид злочину, їх відсоткова частка у структурі всіх засуджених за всі види злочинів становила у 2019 році – 54,9 %, у 2018 році – 55,1 %, у 2017 році – 54,3 %, у 2016 році – 55,5 %, у 2015 році – 53,6 %.

Кожна сьома засуджена особа вчинила злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення (статті 305–327 КК).

Злочини проти життя та здоров’я особи (статті 115–145 КК) вчинила у середньому кожна дванадцята засуджена особа.

Кожною двадцятою засудженою особою було вчинено злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту (статті 276–292 КК).

Статистика свідчить, що серед загальної кількості засуджених половина злочинів (51–52 %) вчиняється особами у віці від 30 до 50 років. У віці від 18 до 30 років вчинено третину від усіх злочинів (34–36 %).

Загалом особами у віці від 18 до 50 років вчиняється 88 % злочинів.

Частка осіб, які упродовж періоду з 2015 року до 2019 року вчинили злочини у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, у середньому становила 12,6 % від загальної кількості засуджених за всі види злочинів (кожний восьмий засуджений протягом зазначеного періоду).

Частка жінок, засуджених за вчинення злочинів, становила у середньому 11,7 % серед усіх засуджених осіб (майже кожна дев’ята засуджена особа – жінка). Незважаючи на зменшення кількісного показника засуджених жінок, їх частка серед загальної кількості засуджених осіб майже з року в рік дещо збільшується.

Кожною сьомою засудженою особою злочин було вчинено у групі за попередньою змовою або без такої, їх частка від загальної кількості засуджених за всі види злочинів у середньому становила 13,4 %. Протягом останніх п’яти років спостерігається зменшення як кількості таких засуджених осіб (менше на 17,8 %), так і їх частки від загальної кількості засуджених за всі види злочинів.

Кількість осіб, засуджених за вчинення злочинів у складі організованої групи та злочинної організації, у 2019 році зменшилася на 33,3 % порівняно з 2015 роком. Проте їх частка від загальної кількості засуджених за всі види злочинів останні п’ять років залишається майже однаковою (2015–2017 роки – 0,2 %, 2018 рік – 0,3 %, 2019 рік – 0,2 %).

Серед засуджених 74 % складають особи, які на час вчинення злочину ніде не працювали і не навчалися або перебували на обліку в державній службі зайнятості; із них кожен третій раніше судимий. У 2019 році на обліку в службі зайнятості перебувало 1,8 % від загальної кількості працездатних осіб, які на час вчинення злочину не працювали і не навчалися (у 2018 році – 2,3 %, у 2017 році – 2,2 %, у 2016 році –2,4 %, у 2015 році – 2,1 %).  

Частка засуджених осіб, які були раніше судимими і мали незняту або непогашену судимість, у середньому становила 26 % від загальної кількості засуджених; із них кожен другий уже мав одну судимість.

Засуджені, які раніше вже вчиняли злочин, але були звільнені судом від кримінальної відповідальності відповідно до статей 44–49 КК, становили 0,4 % серед загальної кількості осіб, засуджених упродовж останніх п’яти років.

Майже незмінним від загальної кількості засуджених залишається відсоток тих осіб, які раніше вже були засуджені, але визнані такими, що не мають судимості (у середньому 5,5 % протягом п’яти років) та осіб, попередню судимість яких було погашено або знято (10 %).

Аналіз статистичних даних свідчить про поступове зменшення упродовж 2015–2019 років як кількості, так і частки засуджених осіб за вчинення злочинів у неповнолітньому віці. Так, у 2019 році на 47,6 % менше порівняно з 2015 роком було засуджено підлітків у віці від 14 до 18 років; їх частка серед усіх засуджених осіб також зменшилася з 4,8 % до 3,4 %. За вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів засуджено кожного другого неповнолітнього. Майже кожен третій підліток вчинив злочин групою осіб.

Аналізуючи статистичні дані останніх п’яти років щодо призначення місцевими загальними судами винним особам основних покарань, спостерігається позитивна тенденція до застосування покарань, не пов’язаних з позбавленням волі.

Так, найбільшу кількість серед засуджених становили особи, на яких місцевими загальними судами було накладено штраф як основне покарання. Їх частка протягом 2015–2019 років у середньому становила 24,6 % від усіх засуджених осіб за всі види злочинів.

Упродовж останніх п’яти років кількість фактів призначення місцевими загальними судами основного покарання у вигляді штрафу збільшується. Так, якщо у 2015 року цей вид кримінального покарання було застосовано до 19,7 % засуджених осіб, то у 2019 році цей показник збільшився до 30,4 %.

Частка осіб, засуджених упродовж останніх п’яти років до позбавлення волі на певний строк, у середньому становила 20,1 % від усіх засуджених за всі види злочинів.

Зокрема до позбавлення волі упродовж 2015–2019 років найбільшу кількість осіб було засуджено за вчинення таких злочинів:

• умисне вбивство (ст. 115 КК) – 97,1 % від кількості всіх засуджених за цей вид злочину у 2019 році, у 2018 році – 94,7 %, у 2017 році – 95,9 %, у 2016 році – 94,1 %, у 2015 році – 94 %;
• розбій (ст. 187 КК) – 76,4 % від кількості всіх засуджених за цей вид злочину упродовж 2019 року, у 2018 році – 78 %, у 2017 році – 83,6 %, у 2016 році – 85,9 %, у 2015 році – 84,8 %;
• зґвалтування (ст. 152 КК) – 73,8 % від кількості всіх засуджених за цей вид злочину у 2019 році, у 2018 році – 84,8 %, у 2017 році – 85,1 %, у 2016 році – 91,4 %, у 2015 році – 77,5 %;
• заподіяння умисних тяжких тілесних ушкоджень (ст. 121 КК) – 48,9 % від кількості всіх засуджених за цей вид злочину у 2019 році, у 2018 році – 45,6 %, у 2017 році – 57 %, у 2016 році – 56,6 %, у 2015 році – 56,3 %;
• катування (ст. 127 КК) – 44,4 % від кількості всіх засуджених за цей вид злочину у 2019 році, у 2018 році – 25 %, у 2017 році – 58,3 %, у 2016 році – 66,7 %, у 2015 році – 42,9 %;
• крадіжка (ст. 185 КК) – 21,1 % від кількості всіх засуджених за цей вид злочину упродовж 2019 року, у 2018 році – 20,8 %, у 2017 році – 22,5 %, у 2016 році – 22 %, у 2015 році – 22,1 %;
• грабіж (ст. 186 КК) – 42 % від кількості всіх засуджених за цей вид злочину у 2019 році, у 2018 році – 42,4 %, у 2017 році – 45,4 %, у 2016 році – 43,4 %, у 2015 році – 46,1 %;
• вимагання (ст. 189 КК) – 22,8 % від кількості всіх засуджених за цей вид злочину протягом 2019 року, у 2018 році – 37,3 %, у 2017 році – 42,9 %, у 2016 році – 38 %, у 2015 році – 50 %;
• шахрайство (ст. 190 КК) – 13,9 % від кількості всіх засуджених за цей вид злочину у 2019 році, у 2018 році – 13,1 %, у 2017 році – 18,8 %, у 2016 році – 18,6 %, у 2015 році – 17,4 %;
• незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 307 КК) – 53,3 % від кількості всіх засуджених за цей вид злочину у 2019 році, у 2018 році – 62,7 %, у 2017 році – 65,8%, у 2016 році – 62,3 %, у 2015 році – 61 %;
• торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини (ст. 149 КК) – 37,1 % від кількості всіх засуджених за цей вид злочину у 2019 році, у 2018 році – 33,3 %, у 2017 році – 30,4 %, у 2016 році – 19,2 %, у 2015 році – 37,5 %;
• незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 КК) – 16,6 % від кількості всіх засуджених за цей вид злочину протягом 2019 року, у 2018 році – 14 %, у 2017 році – 14,3 %, у 2016 році – 17,2 %, у 2015 році – 14,8 %.

Громадські роботи призначалися у середньому 7,3 % особам від усіх засуджених за всі види злочинів протягом 2015–2019 років.

Частка засуджених осіб, до яких застосовано арешт, у середньому становила 3,6 % від усіх засуджених за всі види злочинів.

Обмеження волі застосовано у середньому до 1,4 % осіб (від усіх засуджених за всі види злочинів протягом останніх п'яти років).

Частка засуджених осіб, яким призначено виправні роботи упродовж 2015–2019 років, у середньому становила 0,2 % від усіх засуджених за всі види злочинів.

Тримання в дисциплінарному батальйоні застосовано у середньому до 0,1 % осіб від загальної кількості засуджених за всі види злочинів протягом останніх п'яти років.

За вчинення особливо тяжких злочинів довічне позбавлення волі протягом останніх п'яти років застосовано місцевими загальними судами у середньому до 1,9 % осіб (від кількості засуджених за вчинення особливо тяжких злочинів).

До винних у вчиненні злочинів осіб місцеві загальні суди застосовували додаткові покарання у вигляді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, конфіскації майна, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, штрафу.

Одним із заходів кримінально-правового характеру, що застосовується до осіб, які вчинили злочин, є спеціальна конфіскація. У 2019 році спеціальну конфіскацію застосовано до 461 засудженої особи (за вироками, що набрали законної сили), у 2018 році цей показник становив 476 осіб.

Упродовж 2019 року спеціальну конфіскацію місцеві загальні суди найбільше застосовували до осіб, засуджених за:

• незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (ст. 249 КК) – 95 осіб (у 2018 році – 137 осіб);
• вчинення крадіжки (ст. 185 КК) – 77 осіб, (у 2018 році – 51 особа);
• незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів (ст. 204 КК) – 27 осіб, (у 2018 році – 51 особа);
• незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 КК) – 60 осіб, (у 2018 році – 49 осіб);
• незаконну порубку лісу (ст. 246 КК) – 23 особи, (у 2018 році – 44 особи);
• пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі (ст. 369 КК) – 70 осіб, (у 2018 році – 33 особи).

Висновки.

Із аналізу статистичних даних слідує, що упродовж останніх п’яти років відбувається істотне зменшення кількості осіб, засуджених за вчинення злочинів. Проте таке зменшення не вплинуло на відсотковий показник (частку) засуджених за окремими категоріями кримінальних проваджень та видами покарання, який залишається майже на рівні попередніх років.

При цьому позитивною є тенденція застосування місцевими загальними судами до винних осіб протягом 2015–2019 років альтернативних позбавленню волі покарань.

Також відбувається зменшення кількості засуджених за вчинення злочинів у групі за попередньою змовою або без такої, а також осіб, які вчинили злочини у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння. Крім того, поступово зменшується як кількість, так і частка осіб, засуджених за вчинення злочинів у неповнолітньому віці (від 14 до 18 років), а також вчинення підлітками злочинів у групі та за участю дорослих осіб.