Перетягування каната

Як подружжя ділить майно та розпоряджається ним під час розлучення.

«Закон і бізнес». 2020. 20—26 червня

URL: https://bit.ly/2ZlqHUH

Кодекси й суди не потрібні закоханим, усе романтизується категорією «разом назавжди»… Але «назавжди», як правило, має кінець. Це емоційні суперечки в суді, де раптом виявляється, що ніхто не хоче залишитися з носом і було б непогано вийти зі шлюбу тільки з розбитим серцем, а не з розбитою скарбничкою.

Найкращі друзі — брильянти

Асоціація правників України спільно з Верховним Судом провела вебінар «Особливості розгляду справ про поділ майна подружжя та щодо розпорядження майном подружжя». Спікером заходу виступила Ольга Ступак із Касаційного цивільного суду, яка проаналізувала практику в цій сфері правозастосування.

Епіграфом до такої емоційної теми суддя обрала фразу, з якої починається роман Льва Толстого «Анна Кареніна»: «Усі щасливі сім’ї схожі одна на одну, кожна нещаслива сім’я — нещаслива по-своєму».

Якщо дороги розійшлися, не все доведеться ділити порівну, оскільки певна категорія того, що було набуте в шлюбі, все ж є майном, тобто приватною власністю особи. Сюди можна віднести житло та земельні ділянки, набуті внаслідок приватизації; майно, набуте унаслідок дарування чи спадкування; нагороди або премії, отримані за особисті заслуги, і т.д. Однак, якщо буде доведено, що для отримання премії чи нагороди однією особою було докладено зусиль іншим із подружжя у вигляді ведення домогосподарства, догляду за дитиною і т.ін., нагорода все ж може бути поділена судом.

Мабуть, окремим приємним аспектом для жінок стане той факт, що речі індивідуального користування, серед яких і коштовні прикраси, уважаються приватною власністю, навіть якщо вони придбані за спільні кошти в шлюбі. Тому все, що було подаровано колишнім, залишиться на згадку про його щедрість у шафах і скарбничках. І це притлумить сум від руйнування осередка суспільства. Адже поруч залишаться мовчазні, вірні та «найкращі друзі дівчат — брильянти». Але це, якщо пощастить і на них не «висить» кредит в одному з банків…

О.Ступак також нагадала, що КЦС не вдається до оцінки доказів у справі, тому всі обставини, установлені судами першої апеляційної інстанції, переоцінюватися не будуть. КЦС тільки перевіряє, чи встановлені обставини відповідають нормам процесуального закону.

А от об’єктом права спільної сумісної власності може виступати навіть стипендія (на рівні із заробітною платою та пенсією), якщо іншого не передбачено умовами шлюбного договору. Крім того, речі для професійний занять, наприклад музичні інструменти та лікарське обладнання, також мають статус спільної сумісної власності. Слід звернути увагу на те, що одна з норм ст.67 Сімейного кодексу була чинною лише в період з 8.02.2011 до 13.06.2012. Так, майно, набуте внаслідок приватизації в цей період, є спільною сумісною власністю подружжя.

Апріорна рівність

Варто пам’ятати і про те, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Також уважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Така собі апріорна рівність. А насправді для того, щоби це довести, ще потрібно потренуватись у мистецтві аргументації.

Проте позиція ВС трансформувалася. Це можна прослідкувати за постановами №№6-612цс15, 6-2641цс15 та 6-2333цс15, 6-2641цс15 та більш свіжою — №6-843цс17. В останній з них констатовано: той з подружжя, хто порушує питання про спростування презумпції рівності, зобов’язаний навести обставини, що її спростовують.

Окрему увагу під час вебінару було приділено правовим аспектам шлюбних договорів. Зокрема, суддя зазначила, що один із випадків визнання шлюбного договору недійсним припадає на такі договори, які були підписані за дорученням. У практиці ВС була ситуація, коли подружжя перебувало за кордоном, і в цей час за їх дорученням було складено й підписано шлюбний договір. Але відповідно до чинного законодавства такий договір може бути підписаний тільки особисто. Також шлюбний договір може бути укладений виключно між особами, які мають статус наречених (тобто вже подали заяву про реєстрацію шлюбу) або статус подружжя. Щодо судової практики, то тут суддя порадила звернутися до постанови ВС у справі №757/10715/17-ц

О.Ступак також нагадала, що категорія «надзвичайно невигідне матеріальне становище» є оціночною й обов’язок доведення лежить на позивачеві. Так, у постанові у справі №755/19197/18 було визнано недійсним один із пунктів шлюбного договору з огляду на цю категорію.

Починаючи з 1.01.2004 є можливість установлювати факт проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу. Адже Кодекс про шлюб та сім’ю, що діяв до 2004 року, навіть не передбачав того, що сім’я може існувати без зареєстрованого шлюбу.

Щодо розпорядження майном (ст.65 СК) О.Ступак наголосила: особливо важливим під час розгляду цієї категорії спорів є звернення до ч.3, яка регулює договори стосовно цінного майна. Обов’язковою умовою тут є те, що заява про згоду другого з подружжя має бути в письмовому вигляді. Крім того, згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення та/або державної реєстрації, має бути нотаріально посвідчена.

Такі перетягування каната здаються якимось кривим дзеркалом. Це зайвий раз доводить: як тільки людина втрачає щось високе та духовне, вона рефлекторно намагається вхопитися за найбільш приземлені речі.

Автор Вікторія ЯКУША