Властивості доказів та критерії їх оцінювання

Підприємництво, господарство і право. 2020. № 4

URL: http://pgp-journal.kiev.ua/archive/2020/4/15.pdf

Суддя судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності КГС ВС Костянтин Пільков у статті «Властивості доказів та критерії їх оцінювання» для видання «Підприємництво, господарство і право» (2020, № 4) дослідив категорії належності, допустимості, достовірності ваги та достатності доказів.

Він обґрунтував віднесення належності та допустимості до властивостей доказів, тоді як достовірність і вага доказів є критеріями їх оцінки, а достатність розглядається як критерій оцінки всієї системи доказів певної обставини.

Крім того, розмежував віднесення вирішення питань стосовно окремих властивостей доказів і застосування критеріїв їх оцінки до питань права та питань факту. У зв’язку з цим автор обґрунтував віднесення до повноважень суду касаційної інстанції як суду права вирішення окремих питань, які стосуються прийняття та оцінки доказів.

У статті також зосереджено увагу на дослідженні правової природи окремо кожної з властивостей доказів і критеріїв їх оцінки.

Особливу увагу приділено проблемі належності матеріалів, які подаються до суду або витребовуються судом. Автор наголошує на термінологічній нечіткості у використанні поняття належності стосовно доказів у судовій практиці, яка призводить до розмивання меж властивостей доказів і критеріїв їх оцінки. У статті запропоновано відновити використання поняття належності з визначеним у процесуальному законі змістом або впровадити у теорію судових доказів вже запозичений судовою практикою іншомовний синонім належності – релевантність.

Також обґрунтовано покладення на учасника, який подає або просить суд витребувати доказ, тягар доведення належності доказу, а також доведено існування процесуальної презумпції допустимості належного доказу. Автор аргументує віднесення ваги (доказової сили) та достовірності доказу, а також достатності сукупності доказів, поданих на підтвердження певної обставини, до критеріїв їх оцінки, застосування яких є питанням факту, та подає процес одержання доказів із перевіркою наявності у них властивостей належності й допустимості та подальшої оцінки за критеріями достовірності, ваги та достатності як стадійний, послідовний процес. Автор дослідив вплив на застосування цих критеріїв нещодавніх змін у господарський процесуальний закон, внаслідок яких запроваджено категорію вірогідності доказів.

Окрім того, у статті проаналізовано наслідки помилок суду при вирішенні питань про належність та допустимість доказу, їх вплив на ефективність судового розгляду та законність рішення суду.