Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Після Революції Гідності в Україні почали реальне перезавантаження судової системи: восени 2016 року вступили в дію перші за 20 років зміни до Конституції України в частині правосуддя та нова редакція Закону «Про судоустрій і статус суддів».
Судова влада стає незалежною від політиків. У Президента і парламенту відібрали право призначати і звільняти суддів. Раніше не було відкритих вакансій і конкурсних процедур відбору – суддів призначали президент та народні депутати. Тобто президент і законодавча влада призначали судову, яка має бути незалежною від політиків. Вперше в історії незалежної України суддів призначають через відкритий конкурс, який проводить Вища кваліфікаційна комісія суддів України. А затверджує кандидатів на посаду судді Вища рада правосуддя. Президентові залишили лише церемоніальне підписання указів про призначення суддів на посади.
Суддів позбавили повного імунітету. Тепер за згодою Вищої ради правосуддя їх можуть притягнути до дисциплінарної відповідальності, винести догану або звільнити, і навіть взяти під варту. А ще суддів зобов’язали заповнювати 3 декларації: електронну про доходи і майно, родинних зв'язків, в якій вказуються родичі у владі чи системі правосуддя, та доброчесності. В останній декларації суддя повинен спростувати твердження про корупційні правопорушення, підтвердити сумлінне дотримання присяги тощо. Також всі без винятку судді повинні пройти кваліфікаційне оцінювання для підтвердження компетентності, професійної етики та доброчесності (зокрема, із залученням громадськості), а також пройти психологічне тестування. Судді, які складуть оцінювання незадовільно, або відмовляються від нього, будуть звільнені. Не всі сприйняли зміни позитивно – починаючи з 2016 року, біля 3 тисяч суддів вже склали повноваження, в тому числі, щоб не проходити переатестацію. Це більше третини всього суддівського корпусу. Таким чином відбулось своєрідне самоочищення системи.
Перехід до триланкової системи судів та перезапуск Верховного Суду. Донедавна в Україні існувало 4 ланки судової системи. Були суди першої (місцеві) і другої інстанції (апеляційні), які розглядали справи по суті з вивченням обставин і доказів. В разі необхідності судове рішення переглядали в одному з 3 вищих спеціалізованих судів: господарському, адміністративному та з розгляду цивільних і кримінальних справ. Також була четверта інстанція, Верховний суд України, до якого звертались увиключних обставинах. Але такий підхід не виправдав себе.
Зараз Україна перейшла до зрозумілої і прийнятої у більшості країн світу триланкової судової системи. Новий Верховний Суд складається із касаційних судів: адміністративного, господарського, цивільного та кримінального. Крім того, створили Велику Палату Верховного Суду, що забезпечує єдність судової практики, тобто встановлює єдині, передбачувані, зрозумілі і рівні для всіх рішення суддів і розглядає суспільно значущі справи. Так, нещодавно Верховний Суд захистив права вагітної жінки, якій у зв'язку з реорганізацією місця роботи нарахували меншу фінансову допомогу, а також ухвалив рішення перерахувати пенсію колишньому працівнику МВС.
«Новий Верховний Суд та нові процесуальні кодекси, фактично, запроваджують принцип “квазі прецеденту” – коли рішення головної судової інстанції стають орієнтиром для судів попередніх інстанцій. Таким чином, новий процес забезпечує стабільність, єдність та передбачувальність правових позицій у всіх юрисдикціях, а людина, звертаючись до суду, вже буде розуміти, яким може бути рішення у справі зі схожими обставинами», – пояснює Олена Привалова, радник з комунікацій Ради з питань судової реформи.
Ще одне позитивне нововведення – до найвищої судової інстанції вперше змогли потрапити не лише судді всіх інстанцій, а також правники, які ніколи не працювали у судовій системі – адвокати і науковці з 10-річним стажем. І таких у новому суді кожен четвертий.
Важливою частиною реформи є зміна процесуального законодавства, без якого не запрацював би новий Верховний Суд. Зокрема, норми закону спрощують розгляд нескладних справ, гарантують більшу відкритість судових процесів, запроваджують систему «електронного суду», яка полегшить обмін інформацією між всіма учасниками судового процесу, і багато інших нових правил.
Місцеві суди. Звичні районні, міськрайонні і міські суди об'єднують в окружні. Це дозволить підвищити ефективність судів і оптимізувати бюджетні витрати. Більше не буде судів без суддів. Зараз Державна судова адміністрація розробляє проект нової карти судів України, після чого ВККС почне переводити суддів із ліквідованих судів в нові.
Конкурс до Верховного Суду стартував 7 листопада 2016 року. На 120 вакансій подали заявки 1436 бажаючих, тобто майже 12 кандидатів на місце. Серед них 45% суддів, 24% адвокатів, 15% науковців і ще 16% кандидатів, які мають різний досвід у згаданих сферах. Після перевірки документів до кваліфікаційного оцінювання допустили 625 кандидатів.
«Конкурс до Верховного Суду був для мене певним професійним викликом. Адвокати та вчені раніше ніколи не могли навіть і мріяти про те, щоб у відкритому конкурсі поборотися за посаду судді Верховного Суду. Як адвокат та вчений я добре розумів, що шанс взяти участь у такому конкурсі, який відбувається вперше, можливо, буває один раз у житті», – розповідає Сергій Жуков, суддя Касаційного господарського суду, який раніше працював доцентом кафедри права та європейської інтеграції Дніпропетровського регіонального інституту державного управління, а також директором Адвокатського об’єднання «Нексум».
Частину кваліфікаційних тестів та всі практичні завдання розробив проект Європейського Союзу «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні», який найактивніше серед міжнародних донорів долучився до процесу створення нового Верховного Суду.
«Спершу кандидати мали пройти анонімне письмове тестування, де перевірялись знання права. Тих, хто склав його успішно, допускали до практичного завдання. Кандидатам давали справу близько 70 сторінок, з позовними заявами, рішенням першої і апеляційної інстанції, і потрібно було написати постанову Верховного Суду», – розповідає Оксана Матіяш, національний експерт проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні».
Саме написання постанови касаційної інстанції найбільш запам'яталося новообраному судді Сергієві Жукову: «Як адвокат я ніколи від руки за 5 годин не писав проект постанови, при цьому вперше побачивши документи по справі і не використовуючи навіть чернетки, бо не встигав. Це було дуже специфічне завдання».
Іспит успішно пройшли 382 кандидата. Далі на них чекав наступний етап кваліфікаційного оцінювання – тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей. Під час конкурсу до Верховного Суду кандидати складали найскладніший психологічний тест не лише в історії України, але й в Європі. Навіть тести при відборі до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) були набагато простіші.
Проект ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» першим підтримав ідею та допоміг у проведенні психологічного тестування суддів.
«Суддя повинен бути не лише гарним юристом, а ще й бути здатним вирішувати конфлікти у суспільстві. А для цього потрібно більше, ніж просто правові знання. Необхідні певні психологічні характеристики і соціальні навички. І саме на це було націлене психологічне тестування», – пояснює необхідність такої перевірки Довідас Віткаускас, керівник проекту ЄС«Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні», в минулому юрист Секретаріату Європейського Суду з прав людини.
Морально-психологічні якості кандидатів оцінювала компанія «ОС Україна», яка до цього проводила психологічне тестування детективів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Протягом дня кандидатів перевіряли за 4 методиками, які виявляли їх сильні й слабкі сторони і дозволяли спрогнозувати поведінку в майбутньому.
«Судді Верховного Суду – дуже дорогі кадри для країни, яких призначають безстроково. Втрата одного з них або неефективна робота несуть не лише фінансові збитки, але й ризики для суспільства. Саме тому ми використали аж 4 методики. Зазвичай увідборі йдуть 1-2 методики», – пояснює Анастасія Дьоміна, проектний менеджер «ОС Україна».
До слова, базовий посадовий оклад нового верховного судді складає 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що на сьогодні дорівнює більше 130 тис. грн на місяць, без врахування доплат за вислугу років, науковий ступінь тощо.
Спершу оцінювали загальні здібності кандидата. За допомогою завдань тесту перевіряли математичне, логічне, абстрактне і вербальне (мовне) мислення. В деякій мірі можна порівняти з тестом на IQ. Результати тесту показували, наскільки ефективно і швидко кандидат зможе обробляти нову інформацію і вирішувати робочі задачі.
Далі йшли суто психологічні тести. Перший, MMPI-2 тест перевіряв стресостійкість та наявність прихованих психічних проблем: депресії, агресії, схильності досуіциду та інших відхилень. Тест складний, він складався майже з 600 питань чи стверджень, які були доволі особистими. Аналогічна методика використовувалася в Національній поліції при відборі патрульних і для оцінки детективів НАБУ. Тест дає відповідь на багато важливих питань, в тому числі, чи варто людині давати в руки зброю.
Світлана Яковлєва, суддя Касаційного кримінального суду, в минулому суддя Апеляційного суду Кіровоградської області: «Психологічне тестування було нелегким та в деякій мірі емоційно виснажливим. Особливо питання, що стосувалися приватних сторін життя».
Наступною йшла методика, яка називається BFQ-2, або «Велика п’ятірка». Вона оцінювала 5 основних характеристик: енергію, доброзичливість, сумлінність, широту кругозору та емоційну стабільність. Простіше кажучи, перевіряли вміння знаходити компроміс і співпрацювати.
І останній тест HCS перевіряв доброчесність. За його результатами з великою ймовірністю можна встановити, чи схильна людина до крадіжок і зловживань своїм положенням, розголошення важливої інформації, наскільки вона дисциплінована і поважає інших.
Завершальним етапом психологічного тестування було інтерв'ю з психологом.
Всеволод Князєв, секретар Великої Палати Верховного Суду, колишній голова Миколаївського окружного адмінсуду: «Психологічні тести тривали цілий день з ранку до вечора, були виснажливі. Потім була співбесіда із психологом, і я зрозумів, що ці тести і співбесіда дозволили психологу «побачити мене наскрізь», це було трошки некомфортно. Але я розумів, що без цього не відсіяти непорядних людей».
На фінальному етапі конкурсу ВККС проводило співбесіди кандидатів у прямому ефірі.
За результатами конкурсу ВККС подала на розгляд Вищої ради правосуддя 120 кандидатів, 115 з яких затвердили та призначили на посади суддів Указами Президента.
До списку переможців потрапило багато непересічних кандидатів. Так, суддею Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду став харківський суддя Олександр Мамалуй, який двічі був в АТО, захищав Авдіївку і Донецький аеропорт. Наймолодший суддя, 32-річний Костянтин Пільков, працюючи раніше адвокатом і арбітром, серйозно критикував деякі позиції Верховного суду України. А тепер докладає зусиль, щоб усунути ці недоліки при розгляді господарських спорів у новому Верховному Суді.
Між тим, 30 із 120 успішних кандидатів отримали негативні висновки Громадської ради доброчесності – унікального для світу об'єднання громадських активістів, які допомагали ВККС збирати інформацію про кандидатів у судді для перевірки їх доброчесності. Ситуація викликала широкий резонанс в суспільстві. Не залишилось осторонь і Представництво ЄС в Україні, яке назвало процес відбору «прозорим у цілому», в той самий час закликало Вищу раду правосуддя пояснити обрання осіб із заплямованою репутацією на посади суддів оновленого Верховного Суду.
«Чесність, незалежність та професійні якості усіх суддів не повинні викликати сумнівів. Призначення навіть кількох суддів із заплямованою репутацією може підірвати довіру до всієї реформи», – говорилося в офіційному повідомленні.
У своєму повідомленні Вища рада правосуддя заявила, що не вся інформація ГРД стосувалась доброчесності кандидатів, зокрема, частина оцінювала рішення суддів, що суперечить принципам права.
«Хочу запевнити: ми розуміємо, що становлення нової судової системи – це наше головне завдання, яке ми вирішуємо. В Україні зараз відбувається і судова реформа, і становлення громадянського суспільства, яке також перебуває на стадії росту. Тому ми маємо дуже зважено оцінювати інформацію, що надходить», – зауважив Голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк.
“Участь людей, які не є представниками судової влади, а представляють громадянське суспільство, у процесі відбору суддів, як форма громадського контролю за процедурою, вважається одним із найважливіших інструментів забезпечення підзвітності суддів та підвищення довіри громадськості до судової влади. Однак такий контроль має здійснюватися у відповідності до чітких правил і процедур, з гарантією та дотриманням основних прав кандидатів і суддів” – вважає Реда Мольєне, міжнародний експерт Проекту ЄС “Підтримка реформ у сфері юстиції вУкраїні”.
Усього Громадська рада доброчесності підготувала висновки по 146 кандидатам. Рішення по 12 з них вона пізніше скасувала. Загалом 51 кандидат вибув із конкурсу на підставі висновків ГРД. Загалом 80% кандидатів, до яких були питання у громадськості, не потрапили до Верховного Суду.
Важливим позитивним досягненням конкурсу стало обрання до Верховного Суду 25% «свіжої юридичної крові не з системи» – колишніх адвокатів і науковців. Це унікальне явище не лише для України. Для прикладу, квота «не суддів» у Верховному суді Португалії складає 10%, а в Іспанії – 20%. Багато з них раніше були партнерами успішних юридичних фірм. Наприклад, до Верховного Суду потрапили доктор наук та партнер юридичної фірми «Кібенко, Оніка та партнери» Олена Кібенко, директор Адвокатського об’єднання «Нексум» Сергій Жуков, а також колишня директорка центру Комерційного права, а нині Голова Верховного Суду Валентина Данішевська.
Нові судді поступово змінюють філософію Верховного Суду. Працюють 5 робочих груп з питань менеджменту Верховного Суду, комунікаційної стратегії, єдності судової практики, запобігання корупції та нової структури судових рішень. Перші постанови у Єдиному державному реєстрі судових рішень вже мають чітку і зрозумілу рубрикацію, де відокремлені історія справи і фактичні обставини, оцінка судів першої та апеляційної інстанцій, доводи касаційної скарги і висновки Верховного Суду. Судді активно спілкуються зі ЗМІ, проводять опитування щодо змін, беруть участь у флешмобі в соцмережі, де розповідають про свою діяльність.
Минуло 2 місяці. Новий Верховний Суд розглянув майже 8 тис. справ. Приблизно стільки надійшло за цей період. Біля 75 тис. справ залишилося від попереднього Верховного суду України і вищих спеціалізованих судів. В найбільш скрутному становищі опинились Касаційний адміністративний і Касаційний цивільний суди. Їм у спадок від вищих спеціалізованих судів та старого Верховного суду надійшло більше 39 і 28 тисяч справ, відповідно.
«З першого дня роботи суддям почали розподіляти справи та матеріали. Одночасно розподіляють і нові скарги, і справи, які були на розгляді Вищого адміністративного суду України та Верховного суду України. За один день надходить від 20 до 90 справ та матеріалів кожному судді. За прогнозом апарату суду, через місяць буде завершений розподіл старих справ та кожен суддя матиме у залишку приблизно 2 тис. справ та матеріалів», – розповідає суддя Касаційного адміністративного суду Тетяна Анцупова, яка працювала професором кафедри міжнародногоправа та порівняльного правознавства Міжнародного гуманітарного університету.
За її словами, більшість суддів обрали хронологічний підхід до розгляду справ: паралельно із «новими» позовами, заявами та скаргами, суддя опрацьовує «старі» справи, починаючи з найдавніших.
Про справи в Касаційному господарському суді розповідає суддя Сергій Жуков: «Зараз від роботи у мене тільки позитивні враження. Я розумів, що вперші місяці роботи на суддів чекає величезне навантаження. За перший місяць мені надійшло на розгляд більше 100 справ. Але це можливість позитивно вплинути на сталість і єдність судової практики».
Віктор Пророк, суддя Касаційного цивільного суду, зізнається, що робота у Верховному Суді виявилася непростою, оскільки зараз на розгляді знаходяться близько 400 касаційних скарг. Раніше він керував власною адвокатською компанією «Пророк і Партнери».
«Систему, яка склалася за десятки років, не перебудуєш за один місяць, – коментує суддя Великої Палати Всеволод Князєв, – Хоча б вона тебе не перебудувала – і те непросто. Але радує те, що ти маєш принаймні можливість щось змінити на краще. Якщо навіть допоможеш одній людині, то ти вже не дарма прожив своє життя».
Водночас, європейські партнери стурбовані тим, наскільки ефективно новий Верховний Суд зможе забезпечити єдині правила для всієї правової системи при такій кількості справ. За словами Яутріте Бріеде, судді Верховного Суду Латвії і Постійного радника іншого проекту Європейського Союзу «Твіннінг Верховного Суду», важливо обмежити категорії справ, які розглядає Верховний Суд.
«Головне завдання Верховного Суду – зробити так, щоб схожі справи в різних судах вирішували однаково, і дати вказівки, як тлумачити правові норми. Верховний Суд не має розглядати докази, а лише погоджуватись з рішенням апеляційних судів або повертати справи на перегляд», – пояснює Яутріте Бріеде.
В межах дворічного проекту представники Верховних судів Латвії, Германії і Австрії з лютого 2018 почали навчання для суддів і працівників апарату Верховного Суду України, де серед іншого розглядаються процесуальні кодекси, які визначають перелік справ для розгляду у Верховному суду, та шляхи їх вдосконалення. Проект виконують Німецький фонд міжнародного правового співробітництва (IRZ) та Міністерство юстиції Латвійської Республіки.
В 2018 році для доукомплектування Верховного Суду може бути проведений такий самий конкурс на ще 80 посад суддів – всього законом передбачено до 200 суддів. Є надія, що ще більше талановитих і достойних суддів, адвокатів чи вчених захочуть стати суддею найвищої судової інстанції, пересвідчившись в прозорості і об'єктивності конкурсу.
ВККС за підтримки нового проекту Європейського Союзу «Право» оцінюватиме суддів першої та апеляційної інстанцій за подібною до конкурсу Верховного Суду методологією, щоб перевірити їх професійні, соціальні та психологічні здібності. Всього в Україні близько 5 тис. суддів, майже 1 тисячу перевіряють зараз, ще як мінімум 2 тис. суддів мають пройти оцінювання до кінця року. Після переатестації винагорода суддів збільшиться у декілька разів. Посадовий оклад судді місцевого суду стартуватиме від 30 прожиткових мінімумів (більше 50 тис. грн), апеляційного - 50 прожиткових мінімумів (від 88 тис. грн).
Паралельно йде добір кандидатів на посади суддів, щоб заповнити біля 1,5 тис. вакансій у місцевих судах. Вже зараз ВККС проводить добір 600 нових суддів, на який зареєструвались більше 5 тис. кандидатів, тобто 8 кандидатів на місце. Тих, що успішно складуть іспит, зарахують у резерв для подальшої участі у конкурсах в нові окружні суди. Зараз функціонують десятки судів, де працює 1 – максимум 2 суддів, а є місцевості, де суди не функціонують через те, що суддів немає взагалі.
Також в 2018 українська влада повинна утворити 2 нових суди: Вищий суд з питань інтелектуальної власності у складі 21 судді, і Вищий антикорупційний суд. Суддів до обох судів мають відібрати через відкритий і прозорий конкурс. Повноцінний запуск роботи Вищого антикорупційногосуду – не лише умова подальшої інтеграції України до ЄС, а й запорука однакового й передбачуваного застосування правил для всіх в країні, в тому числі високопосадовців, які «замішані» в корупційних схемах та наносять значні збитки державі.
«Немає потреби у подальших обговореннях чи дебатах щодо антикорупційних судів. Наразі їх просто необхідно втілити з оглядом на рекомендації Венеціанської Комісії. Якщо ви не посилите боротьбу проти корупції, не буде росту економіки, обсяги інвестиції, нових робочих місць для українців. Дайте антикорупційним організаціям змогу робити свою роботу!», – ще у листопаді 2017 року висловився Голова представництва ЄС в Україні – посол Хюг Мінгареллі.
Вперше за часів незалежності українці отримали шанс на доступне, справедливе і передбачуване вирішення спорів у суді. Важливо, щоб українська влада виконала завдання судової реформи на 2018 рік. Тому що без прозорого й ефективного правосуддя не буде ані подальшої інтеграції України до ЄС, ані іноземних інвестицій і нових робочих місць для українців.
_03_03.png)