Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Я вірю, що цивілізований світ знайде можливість відшукати і покарати кожного, хто катував, ґвалтував, знущався і вбивав заради потіхи, чи виконуючи злочинний наказ. Інакше не буде правди на землі, вважає суддя Великої Палати Верховного Суду Олег Ткачук.
- Яка була ваша перша думка, коли рік тому на вашу батьківщину впали бомби?
- Про те, що почалася війна я дізнався подивившись у вікно своєї квартири... Перед ранком 24 лютого 2022 року мене розбудили звуки вибухів російських ракет. Я дивився у вікно і бачив як у різних місцях Києва після вибухів здіймається пожежа.
Першою була думка про те, як врятувати від війни своїх дітей та дружину. Що зробити для того, щоб вони не потрапили під обстріли, адже в перші години інтенсивність бойових дій росії була дуже високою. За першу годину війни мабуть всі українці подорослішали на багато років, постарішали…
- Що ви робили в перші дні і тижні війни?
- Через годину-півтори прийшло усвідомлення того, що ця війна надовго. Що це не страшний сон чи просто помилка путіна. Тому вже близько шостої години ранку я вирушив на роботу. У Верховний Суд. На цей день у нас були призначені судові засідання і ми вирішили, що повинні робити свою роботу. 24 лютого Верховний Суд прийняв більше 200 рішень у справах. У той же час, до завершення робочого дня російські війська вже наближалися до околиць Києва.
У наступні кілька днів для багатьох суддів і працівників судів в столиці і регіонах України потрібно було зробити вибір: іти на службу до війська, залишатися на своїх робочих місцях, вступати до лав територіальної оборони, чи як волонтери допомагати Збройним Силам України і потерплим від агресії людям.
Здійснення правосуддя зупинилося на час війни тільки в судах, на територіях, які були окуповані, або ж які знаходилися на лінії фронту. Якщо ця лінія була на відстані хоча б п’ять кілометрів, судді і суд продовжували працювати.
- Ви є суддею Верховного Суду. Якою була ваша робота в перші місяці війни, а яка зараз?
- У перші тижні війни я був разом з тими, хто зі зброєю в руках обороняв підступи Києва. Після того, як російську орду відігнали з Бучі, Ірпеня, Бородянки, я повернувся до судової роботи. Наприклад, цього тижня і минулого маю кілька засідань так чи інакше пов’язаних з війною. Оскільки зараз я є суддею Великої Палати Верховного Суду, то разом з колегами слухаю справи, що стосуються притягнення до кримінальної відповідальності тих, осіб, які обвинувачуються у вчиненні разом з російською армією військових злочинів, господарські справи щодо російських банків, адміністративні справи – щодо обґрунтованості санкцій проти окремих осіб, причетних до агресії та її фінансування, цивільні – про відшкодування шкоди заподіяної російською агресією.
Проте, хоча в цілому судова система країни працює, однак тепер це відбувається у складних умовах. Частина судів зазнала руйнувань або ж взагалі знищена. Навіть на тих територіях, які вже звільнені від ворога. Багато суддів не можуть здійснювати правосуддя і вимушені переселитися в інші регіони України. Практично щодня, інколи, навіть п’ять-шість разів на день, судові засідання доводиться переривати через ракетні удари.
- Україна як держава ніколи не здавалася.
- Україну не здолати. Український Народ має тисячолітню історію боротьби за свою незалежність. Син Київського князя заснував москву через триста років після того, як ми почали молитися Ісусу Христу. Разом з іншими країнами ми побудували Велике Князівство Литовське, Річ Посполиту, здолали Монгольське Іго, фашизм. Ми вистояли в часи сталінських голодоморів. Нас не злякали червоні концтабори. Ми зберегли мову і віру. І зараз кожний новий день ми починаємо з молитви за Перемогу. А потім діти йдуть до школи, починають працювати державні установи. О 9.00 годині кожного дня у кожному місті і селі звучить Державний Гімн. Кожний день. Не зважаючи на повітряні тривоги і загрози ракетних обстрілів.
- Чи тривають в Україні реформи, незважаючи на триваючу варварську війну?
- Війна вимагає екстраординарних підходів до облаштування державного управління. За рік війни Парламент України, Уряд і Президент, як і інші державні інституції, не припиняли свою роботу жодного дня. За цей час було ухвалено тисячі законодавчих і підзаконних актів щодо оборони, оборонного комплексу економіки, оптимізації роботи державних установ, формування нормативної бази з метою посилення соціального і правового захисту військовослужбовців, біженців, потерпілих від війни.
Що стосується судової влади, то в Україні продовжуються ті процеси, які я називаю «еволюцією судової влади, судоустрою та судочинства». Ми продовжуємо розробляти нові правила і формувати за ними нові органи суддівського управління. Продовжується робота над процедурними кодексами, які дозволять швидше і ефективніше сприяти людям у захисті і оновленні їх прав.
- Злочини, які Росія вчинила проти українського народу, неможливо уявити. Ви вірите, що колись злочинці постануть перед судом?
- Способи і методи війни, які росія використовує в Україні – це прояв дикості і варварства. Путін і його армія перевершили звірства фашистів у Другій світовій війні. Це не просто війна, не просто порушення правил і звичаїв війни. Фактично здійснюється геноцид Українського Народу. Не лише українців, але й поляків, болгар, вірмен, росіян. Будь кого, хто належить до Українського Народу, хто має український паспорт. Навіть незалежно від того, якою мовою він володіє. Основний критерій для вбивства дорослих, старих і малих – це те, чи вважаєш ти, що твоя батьківщина тут, в Україні. Злочини такого масштабу і такого спрямування повинні бути зафіксовані і розслідувані, а злочинці покарані. Обов’язково покарані. Ми, в Україні, готуємо матеріали для справедливого і неупередженого суду для військових злочинців і тих хто спланував і розв’язав цю війну. Я вірю в те, що цивілізований світ знайде можливість відшукати і покарати кожного, хто катував, ґвалтував, знущався і вбивав заради потіхи, чи виконуючи злочинний наказ. Інакше не буде правди на землі.
Rzeczpospolita, 24 лютого 2023.