Перегляд справ після рішень Європейського суду з прав людини: чи є місце для європейського консенсусу?

Перегляд остаточних судових рішень у кримінальному, цивільному та адміністративному провадженнях за наслідками констатації Європейським судом з прав людини порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод – надзвичайний інструмент. Його застосування є дискусійним серед держав-учасниць Конвенції.

У нещодавно виданій статті на вказану тему її автор, суддя Великої Палати Верховного Суду Костянтин Пільков, проаналізував практику допуску до перегляду як засобу забезпечення restitutio in integrum для особи, яка зазнала порушення, або присудження достатньої для відновлення попереднього стану компенсації. У публікації увагу зосереджено переважно на дослідженні того, чи поширений такий перегляд як засіб правового захисту у випадках порушення Конвенції в національних правових системах Європи.

На відміну від успішного втілення майже в кожній державі-учасниці Конвенції Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи в частині надання можливості перегляду судових рішень у кримінальних провадженнях на користь потерпілого від порушення Конвенції, перегляд у цивільному й адміністративному процесах залишається доступним лише в половині держав-учасниць, де стикається зі значними обмеженнями, спрямованими на захист res judicata та інтересів третіх осіб. Крім того, перегляд як засіб захисту став предметом перевірки на ефективність порівняно з компенсаційними заходами.

Стаття доступна англійською мовою за посиланням: https://cutt.ly/aMX8nwg.