Незважаючи на вторгнення в Україну, судова система все ще діє

До того як стати суддею Верховного Суду, Ви були суддею військового суду. Ви коли-небудь думали, що прийдете працювати суддею на війні?

Ні, це зовсім не моя мрія. Я мріяв про те, щоб запобігти війні. Мені хотілося бути солдатом, із часом став ним. Але завдання солдата й армії – захистити мир і безпеку країни. На жаль, нашому поколінню не вдалося уникнути війни.

Чи може цей досвід військового судді стати в пригоді зараз, коли багато говорять про необхідність розгляду воєнних злочинів Міжнародним кримінальним судом (МКС) у Гаазі?

Так, у будь-якому разі я одним із своїх основних завдань тепер бачу безпосереднє спостереження за бойовими діями та їх наслідками. Тому я нині з тими, хто захищає нашу свободу й незалежність. З офіцерами та солдатами нашої армії. За ці дні війни я глибоко переконався, і факти це підтверджують, що російська агресія спрямована не проти української армії чи військових об’єктів, а проти мирного населення. Український народ – це не лише українці, а й росіяни, поляки, угорці та євреї. Путін веде війну проти всього нашого суспільства. Він намагається знищити весь наш Народ. У мене є новини з багатьох розбомблених міст, отримую підтвердження звідусіль: під ударом окупантів перебувають насамперед цивільні об’єкти та мирне населення. Російські військові й урядовці вчиняють воєнні злочини, якими має займатися Гаазький трибунал.

До Польщі виїхало понад мільйон біженців з України. Чи можуть їхні свідчення бути доказом у провадженні МКС?

Так, звісно, адже багато хто із цих людей на власні очі бачили воєнні дії проти мирного населення. Наскільки мені відомо, зараз до Польщі та інших країн іде хвиля біженців, які не тільки знають про війну, а й самі пережили бомбардування. Це люди з Києва, Харкова, Маріуполя, Херсона й інших міст, які зазнали нападів. Наша українська прокуратура вже розпочала розслідування за цими справами. Я бачу тут спільне завдання для польської та української юстицій, тому що саме Польща була місцем призначення найбільшої кількості біженців. Я розраховую на інтенсивну співпрацю з польськими судами і прокуратурою. Потрібно зібрати якомога більше свідчень, щоб судити Путіна й усю його кремлівську банду за розв’язання цієї війни і за те, що вони зробили в багатьох наших містах. Хай там що, оскільки мова йде про біженців, я думаю, напад на мирне населення Москва холодно прорахувала. Там вони зрозуміли, що це спровокує хвилю біженців, а прийняття великої кількості людей означало б збільшення витрат країн Європейського Союзу, включно з Польщею. Таким чином, Росія провадить економічну підривну діяльність по всій Європі, а в Україні здійснила військову агресію. Найбільш імовірно, що Путін розпочав війну задля знищення всієї нашої цивілізації, усього демократичного світу, його економічних та політичних засад.

Поки що наше суспільство робить усе, що може, і допомагає біженцям, чим може...

Ми дуже вдячні за це Польщі й іншим країнам ЄС... Ваша допомога просто неоціненна. Ви рятуєте наші сім'ї, наших дітей, наше майбутнє…

Чи діє тепер Верховний Суд?

Так, він досі діє. Незважаючи на складні умови, намагаємося працювати. Ми використовуємо традиційні й сучасні технології та можливості електронного документообігу. Судді ухвалюють необхідні рішення, щоб забезпечити функціонування органів правосуддя в нашій державі. Маю сказати, що не лише Верховний Суд, але й інші суди працюють. При чому навіть у дуже складних умовах робота суддів не припинялася…

Чи відбуваються судові засідання в бомбосховищах?

Теоретично це було б можливо, але такої потреби немає. Якщо певний суд розташований у місті під сильним вогнем Росії, ми намагаємося перенести розгляд справ у суди в містах, де спокійніше. Хоча, якщо чесно, таких міст практично немає. Однак суди Києва, наприклад, попри постійні повідомлення про повітряну тривогу, попри ракетні удари ворога діють і, наскільки це можливо, розглядають справи, що належать до їхньої компетенції.

І чи беруть участь судді в боях?

Багато суддів як Верховного Суду, так й інших судів добровільно приєдналися до військових або територіальних сил оборони, щоб захищати країну. Я також знаю, що багато жінок-суддів, хоча й не вступають у збройні формування, працюють, наприклад, у центрах допомоги біженцям. Ми намагаємося всіма силами та можливостями боротися з ворогом.

Диктатори зазвичай не люблять такі установи, як незалежні суди. Як суддя Верховного Суду, чи відчуваєте Ви себе мішенню Путіна, як і Президент Зеленський?

Путін у своїх промовах, що виправдовують вторгнення в Україну, сказав, що українські суди несправедливі, тому очевидно він хотів би перебудувати їх за російським зразком. Найімовірніше, це сигнал до того, щоб атакувати українські суди, які не перейдуть на сторону ворога.

Чи відчуваєте Ви підтримку суддів з інших країн?

Так, я спілкуюся з багатьма суддями з країн ЄС, зокрема з польськими колегами. Ми вдячні польським суддям за моральну підтримку. Також бачу безліч доказів підтримки України з боку всього польського суспільства, і я хотів би подякувати кожному поляку за це. У нашій спільній історії були хороші й погані моменти, адже понад 300 років поляки та українці жили в одній країні, у Речі Посполитій чи у Великому князівстві Литовському. Однак це були роки, коли ми разом успішно будували наш рідний край. Хоч нам заважали різні варвари зі сходу, ми побудували незалежну і вільну Україну, а також незалежну і вільну Польщу. Зараз нам під силу їх захистити.

З текстом інтерв’ю польською мовою можна ознайомитися за посиланням: https://cutt.ly/CA5Rsdt

Prawo. 2022. 8 березня

URL: https://cutt.ly/CA5Rsdt