flag Судова влада України
| Українська | English |

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Голова КЦС ВС Борис Гулько: «Становлення Верховного Суду як інституції відбулося»

15 грудня 2021, 16:58

 «Робота, спрямована на виконання основного завдання – забезпечення сталості та єдності судової практики, налагоджена, питання щодо зменшення залишків нерозглянутих справ, які були передані з інших судів, вирішено», — голова КЦС ВС Борис Гулько.

Чи вдалося Верховному Суду досягнути тих цілей, заради яких він створювався, які подальші плани та завдання стоять перед КЦС ВС, в інтерв’ю «Судово-юридичній газеті» до чотириріччя початку роботи ВС розповів голова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Борис Гулько.

 Верховний Суд наразі проходить через своєрідну межу – після чотирьох років роботи переобрано його керівництво. Які підсумки Ви для себе зробили за ці чотири роки діяльності Верховного Суду та Касаційного цивільного суду зокрема? Чи вдалося досягнути цілей, які Ви ставили перед собою спочатку?

Ті цілі, які ставилися перед Судом на початку його діяльності, на мою думку, виконані. Становлення Суду як інституції відбулося, робота, спрямована на виконання основного завдання – забезпечення сталості та єдності судової практики, налагоджена, питання щодо зменшення залишків нерозглянутих справ, які були передані з інших судів, вирішено.

Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою вжив ряд заходів, спрямованих на утвердження незалежності судової влади.

Створено належні умови роботи як для суддів і працівників апарату, так і для учасників процесу та осіб, які звертаються за судовими послугами. А головне – ми маємо надію, що наша робота сприяла відновленню довіри громадян до суду.

Однією з головних проблем від початку роботи ВС стало надмірне навантаження. Чи вдалося, на Вашу думку, подолати цей виклик?

За майже чотири роки ми розглянули близько 107 тисяч процесуальних звернень і справ. Подолати цей виклик вдалося завдяки належній організації роботи суду, відповідальному ставленню суддів до розгляду справ і працівників апарату – до організаційного забезпечення цього процесу.

Незважаючи на те, що залишок справ суттєво зменшився, навантаження на суддів все ще надмірне. Але позитивний настрій і плідна праця допоможуть нам подолати ці виклики.

Які кроки було здійснено задля досягнення головної мети — забезпечення сталості та єдності судової практики? Чи є ще над чим працювати?

Насамперед це зміни в організації роботи Суду – формування постійно діючих колегій, обговорення проблемних питань правозастосування на нарадах суддів, як і обговорення їх із колегами з інших юрисдикцій; доведення правових висновків до суддів нижчих інстанцій та надання їм методичної інформації.

За час роботи КЦС ВС, окрім розгляду справ, підготував та оприлюднив понад 30 оглядів судової практики.

Ми розуміємо, що забезпечити абсолютну єдність судової практики неможливо. Однак це залишається нашим пріоритетним обов’язком, а тому необхідно шукати нові та активізувати вже наявні, однак незадіяні резерви для досягнення цих цілей. Зокрема, запровадження спеціалізації, особливо щодо соціально чутливих категорій справ; удосконалення підходів до комунікації між судовими палатами, Великою Палатою, касаційними судами та судами нижчого рівня; своєчасне надання методичної інформації апеляційним та місцевим судам.

Чим особисто Вам запам’яталися ці чотири роки роботи нового Верховного Суду? Які Ваші сподівання справдилися, а які – ні?

Щоденною роботою. Я маю надію, що наша робота сприяла відновленню в громадян почуття справедливого суду. Чи це так? Відповідь мають надати ті, хто звернувся за захистом порушеного права.

Які рішення КЦС ВС Ви вважаєте визначальними для судової практики?

Усі рішення, прийняті Верховним Судом, однаково важливі. Досить складними, як відомо, є питання, пов’язані із захистом прав та інтересів дітей. Наприклад, у справі, в якій мати відмовилася від дитини в пологовому будинку, суд, крім аліментів, стягнув також суму на відшкодування моральної шкоди, заподіяної дитині. А в справі про визнання батьківства дитини, біологічний батько якої не був у шлюбі з її матір’ю та помер до народження дитини, було визнано право дитини на спадщину.

Актуальним стало рішення суду у справі, яким визнано законність відсторонення від занять у школі нещепленої дитини. Суд зазначив, що право дитини на освіту в шкільному навчальному закладі було тимчасово обмежено з огляду на суспільні інтереси – необхідність убезпечити всіх інших учнів.

Рішенням Об’єднаної Палати змінено судову практику щодо правових наслідків визнання заповіту нікчемним. Зокрема, було зазначено, що при нікчемності заповіту не може поставати питання про відновлення чинності попереднього заповіту, тому що нікчемний заповіт не скасував його.

 Що б Ви хотіли побажати суддям та працівникам апарату судів напередодні професійного свята?

Міцного здоров’я, сімейного затишку, родинного благополуччя, віри в краще майбутнє. Бережіть рідних і близьких. Будьте людьми та любіть людей.

 

Бесіду вела Наталья Мамченко

Судово-юридична газета. 2021. 15 грудня 2021 р.

URL:  https://cutt.ly/cYVTqRO