Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Чи може орендодавець вимагати відшкодування шкоди від орендаря у разі порушення орендарем договірного обов’язку зі страхування об’єкта оренди у випадку знищення орендованого приміщення внаслідок підпалу третіми невстановленими особами.
Сергій Бурлаков
суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, член Ради суддів України
Часто сторони у договорі включають правила про страхування. Такі положення договору, за умови їх належного виконання сторонами, можуть стати альтернативним механізмом компенсації шкоди при настанні страхового випадку.
Так, відповідно до частини шостої статті 20 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов’язаний застрахувати орендоване нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно на користь балансоутримувача, а єдиний майновий комплекс – на користь орендодавця згідно з Порядком передачі майна в оренду.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про оренду землі» об’єкт, який передається в оренду, може бути застрахованим на період дії договору оренди землі за згодою сторін у порядку, встановленому законодавством України. У разі невиконання свого обов’язку стороною, яка повинна згідно з договором оренди землі застрахувати об’єкт оренди, друга сторона може застрахувати його і зажадати від іншої сторони відшкодування витрат на страхування.
Відповідно до статті 696 ЦК України договором може бути встановлений обов’язок продавця або покупця страхувати товар. Якщо сторона, яка зобов’язана страхувати товар, не застрахувала його, друга сторона має право застрахувати товар і вимагати відшкодування витрат на страхування або відмовитися від договору.
У разі, коли сторони договору оренди нежитлового приміщення передбачили обов’язок орендаря застрахувати об’єкт оренди, але орендар не виконав свого обов’язку зі страхування, то постає питання, чи може орендодавець вимагати відшкодування шкоди від орендаря у разі порушення орендарем договірного обов’язку зі страхування об’єкта оренди у випадку знищення орендованого приміщення внаслідок підпалу третіми невстановленими особами?
Відповідь на це питання надав Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 207/3254/18 (провадження № 61-2259св21).
Суди встановили, що між власником та фізичною особою-підприємцем укладено договір оренди кафе, обладнання та інвентарю згідно з актом приймання-передачі. Відповідно до розділу 6 договору оренди орендар зобов’язувався у день його укладення застрахувати орендоване майно не менше ніж на заявлену орендодавцем вартість на користь орендодавця, надати орендодавцю копії страхового полісу і платіжного доручення, постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк оренди майно було застрахованим (пункт 6.9).
Після передачі об’єкта в оренду на орендованому об’єкті виникла пожежа, внаслідок чого об’єкт оренди знищено.
Обґрунтовуючи позов про стягнення завданої шкоди, власник знищеного приміщення посилався на те, що саме орендар має нести відповідальність за знищення його власності – орендованого майна, оскільки його повне знищення відбулось унаслідок істотного порушення умов договору оренди відповідачем як орендарем.
У справі, що переглядалась, касаційний суд урахував, що:
(а) передання у найм речі, що була застрахована наймодавцем, не припиняє чинності договору страхування. Договором або законом може бути встановлений обов’язок наймача укласти договір страхування речі, що передана у найм (стаття 771 ЦК України);
(б) наймач, який затримав повернення речі наймодавцеві, несе ризик її випадкового знищення або випадкового пошкодження (стаття 772 ЦК України);
(в) ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 323 ЦК України);
(г) у разі невиконання свого обов’язку стороною, яка повинна згідно з договором оренди землі застрахувати об’єкт оренди, друга сторона може застрахувати його і зажадати від іншої сторони відшкодування витрат на страхування (частина друга статті 12 Закону України «Про оренду землі»).
Тлумачення вказаних норм права дає підстави для такого висновку.
Сторони в договорі найму можуть встановити обов’язок наймача укласти договір страхування речі, яка передана в найм. При цьому може бути передбачено, зокрема, строки укладення договору страхування, вартість, на яку страхується річ, порядок підтвердження виконання такого обов’язку тощо.
У разі якщо договором або законом встановлено обов’язок наймача укласти договір страхування речі, що передана у найм, то постає питання про правові наслідки невиконання такого договірного обов’язку, оскільки ні у статті 771 ЦК України, ні в параграфі 1 глави 58 ЦК України вони не визначаються. Сторони в договорі найму можуть самостійно визначити правові наслідки невиконання обов’язку наймача укласти договір страхування речі, що передана у найм, зокрема, передбачити штраф або встановити додаткову підставу відмови чи розірвання договору найму або відшкодування збитків. За відсутності встановлення в договорі правових наслідків більш справедливим і розумним є застосування на підставі аналогії закону (частина перша статті 8 ЦК України) частини другої статті 12 Закону України «Про оренду землі».
Стаття 772 ЦК України регулює розподіл ризику випадкового знищення або випадкового пошкодження речі, яка передана в найм. Втім змістовно назва статті 772 ЦК України ширша за її зміст, оскільки стаття 772 ЦК України визначає розподіл ризику лише у разі затримки наймачем повернення речі. Тому статтю 772 ЦК України належить тлумачити та застосовувати у взаємозв’язку із статтею 323 ЦК України.
За загальним правилом ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник (стаття 323 ЦК України). Сторони в договорі найму не позбавлені можливості застосувати статтю 323 ЦК України, яка є диспозитивною нормою, і передбачити, що такий ризик покладається на наймача і під час найму, а не лише в разі затримки повернення орендованої речі.
Суть правила про ризик випадкового знищення або пошкодження речі, яка передана в найм, зводиться до того, що: (а) коли майнові втрати (знищення чи пошкодження) настають за відсутності вини наймача або наймодавця, то за загальним правилом покладаються на власника (наймодавця); (б) при розподілі ризику в договорі найму таким чином, що він перекладений на наймача, то у разі випадкового знищення або пошкодження предмета найму наймач зобов’язаний компенсувати наймодавцю як власнику його майнові втрати. Це пов’язано з тим, що на наймача покладено ризик випадкового знищення або пошкодження.
У справі, що переглядалась, позивач (наймодавець, власник майна) обґрунтовував позов тим, що у разі виконання наймачем свого обов’язку, встановленого пунктом 6.9 договору, він мав би змогу звернутися до страхової компанії про відшкодування майнової шкоди, що заподіяна його майну третіми особами. В результаті таких неправомірних дій відповідача він позбавлений можливості скористатись цим механізмом. Таким чином, позивач вважає, що у зв’язку з фактом недобросовісного невиконання наймачем обов’язку у нього виникло право на відшкодування шкоди, завданої внаслідок підпалу, саме за рахунок орендаря.
Водночас у договорі найму сторони не передбачили жодних правових наслідків неукладення наймачем договору страхування і не поклали на наймача ризик випадкового знищення або пошкодження предмету найму, а тому такий ризик несе позивач (наймодавець, власник майна).
Судова-юридична газета. 2021. 29 жовтня
_03_03.png)