Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Ексклюзивне інтерв’ю Голови Верховного Суду Валентини Данішевської інформаційному агентству "Інтерфакс-Україна"
Пленум Верховного Суду прийняв рішення направити до КС звернення ВРП щодо неконституційності норм закону №1635 про порядок призначення членів ВРП. Існує думка, що це звернення може стати сигналом того, що самі судді не хочуть реформи. Як Ви це прокоментуєте?
Звернення Верховного Суду зовсім не направлене на те, щоб підірвати реформу. Це можна зробити лише у політичний спосіб або за допомогою ЗМІ, говорячи про те, що начебто судова влада пручається цій реформі.
Ми весь час демонстрували свою прихильність позитивним змінам, наше прагнення полягає в тому, щоб результати реформи були досягнуті.
Сам процес реформування багатокроковий, у ньому задіяні суб’єкти призначення членів ВРП – Верховна Рада, президент, адвокати, науковці, прокурори, суд. Кожен із цих органів повинен спрацювати так, як це передбачає закон. Але запорукою цього є робота Етичної ради відповідно до Конституції.
Отже, оскільки у судової влади виникли сумніви в тому, що не всі положення закону №1635 відповідають Конституції, є необхідність прояснити ці питання завчасно, щоб не дати можливості тим, хто проти реформи, оскаржувати її в майбутньому в судових інстанціях, у тому числі до Європейського суду. Адже чим більше порушень у ході реформи – тим швидше відбудеться процес у зворотному напрямку.
Звернення Верховного Суду до КС – це певне попередження негативних наслідків. Зараз украй важливо, щоб Етична рада працювала без порушень Конституції, щоб іноземні експерти, не знаючи нашого законодавства і не розуміючи всіх складнощів, які має судова влада, ненароком не розпустили ВРП і не зупинили всю систему.
Під сумнівом конституційність функціоналу ВРП через припинення повноважень членів ВРП?
На наш погляд, головне завдання Етичної ради – це наповнення ВРП кваліфікованими доброчесними кадрами. Не тільки суддями, а й представниками інших юридичних професій. І це першочергове завдання, у виконанні якого ми дуже зацікавлені. Адже у ВРП на цьому етапі є чотири вакансії, які не заповнили Верховна Рада, прокуратура і науковці. Тому ВРП, в принципі, вже два роки є досить вразливою щодо здійснення своїх повноважень та щодо дотримання кворуму.
Отже, на сьогодні, якщо два члени ВРП звільняться або щодо них буде застосовано зупинення повноважень, як це передбачено законом №1635, то цей орган просто перестане функціонувати. Для судової влади це дуже руйнівний крок, оскільки ВРП щодня здійснює десь 15–17 різних функцій. Вона ж не лише дисциплінарними процедурами займається…
ВРП займається фінансами, наповнює суди кадрами. Хоча зараз ця функція дещо обмежена через те, що вже два роки не існує ВККС. І от у цей час усі складні питання щодо функціонування судів здійснює саме ВРП, адже лише вона може перевести суддю (за його згодою) з одного суду до іншого. ВРП представляє всю судову владу в законотворчому процесі.
Тому руйнація органів судової влади фактично є руйнацією самої гілки влади. І ми дбаємо про те, щоб цього не трапилося, хочемо упередити цей крок.
Звісно, можемо допустити, що Етична рада утримається від зупинення повноважень членів ВРП до заповнення вакансій. Ми хочемо, щоб саме так вона і діяла. Але оскільки закон дає Етичній раді таку можливість, судова влада, по-перше, дуже ризикує, а по-друге, є залежною вже не тільки від закону, який прийнятий, а й від дій конкретних осіб, навіть якщо вони і найкращі. Та судова влада ніколи не може бути залежною – це ключове.
Участь іноземних представників в Етичній раді не викликає занепокоєння у суддівського корпусу?
У нашому зверненні про це не йдеться. Хоча у зверненні ВРП до ВС порушувалося і це питання. Я поясню.
Діяльність Етичної ради дещо обмежує діяльність З’їзду суддів, З’їзду адвокатів, обмежує повноваження президента, Верховної Ради – всіх органів, які формують ВРП.
Без Етичної ради всі ці органи вільні обирати будь-яку особу, що відповідає критеріям, встановленим Конституцією і законом. З Етичною радою кожен з органів отримує дві кандидатури на одне місце, тому вибір обмежений.
Але якщо всі органи, які формують ВРП, добровільно погоджуються на таке обмеження, судова влада робить це також. І, власне, не так вже важливо, хто саме працюватиме в Етичній раді. Важливо, що Етичну раду суб’єкти призначення сприйняли як таку, яка може здійснювати добір та надати їм кандидатів.
Чи означає звернення до КС зупинку реформи? Такі коментарі вже лунають…
Абсолютно не означає!
Поясніть, будь ласка, процедурні моменти.
По-перше, наше звернення стосується лише деяких норм закону №1635. По-друге, КС при прийнятті до розгляду звернення не зупиняє дію закону.
Попередніх рішень Конституційного суду ми чекали декілька місяців, адже ВС за останні два роки двічі звертався до КС. І певною мірою, на жаль, із тих самих питань. Це ж уже не перше звернення.
Скільки КС буде розглядати звернення ВС цього разу – ми не знаємо. КС зараз, як ви знаєте, теж вразливий з огляду на те, що в них немає достатньо суддів, а це впливає на забезпечення кворуму.
У суддів є сподівання на те, що КС дослухається до аргументів?
Ми сприймемо будь-яке рішення КС. Головне, щоб Конституційний суд прояснив ситуацію з невідповідностями в Законі, які становлять загрози для функціонування судової влади.
Голова Венеційської комісії Джанні Букіккіо закликав швидше розблокувати створення Етичної комісії для забезпечення реформи судової гілки влади. На вашу думку, які ризики у зволіканні фактичного запуску нового етапу судової реформи, до чого може призвести відсутність оновленої ВРП?
Ми дуже зацікавлені в тому, щоб Етична рада, як і Конкурсна комісія з призначення членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, запрацювала якомога швидше. Щоб були представлені кандидати всім органам, які формують ВРП, ті – надали своїх представників і ВРП мала повний склад.
У ВРП, до речі, має працювати 21 людина, а наразі є тільки 17. Повторюся ще раз: зараз головне питання, щоб ВРП могла в принципі працювати.
Тому ми дбаємо, щоб не було негативних наслідків судової реформи.
Що стосується очікувань від реформи – то це ж не створення Етичної ради і навіть не наповнення ВРП іншими людьми. Все це лише інструменти для досягнення цілі.
Мета – це краще правосуддя для людей. Ми не можемо сказати людям «ми будемо робити для вас краще правосуддя, але поки що ви побудьте без нього взагалі». Приблизно така ситуація виникає зараз.
Нещодавно на юридичному форумі суддя КС пан Лемак висловив дуже цікаву думку, яка відповідає тому, що ми відчуваємо – «намагання політиків ощасливити народ повинно мати межі».
Ось ці правові межі і відстоює Верховний Суд, щоб у ході покращення не відбулося погіршення; щоб зберегти те хороше, що вже є у судовій системі; і щоб рухатися уперед в цьому напрямку, не порушуючи Конституцію.
Порушення роблять реформу недієвою, а систему – розбалансованою. Ми цього не хочемо…
Рада суддів не змогла обрати своїх представників до складу Етичної ради…
Наявність вад у законодавстві певним чином стримує суддівський корпус у тому, щоб надавати своїх представників до Етичної ради. Вже була одна спроба, але Рада суддів нікого не обрала, бо члени Ради суддів мали досить обмежену інформацію щодо кандидатів. Після цього РСУ розробила положення, збирає до 21 жовтня документи від кандидатів. Після цього за необхідності проведе співбесіди і обере своїх представників.
Голова Ради суддів пан Моніч запевняє, що до кінця жовтня вони це зроблять. Впевнені, що так і станеться.
Чи є належна комунікація з Офісом президента щодо судової реформи, чи обговорюється ризик можливого порушення Конституції при імплементації реформи? Позиція суддів почута? Чи є наразі компроміс та єдине бачення?
Я була б нещирою, якщо б сказала, що такої комунікації немає. Комунікуємо і з Верховною Радою, і з Офісом президента, і на міжнародному рівні.
Пропозиції ВС, пропозиції Ради суддів щодо деяких (не кардинальних) змін до Закону багатьма сприймаються.
Однак, представники міжнародних організацій, Верховної Ради і Офісу президента говорять про те, що небажано на даному етапі втручатися в Закон, і що все можна буде врегулювати в ході впровадження реформи.
Тобто сказати, що нас не чують, я не можу. Але сказати, що щось роблять, також немає підстав.
Проте я була дуже рада почути, що в процесі впровадження реформи будуть намагання використовувати Закон таким чином, щоб дії Етичної ради не суперечили Конституції, щоб ВРП їхніми руками не була зруйнована.
Протистояння судової влади з Офісом президента не існує?
На моєму рівні – ні.
Президент у цих перемовинах участі не бере, а на рівні керівника Офісу, заступників ми в нормальних відносинах.
Я багато працювала над тим, щоб нас почули, зрозуміли, але кожен орган має свої повноваження і свою відповідальність, тому кожен має виконувати свою роботу.
Якщо реформа не вдасться, то на руїнах із відповідальністю залишиться тільки судова влада, а інші розійдуться і роз’їдуться.
Які саме законодавчі зміни пропонує судова влада?
Для стабільності роботи ВРП пропонуємо в тій нормі, де сказано про право Етичної ради зупиняти повноваження членів ВРП, вказати про послідовність дій: щоб Етична рада спочатку призначала нових членів, а потім пропонувала діючим членам ВРП пройти перевірку, які мають або пройти цю перевірку, або звільнитися.
Далі. У ВРП працюють діючі судді, які вже раніше проходили перевірку на доброчесність. Ми вважаємо, що такі судді не повинні проходити її повторно. Інакше це суперечитиме Конституції. Це дуже принципове питання.
Також ми пропонуємо зміну підходу «звільнення за законом», бо це неконституційно.
Тобто ми просимо встановити запобіжники в законі від неконституційних дій, щоб забезпечити безперервність діяльності ВРП.
Крім того, пропонуємо, щоб голосування в Етичній раді завжди відбувалося більшістю голосів, наразі в законі про ВРП передбачено, що якщо голоси розділилися навпіл, то перевагу мають іноземні експерти. Це підриває довіру судової влади до цієї реформи, але все можна виправити внесенням змін до закону.
Після зміни спікера Ради чи можна розраховувати на те, що ці зміни можуть бути прийняті?
За наявності політичної волі, я вважаю, немає проблем провести ці зміни.
Наскільки загрозлива тенденція звільнення суддів через побоювання зупинки роботи ВРП?
Тільки від небезпеки того, що ВРП зупинить свою роботу, почався відтік кадрів. Судовій системі не вистачало більше 2 тисяч суддів, а тепер ця цифра зростає. На початку вересня звільнялося у відставку до 30 суддів на тиждень.
Ми подивилися, хто ж іде з судової влади і чому. Передусім ідуть у відставку судді, які наближаються до досягнення граничного віку перебування на посаді, тому що вони ризикують не отримати відставку, якщо ВРП перестане працювати.
Ідуть також ті судді, які втомилися від цих перипетій. І це судді, які успішно пройшли кваліфікаційне оцінювання. Відсутність достатньої кількості суддів, постійно зростаюча кількість справ, огульна критика з боку влади, ЗМІ та громадськості – причини, з яких судді залишають судову систему.
Ми абсолютно не заперечуємо, що є конкретні випадки порушень, які не прикрашають судову владу, але весь час звинувачувати всіх суддів у тому, що вони «всьому на світі не відповідають» – це досить небезпечно. І це робить судову владу вразливою.
Взагалі часом здається, що ми не бачимо зацікавленості з боку як влади, так і громадськості, щоб судова влада була дійсно незалежною та краще виконувала свої функції.
Яка наразі ситуація з роботою судів на лінії розмежування на Донбасі, чи в повній мірі розглядаються справи?
Ситуація складна по всій країні. Системі бракує вже третини суддів. Але те, що й на лінії розмежування не здійснюється правосуддя – це вже край, бо потреба в тих регіонах гостріша.
В Авдіївці, до прикладу, яка часто обстрілюється, не працює суд. Спочатку були зруйновані приміщення, зараз цю проблему вирішили і треба запустити роботу суду, а суддя цього суду вже не має повноважень.
У кінці вересня таких суддів – призначених на п’ятирічний строк у 2016 році – додалося ще 300.
Отже, без ВРП ми не переведемо суддю в Авдіївку, бо повноваження є тільки у ВРП.
З 246 суддів місцевих загальних судів у Донецькій області працює 128, розгляд кримінальних справ неможливий у 9 з 24 судів. Це означає, що боротьба зі злочинністю там фактично не відбувається. Якщо щось і робиться в процесі досудового розслідування, то справи по суті не розглядаються.
В Луганській області розгляд кримінальних справ неможливий у 7 з 15 судів. Зі 124 суддів залишилися 56. Тобто на лінії розмежування у нас працює менше 50% суддів.
Ще гірша ситуація в апеляційних судах, не тільки в Донецькій і Луганській областях, а по всій країні. Вироки, як правило, оскаржуються всі, але апеляційні суди практично не здатні розглядати апеляції, тому що немає суддів, а призначити їх немає ніякої можливості без ВККС.
У Верховній Раді є законопроєкт, яким пропонується наповнити апеляційні суди суддями першої інстанції або Верховного Суду і надати це повноваження Раді суддів.
З першої інстанції, можливо, і буде багато суддів, бажаючих перейти в апеляцію, але вже і в першій інстанції немає кому справи розглядати.
Не знаю, чи зголосилися би судді Верховного Суду поїхати в апеляційні суди. Але найголовніше, що призначення, переведення суддів – це конституційні повноваження ВРП, і не можна передати їх нікому навіть у межах судової системи!
В листопаді цього року завершується строк ваших повноважень як Голови Верховного Суду. Ви заявили, що не будете претендувати на цю посаду ще раз, а замінити голову суду планується завчасно…
Дійсно, я не планую балотуватися. Для мене це завжди був лише один термін.
Чому хочемо обрати нового голову суду завчасно? Так робиться в багатьох країнах. У Європейському суді, наприклад, нинішнього голову обрали за півроку до закінчення повноважень попереднього.
Повноваження голови суду зовсім не такі, як судді – це безліч адміністративних повноважень, міжнародна діяльність, комунікації з іншими судами і органами системи правосуддя, з іншими гілками влади, з громадськістю, зі ЗМІ.
Новому голові Верховного Суду буде дуже непросто. Я почала фактично з нуля, це було досить складно, але ми с деяким романтизмом заходили на посади, мали підтримку і багато енергії.
Не можу сказати, що зараз ми це вже геть втратили… Ні, тримаємося, але бачимо, що тільки-но створене потім новою владою руйнується. До слова, ВРП – це ж уже реформований орган.
Новий голова суду зайде на посаду в період цієї кризи. Тому мені здається, що буде краще, якщо ми зробимо все завчасно, судді подумають, підготуються до пленуму, оберуть голову, а потім я спокійно передам новому очільнику владу і допоможу розібратися з обов’язками.
Чи відомі вже прізвища кандидатів на пост голови суду? Може, у вас особисто є пропозиції?
Безумовно, у нас лідери є, але рішення має, так би мовити, визріти.
В мене особисто немає конкретної пропозиції. Вважаю, що це має бути колективне рішення. Людина повинна знайтися з огляду на те, що багато суддів, які будуть думати над цим, назвуть її прізвище.
Саме голосування, думаю, буде мало прогнозованим.
Є ризик того, що це буде занадто лояльна людина?
У будь-якої політичної влади існує думка, що якщо вона декларує зміни начебто на краще, то якими б порушеннями закону ці процеси не супроводжувалися, а суд все «підтягне». Але це ж тоді вже не суд! Суд має врівноважувати органи вдали, сповідувати принцип верховенства права.
Не потрібно на суд покладати очікувань, що він буде закривати очі на все, що робить політична влада. Суд для того й існує, щоб влада ухвалювала рішення в межах Конституції, в межах прийнятих законів.
Тому головою ВС має бути потужна фігура, стійка до впливів, нав’язування політичних процесів, з розумінням самого себе як судді і як очільника суду.
За чотири роки на посаді голови суду ви досягли того, про що мріяли і чого бажали, чи справдилися очікування?
Я вже не вперше заходила на суддівську посаду, але, зізнаюся, що була дещо наївною. Мені здавалося, що після Революції Гідності суд нарешті отримає незалежність, що судові рішення будуть поважати, виконувати і все те, що говорила влада про здійснення реформи, буде дотримане.
Я розуміла, що це велика відповідальність і будуть певні труднощі, але що з приходом нової політичної влади буде спроба зруйнувати нові органи (і зараз я говорю не тільки про судову систему), я не очікувала.
Та в тій мірі, в якій мені це дісталося, я вважаю, що витримала. І, головне, що весь цей час ми не зупиняли свого розвитку.
Чи вдалося вам протистояти тиску – політичному, з боку громадськості?
Це для мене було неважко. Я одразу, коли зайшла на посаду, дала зрозуміти всім, що зі мною такого спілкування не може бути.
І ніхто навіть не намагався.
Тобто впливу на вас не було?
На мене особисто – ні. Не можу точно сказати за всіх суддів, але тішуся тим, що за цей час будь-яких підозр стосовно того, що судді піддалися якимось спокусам, на щастя, не було. І я дуже вдячна своїм колегам, що ми тримаємо високу марку Верховного Суду.
Бесіду вела Оксана Геронтьєва
Інформаційне агентство "Інтерфакс-Україна". 2021. 12 жовтня
_03_03.png)