Про важливість поваги до правової ситуації, створеної цивільно-правовим договором, розповів суддя ВС Василь Крат

Суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Василь Крат взяв участь в онлайн-дискусії з актуальних питань практики та теорії права на тему «Право очікування: феномен в площині цивільно-правових відносин». Захід, організований ГО «Цивілістична платформа», кафедрою цивільного права КНУ ім. Тараса Шевченка та Верховним Судом, відбувся 11 вересня 2020 року.

Доповідач назвав тему свого виступу – «Право очікування: pro et contra», провокативною, а саму фразу «право очікування» – юридичним оксюмороном. За його словами, з одного боку це поняття має автономне значення в практиці Європейського суду з прав людини. З іншого боку, зауважив Василь Крат, можна говорити про доцільність / недоцільність існування конструкції «права очікування» в площині української цивілістичної доктрини. Доповідач запропонував розглянути, як подібне право застосовується в національній доктрині та в судовій практиці. Він зазначив, що навіть за поверхневого огляду можна виділити три сфери його застосування: перша – визнання недійсним договору іпотеки, друга – визнання майнових прав на незавершене будівництво, третя – подвійний продаж майнових прав. За словами Василя Крата, в цих трьох сферах за допомогою судової практики створено конструкцію окремого виду права – «права очікування» як обмеженого речового права. Але він поставив під сумнів те, що ця конструкція дозволяє більш ефективно захищати порушене право (інтерес).

Доповідач згадав про принцип логіки, який приписують середньовічному філософу-схоласту Вільяму з Оккама: «Сутності не повинні примножуватися» (лат. Entia non sunt multiplicanda), і поставив питання про те, що може дати кваліфікація «права очікування» як обмеженого речового права для захисту. Він навів приклад визнання недійсним договору іпотеки, коли забудовник передає права на весь об’єкт, і не враховує при цьому, що частина прав продана інвестору. «Наскільки в такому випадку «право очікування» забезпечує більш ефективний захист?» – запитав Василь Крат. Він зазначив, що в цьому випадку варто говорити всього-на-всього про те, що один договір суперечить іншому і має місце інтервенція в чужі договірні правовідносини та неповага до правової ситуації, створеної договором. Доповідач звернув увагу, що в зарубіжних правових системах все частіше застосовується принцип поваги до правової ситуації, створеної договором, який поширюється як на сторони, так і на третіх осіб.

У подібних ситуаціях, які досить часто трапляються в цивільному обороті, йдеться про те, що, укладаючи певний договір, один суб’єкт втручається в інтереси другого, який до того уклав з ним інший договір. Василь Крат зазначив, що можна моделювати численні випадки, коли один договір суперечить іншому. Тож  треба подумати, вважає він, чи не слід у цій ситуації захищати права традиційними правовими засобами.

«В таких ситуаціях можна захищати право за допомогою існуючих правових засобів, зокрема, шляхом визнання правочину недійсним або шляхом визнання майнового права. Тобто тут модель не зводиться до кваліфікації чи появи речового права», – сказав Василь Крат і додав, що у продовження теми дискусії надалі було би цікаво поговорити про інтервенцію в чужі договірні відносини. 

Із доповідями в ході дискусії виступили також доктор юридичних наук, професор Інна Спасибо-Фатєєва, доктор юридичних наук, професор, адвокат Олена Беляневич, доктор юридичних наук, професор Роман Майданик, кандидат юридичних наук, доцент, адвокат Роман Сабодаш, суддя Східного апеляційного господарського суду Михайло Слободін.

Відео онлайн-дискусії можна переглянути за посиланням https://bit.ly/3hv447a.