Суддя КЦС ВС Василь Крат розповів на форумі ААУ про застосування принципів цивільного права при розгляді банківських справ

Суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Василь Крат взяв участь у форумі «Banking & compliance 2020 a2b forum», організованому Асоціацією адвокатів України. Захід відбувся 14 серпня 2020 року.

Василь Крат виступив із доповіддю на тему «Застосування принципів цивільного права при розгляді банківських справ». Він розповів про напрями розвитку практики вирішення таких спорів із застосуванням принципів цивільного права: добросовісності, справедливості й розумності та їх проявів –доктрини «venire contra factum proprium» (заборона суперечливої поведінки) і правила «сontra proferentem» (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem – слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав).

Доповідач звернув увагу також на застосування принципу добросовісності Верховним Судом. Одна з категорій справ, у яких застосовується цей принцип – справи, в яких ідеться про охорону інтересів добросовісного іпотекодержателя. Суддя ВС нагадав, що недавно він проводив вебінар про іпотечні спори (посилання на деякі такі справи містяться у презентації до заходу).

Як приклад застосування згаданого принципу Василь Крат навів постанову Великої Палати ВС від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19). У ній зроблено висновок, що «з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст. 625 ЦК України». Доповідач акцентував на тому, що ВП ВС у цій постанові констатувала пряму дію принципу добросовісності: його можна застосовувати навіть без визнання недійсним договору, який передбачає компенсацію, значно більшу ніж 3% річних від простроченої суми.

Принцип добросовісності, зазначив доповідач, застосовано також у постанові ВП ВС від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) та багатьох постановах КЦС ВС у відповідних справах про те, що підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг «ПриватБанку» не може бути договором приєднання.

Зокрема, ВП ВС зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності не може ефективно здійснити свої права бути поінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки це значний за обсягом документ, який стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому немає підстав вважати, що при укладенні договору з позивачем «ПриватБанк» дотримав вимог законодавства про повідомлення споживача щодо умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності й розумності та уможливив покладання на слабшу сторону – споживача невиправданий тягар з’ясування змісту кредитного договору, йдеться в постанові ВП ВС.

Василь Крат підкреслив, що у банківських спорах, якщо умови договору викладені банком, їх тлумачення здійснюється на користь слабшої сторони – фізособи з урахуванням правила «сontra proferentem» (постанова ВС КСЦ від від 21 серпня 2019 року у справі № 727/6357/16-ц, провадження № 61-19772св18).

Він також навів приклади застосування принципу добросовісності при стягненні неустойки на користь вкладника, коли суд зменшив її розмір виходячи з принципу пропорційності (постанова ВП ВС від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц, провадження № 14-64цс19).

Інша категорія таких справ – коли заявляється вимога про стягнення за одне й те саме порушення зобов’язання одночасно і пені, і штрафу. Суддя ВС звернув увагу на те, що постанову КЦС ВС, в якій вказано, що при виборі того, який вид неустойки (штраф чи пеня) повинен стягуватися, слід враховувати справедливість і розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України). Тому необхідно визначити, стягнення якого виду неустойки (штрафу чи пені) є нерозумним і несправедливим, з урахуванням їх розміру (постанова КЦС від 19 вересня 2018 року у справі № 664/2784/15-ц, провадження № 61-4835св18).

Крім того, Василь Крат зазначив, що при проведенні рекодифікації вочевидь існує необхідність закріпити прояви принципів, зокрема добросовісності, на рівні цивільного законодавства, що сприятиме стабілізації цивільного обороту. «На жаль, у сучасних умовах це потрібно зробити. Практика показує, що в більшості ситуацій легше це зробити, отримати результат, а потім відмовитись», – пояснив він свою позицію.