Суддя КАС ВС Наталія Блажівська висвітлила новели судової практики з податкових спорів на освітній платформі Legal High School

3 серпня 2020 року суддя судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Наталія Блажівська виступила з доповіддю «Тенденції податкових спорів в Україні. Новели судової практики» на освітній платформі Legal High School у режимі он-лайн.

На початку доповіді Наталія Блажівська привітала учасників лекції та висловила сподівання, що згодом тема податків буде цікава не лише юристам-практикам, а й молодому поколінню, громадянам, які мають розуміти, що податки, які вони сплачують, – це їхній внесок у добробут нашої держави.  

Розповідаючи про навантаження суддів, вона нагадала слова секретаря палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду Раїси Ханової, яка зазначила, що такої великої кількості справ, як розглядає наш суд, не розглядає жоден суд у світі. 

Суддя КАС ВС повідомила, що за останній час було прийнято багато важливих правових позицій з податкових питань як судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів  Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, так і Великою Палатою Верховного Суду.

Наталія Блажівська зауважила, що багато питань є «болючими» для платників податків, але водночас правова визначеність, яку створює палата, дає змогу надалі будувати свою господарську діяльність в такий спосіб, щоб не підпадати під відповідні штрафні санкції.

Суддя зазначила, що вже за 2020 рік було прийнято низку важливих рішень, висновки з яких вона презентувала в своїй доповіді.

Так, якщо говорити про підстави для застосування штрафних санкцій на підставі ст. 127 ПК України, то судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів КАС ВС дійшла висновку, що несплата (неперерахування) податковим агентом до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків є підставою для накладення штрафу згідно з цією статтею ПК України. Розмір штрафних санкцій визначається з урахуванням кількості разів допущених податкових правопорушень, незалежно від того, чи виявлено такі порушення контролюючим органом у межах однієї перевірки (постанова ВС від 21 січня 2020 року у справі № 820/11382/15).

Наталія Блажівська звернула увагу і на постанову ВС від 17 лютого 2020 року у справі № 820/3556/17, яка стосується наявності пільг щодо сплати податку на нерухомість у разі якщо об’єктом оподаткування є будівлі промисловості. У цій справі судова палата сформулювала правовий висновок, відповідно до якого застосування підпункту «є» підпункту 226.2.2 ПК України можливе, якщо власниками об’єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з урахуванням виду їх діяльності) використання таких об’єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).

Вона зауважила, що вказане рішення розв’язало проблему, яка так довго турбувала платників податків, тому важко переоцінити значення правових висновків палати, адже саме вони закладають фундамент, усувають розбіжності і є дуже важливими для розвитку нашої правової системи.

Суддя розповіла і про постанову  Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 щодо необхідності дослідження  процедурних порушень  під час проведення виїзної перевірки. У цій справі Суд, зокрема, дійшов висновку, що у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

Наталія Блажівська також ознайомила з правовими позиціями Верховного Суду, щодо відсутності підпису на акті перевірки як підстави для скасування податкового повідомлення-рішення (постанова ВС від 19 червня 2020 року у справі № 140/388/19); щодо звернення податкового органу до суду в загальному порядку із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків (постанова ВС від 26 червня 2020 року у справі № 280/2993/19).

Крім того, суддя висвітлила рішення Великої Палати Верховного Суду, ухвалені в податкових спорах. Вона, зокрема, звернула увагу на постанови Великої Палати ВС від 20 травня 2020 року у справі № 1340/3510/18, від 1 липня 2020 року у справі № 804/15129/15, від 1 липня 2020 року у справі № 260/81/19, від 1 липня 2020 року у справі № 804/4602/16.