«Як сторона захисту, так і сторона обвинувачення повинні дотримуватися максимального стандарту презумпції невинуватості», – суддя ККС ВС

На цьому наголосила суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Надія Стефанів, яка взяла участь в Odessa Criminal Law Forum «Золотий Дюк».

Суддя виступила експертом у сесії «Досудове розслідування: стратити не можна помилувати?», учасники якої обговорили питання щодо можливості впровадження електронного досудового розслідування, досудового розслідування у кримінальному провадженні за відсутності підозрюваного (in absentia) в Україні, надання професійної правничої допомоги іншій особі, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Надія Стефанів долучилася до дискусії стосовно інформування громадськості про рух кримінальних проваджень, дотримання презумпції невинуватості та недопустимості розголошення відомостей досудового розслідування.

За її словами, суд має забезпечити змагальність процесу, стежити за тим, аби був забезпечений баланс інтересів між стороною захисту та стороною обвинувачення. Тобто щоб сторони мали рівні права на подання доказів, участь у їх дослідженні та не порушували встановлених для розгляду кримінальних проваджень процесуальних правил. Перше правило − це дотримуватись норм КПК України, друге – керуватися практикою Європейського суду з прав людини, положеннями міжнародних договорів, ратифікованих нашою державою, які є частиною національного законодавства України.

Суддя ККС ВС також звернула увагу на важливість дотримання прав осіб, інформація щодо яких одразу ж після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стає відомою громадськості. «З одного боку, суспільство має право знати про рух кримінальних проваджень, а з другого − до набрання законної сили вироку суду кожна особа має право, щоб до неї ставились як до невинуватої», − наголосила Надія Стефанів.

На її думку, під час інформування громадськості щодо підозрюваного на початку досудового розслідування cлід керуватися не мінімальним стандартом презумпції невинуватості, який полягає в тому, що, наприклад, за оприлюдненою інформацією стосовно підозрюваного його не зможе ідентифікувати особа, котра навіть не знає про існування організації, де підозрюваний працює. Задля протистояння обвинувальному ухилу варто керуватися максимальним стандартом презумпції невинуватості, тобто щоб навіть ніхто зі знайомих чи колег не зміг ідентифікувати таку особу.

«Тому як сторона захисту, так і сторона обвинувачення повинні дотримуватися максимального стандарту презумпції невинуватості», – зауважила суддя ККС ВС.

Надія Стефанів також розповіла про практику касаційного суду щодо оскарження ухвал слідчих суддів.