Щотижневий огляд рішень, ухвалених Верховним Судом (за період з 6 липня по 10 липня 2020 року)

6 липня 2020 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, розглянувши справу № 163/555/17, визнав неправомірними дії територіального органу Пенсійного фонду України, який відмовив колишньому викладачеві в нарахуванні й виплаті грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення, мотивуючи це тим, що посада завідувача педагогічною частиною не передбачена в Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад,  робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909.

КАС ВС погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що   позивач має право на пенсію за вислугою років відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а оскільки на момент призначення йому пенсії за віком він працював у санаторії також на посаді вчителя, то має і право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій за віком, що передбачено п. 7-1 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

7 липня Касаційний кримінальний суд у складі ВС залишив без задоволення касаційну скаргу захисника засуджених, котрі у квітні 2014 року брали активну участь у масових заворушеннях, які супроводжувались захопленням будівлі Харківської облдержадміністрації та Харківської облради. Скаржник просив скасувати судові рішення щодо своїх підзахисних та закрити кримінальне провадження стосовно них.

8 липня Велика Палата ВС залишила без задоволення заяву про перегляд рішень національних судів на підставі рішення Європейського суду з прав людини у справі «Петухов проти України № 2». Порушення, констатоване ЄСПЛ, полягає в тому, що покарання заявника у виді довічного позбавлення волі є таким, яке неможливо скоротити.

Велика Палата ВС дійшла висновку, що оскільки ЄСПЛ не встановив порушень прав заявника, пов’язаних з несправедливістю розгляду його справи, то перегляд судових рішень, постановлених щодо нього, не є належним способом поновлення його прав. Натомість ЄСПЛ установив системну проблему в законодавстві України, яку можна подолати лише заходами загального характеру, тобто шляхом внесення змін до законодавства.