Судді КЦС ВС обговорили з міжнародними експертами проблеми визнання та виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу

2 липня 2020 року судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду провели онлайн-зустріч з експертами програми USAID з реформування сектору юстиції «Нове правосуддя» присвячену запровадженню інструментів альтернативного вирішення спорів та їх вдосконаленню. Зокрема, учасники заходу обговорили питання розгляду справ щодо визнання та виконання в Україні рішень міжнародних комерційних арбітражних судів та їх оспорювання.

Від КЦС ВС у зустрічі взяли участь голова суду Борис Гулько, судді Василь Крат, Ольга Ступак, Сергій Бурлаков, Сергій Погрібний та Юлія Черняк. Вони спілкувалися з експертами програми Патрісією Шонесі та Алешем Заларом. Захід модерувала заступник керівника програми Наталія Петрова.

Модераторка подякувала суддям за те, що вони знайшли час для зустрічі попри дуже щільний графік роботи, і зазначила, що на прохання, зокрема, Національної інвестиційної ради, Національної ради реформ, які працюють над покращенням інвестиційного клімату в Україні, експерти програми розпочали роботу щодо пошуку можливостей для розширення альтернативного врегулювання спорів в Україні.

Борис Гулько привітав ініціативу програми «Нове правосуддя» та зазначив, що судді КЦС ВС вже неодноразово брали участь у заходах, на яких обговорювалося застосування Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року (Нью-Йоркська конвенція). Понад те, навесні цього року ЦКС ВС і Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України планували провести конференцію, присвячену цій темі, однак через пандемію її перенесли.

Голова КЦС ВС навів статистику розгляду судом відповідних справ. Так, протягом 2018–2020 років у суді перебувало 124 апеляційні скарги у цій категорії спорів, з яких 71 – на судові рішення, ухвалені за результатами розгляду заяв про визнання та надання дозволу на виконання рішень МКАС, 21 – на рішення, ухвалені у справах про скасування рішень МКАС, шість скарг – на рішення про забезпечення позову, подані в порядку ч. 3 ст. 477 ЦПК України. Також до суду було подано 26 апеляційних скарг на рішення, ухвалені за результатами розгляду скарг на дії державних і приватних виконавців у відповідній категорії справ.

Крім того, у зазначений період у КЦС ВС перебувала 68 заяв, які переглядалася в касаційному порядку (передані з Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та у справах, в яких прийнято рішення судами попередніх інстанцій після змін до процесуального законодавства 2017 року).

Борис Гулько також поінформував експертів, що торік КЦС ВС підготував огляд практики у справах щодо надання дозволу на виконання рішень міжнародних комерційних арбітражних судів та їх оспорювання (з ним можна ознайомитися тут). Цей огляд, як і презентовані статистичні дані, дуже зацікавив представників програми, тож ці матеріали будуть перекладені англійською мовою, та надані експертам для вивчення.

Алеш Залар поцікавився у суддів, чи є в Україні спеціалізація суддів, які розглядають справи щодо рішень МКАС, і якщо ні, то чи доцільно спеціалізацію запровадити.

Василь Крат, який є прибічником спеціалізації суддів цивільної юрисдикції, підтримав цю ідею. «Сучасний розгляд цивілістичних спорів внаслідок ускладнення правового регулювання вимагає надзвичайно високого фахового рівня. Про доцільність запровадження спеціалізації свідчить іноземний досвід, активне впровадження спеціалізації має місце в адвокатській практиці. Тому суддям також потрібно мати високий рівень спеціальних знань. У певних сферах, до яких належать і спори про визнання рішень міжнародного комерційного арбітражу, а також, наприклад, спори, пов’язані з дітьми тощо, обов’язково потрібна спеціалізація», – сказав він.

Крім того, суддя зазначив, що спеціалізація прискорює розгляд справ і зменшує ризик суддівської помилки.

Втім, Ольга Ступак зауважила, що справ цієї категорії небагато, тож  вона поставила під сумнів доцільність запроваджувати відповідну спеціалізацію. Також суддя звернула увагу, що до змін у процесуальне законодавство справи про визнання та виконання арбітражних рішень розглядали районні суди, а тепер у переважній кількості випадків у першій інстанції такі справи розглядає Київський апеляційний суд (КАС). А єдиним судом, який переглядає ці справи в апеляційному порядку, є Верховний Суд. «Тобто це вже свого роду певна спеціалізація», – сказала Ольга Ступак.

Сергій Бурлаков порушив перед іноземними експертами питання щодо конфлікту юрисдикцій: коли вже існує рішення МКАС, а сторона намагається розглянути той самий спір між тими самими сторонами в національному суді. Він запитав, яким чином це питання вирішується в інших країнах.

Патрісія Шонесі відповіла, що цю дилему в різних країнах намагаються вирішити у різний спосіб. «Те, що у вас виникають труднощі з цим питанням, означає, що ви перебуваєте в епіцентрі розв’язання проблеми, над вирішенням якої бореться весь світ», – сказала вона.  

Сергій Погрібний порушив питання щодо застосування норми Нью-Йоркської конвенції про відмову в наданні дозволу на виконання арбітражного рішення через порушення публічного порядку країни. Це питання дуже актуальне для України, яка стала жертвою збройної агресії з боку Російської Федерації.

А Юлія Черняк звернула увагу, що за останні роки збільшилася кількість справ, у яких однією зі сторін арбітражної угоди і надалі одним із учасників провадження щодо визнання та виконання рішення іноземного арбітражу виступає РФ. У зв’язку з цим українські суди зіткнулися з цілою низкою проблем.

«Думаю, наразі вже маємо ставити питання про необхідність приєднання України до конвенцій, які регулюють юрисдикційний імунітет держави. Тому, що наявність такого імунітету дуже часто використовують іноземні держави, в тому числі РФ, як одну з підстав для відмови у визнанні та виконанні іноземного арбітражного рішення», – зазначила вона. Юлія Черняк запитала в іноземних експертів, як європейські держави вирішують питання щодо визнання і виконання іноземних арбітражних рішень, якщо одним із учасників арбітражного спору є держава, що користується своїм юрисдикційним імунітетом.

Також суддя звернула увагу на проблему належного повідомлення учасників справи. Українські суди застосовують Конвенцію про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаазька конвенція), однак вона передбачає складний і довгий шлях повідомлення учасників справи. З другого боку, необхідно дотримуватися розумних строків розгляду справи.

Алеш Залар також запитав, чи можливо в Україні запровадити  право сторін за згодою обирати простішу процедуру вирішення спору, ніж передбачено загальними правилами, у категорії справ, що обговорюється.  

Юлія Черняк зазначила, що загальна практика передбачає регулювання порядку вирішення спору «Lex fori» (законом суду). І хоча МКАС або український суд може застосовувати іноземне матеріальне право, національний суд вирішує спір саме за українським процесуальним законом як законом суду держави, в якій розглядається цей спір.

Сергій Бурлаков зауважив, що коли сторона вибирає застосування норм матеріального права іноземної держави, це призводить до затягування процесу, оскільки, зокрема, необхідно отримати висновки експерта щодо застосування матеріального права іноземної держави тощо. На його думку, поширення такої можливості ще й на процесуальні норми не сприятиме скороченню строку розгляду справи, а призведе до його затягування.

Василь Крат припустив, що у певних випадках такі новели могли б спростити розгляд справи. Але зауважив, що для цього необхідне окреме регулювання у процесуальному законі.

Ольга Ступак звернула увагу, що в ЦПК України процедура надання дозволу на виконання рішення міжнародного арбітражного суду визначена в окремому розділі. Тобто відповідні справи не розглядаються за загальною процесуальною процедурою ні в позовному, ні в наказному, ні в окремому провадженні. Для них є своя процедура розгляду, і вона досить проста й коротка. За словами судді, наразі процесуальних труднощів щодо розгляду цієї категорії справ немає. «Як тільки ми, судді, навчимося протистояти зловживанням процесуальними правами учасниками процесу – в нас одразу все піде швидше», – спрогнозувала Ольга Ступак.

Наприкінці зустрічі Борис Гулько від імені суду подякував експертам за цікаву розмову та пообіцяв запросити їх на спільний захід КЦС ВС із МКАС при ТТП щодо обговорення проблемних питань, у тому числі, порушених під час цієї зустрічі, коли буде можливість провести конференцію.