Суддя КАС ВС Наталія Блажівська взяла участь у роботі VII Міжнародного податкового форуму

23–25 червня 2020 року в режимі он-лайн відбувся VII Міжнародний податковий форум, у якому взяла участь суддя судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів  Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Наталія Блажівська.

24 червня в межах другої сесії «Податкові спори» учасники заходу, зокрема, обговорили правові позиції Верховного Суду в спорах щодо трансфертного ціноутворення, спори щодо ПДВ, практику оскарження перевірок та їх результатів, а також про захист інтересів благонадійного платника податку в судових органах як запоруку залучення інвестицій, підтвердження реального здійснення господарських операцій.

На початку доповіді Наталія Блажівська поінформувала про те, що за рік, який минув з моменту проведення попереднього форуму, Верховний Суд прийняв ряд рішень з питань трансфертного ціноутворення, висновки з яких  вона презентувала в своїй доповіді.

Так, якщо говорити про господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами, то КАС ВС дійшов висновку, що законодавець не визначає, що відносини між особами (юридичними та/або фізичними), які прямо або опосередковано володіють корпоративними правами іншої юридичної особи, можуть впливати на умови або економічні результати їхньої діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють (постанова ВС від 27 січня 2020 року у справі № 620/528/19).

Щодо питання стосовно зовнішньоекономічних господарських операцій з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів є позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (постанова ВС від 27 квітня 2018 року у справі № 826/1628/17). Згідно з цією позицією роль комісіонера полягає в тому, що він виконує доручення комітента і діє відповідно до його вказівок, тобто виконує посередницьку функцію. При цьому комісіонер не може самостійно, на власний розсуд визначити ціну придбання / продажу товару, оскільки ціна товару є істотною умовою договору комісії, повідомила суддя.

Наталія Блажівська звернула увагу і на постанову ВС від 21 травня 2020 року у справі № 820/1427/16, яка стосувалася господарських операцій, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими в державах (на територіях), включених до Переліку держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України 25 грудня 2013 року № 1042-р, відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України, або які є резидентами цих держав.

Суддя розповіла і про постанову  Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 815/5457/16. У цій справі Суд дійшов висновку, що для платника податків, річний дохід якого від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, загалом за 2015 рік перевищує 50 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) (до 13 серпня 2015 року – 20 млн грн), контрольованими операціями згідно з підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України будуть визнаватися виключно господарські операції, здійснені з нерезидентом у період, коли відповідну державу (територію) було включено до переліку, затвердженого КМУ, і за умови, що обсяг таких операцій перевищує 5 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) (до 13 серпня 2015 року обсяг повинен був перевищувати 1 млн грн).

Крім того, суддя висвітлила актуальну судову практику Верховного Суду, зокрема,  щодо методів встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки»; обов’язку відповідно до підпункту 140.5.7 пункту 140.5 ст. 140 ПК України підтверджувати суму витрат згідно з процедурою, встановленою ст. 39 ПК України; щодо відповідальності за неподання / несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції. 

Під час обговорення  Наталія Блажівська наголосила на важливості дотримання принципів податкового  законодавства, передусім принципу in dubio pro tributario.