Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
4 червня 2020 року у форматі Zoom-конференції проведено круглий стіл «Відкриття ринку землі та зміна підсудності земельних спорів», організований П’ятим апеляційним адміністративним судом. Одним зі спікерів онлайн-зустрічі став Секретар Великої Палати Верховного Суду Всеволод Князєв.
Під час заходу відбулося фахове обговорення проєкту Закону України від 31 березня 2020 року № 3296 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України щодо підвідомчості спорів, що виникають у сфері земельних відносин та спорів щодо нерухомого майна». Учасники круглого столу розглянули питання щодо підвідомчості спорів, які завжди є спірними між різними юрисдикціями, можливості вирішення цим законопроєктом проблем підвідомчості земельних спорів, а також яку мету й наслідки може мати цей законопроєкт.
Крім того, провели плідну дискусію стосовно впливу цього законопроєкту на кожну юрисдикцію та судову систему загалом, завдання і значення кожної юрисдикції у формуванні ефективних механізмів захисту порушених прав та охоронюваних інтересів громадян.
В ході виступу Всеволод Князєв звернув увагу на низку питань, які постають під час вивчення цього законопроєкту.
Стосовно питання доцільності прийняття законопроєкту № 3296 про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України щодо підвідомчості спорів, що виникають у сфері земельних відносин та спорів щодо нерухомого майна, суддя сказав, що будь-які зміни в процесуальному законодавстві мають запроваджуватися для того, щоб громадяни відчули покращення. «Але чи буде покращення після прийняття такого Закону, чи буде зручно людині з району їздити до обласного центру, для того щоб судитися з великим фермером за свою земельну ділянку? Між певними райцентрами досить велика відстань, і тут постає питання, чи буде для людини якесь покращення», – зауважив суддя.
Також, за словами Всеволода Князєва, незрозумілим є запровадження правила, що загальною юрисдикцією для розгляду всіх спорів щодо нерухомого та рухомого майна є господарська юрисдикція, а не цивільна, що було традиційним для української системи судоустрою. На переконання судді, необхідно визначати юрисдикцію за предметом розгляду кожного спору, поділяючи спори спочатку на публічні й приватні, потім визначаючи всередині приватних спорів, це господарський чи цивільний спір, а також розмежовуючи адміністративні з кримінальними.
Насамкінець Всеволод Князєв вказав, що зазначений законопроєкт є передчасним, містить певні недоліки, над якими законодавчий орган ще має попрацювати.