Про регулювання податкових відносин в особливих умовах ішлося на науково-практичній онлайн-конференції

Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович, суддя цього суду, секретар судової палати для розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Раїса Ханова,  суддя цієї палати В’ячеслав Хохуляк взяли участь у заході, який 7 травня 2020 року організувала і провела  в режимі відеоконференції Асоціація фінансового права України спільно з Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого.

Науково-педагогічні працівники, юристи, судді обговорювали найактуальніші виклики сьогодення, обумовлені прийняттям низки нормативно-правових актів, що впливають як на функціонування усіх сфер бізнесу, так і на його оподаткування.

Від адміністративних судів у заході взяла участь також суддя Запорізького окружного адміністративного суду Катерина Мінаєва.

Обговорення питання щодо особливостей вирішення судових спорів під час карантину розпочалося з виступу Катерини Мінаєвої. Голова Асоціації фінансового права Микола Кучерявенко, який модерував конференцію, надав їй перше слово як судді першої інстанції, куди звертаються із позовами громадяни для вирішення спорів з органами влади, суб’єктами владних повноважень. Суддя звернула увагу, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни, зокрема, до КАС України стосовно автоматичного продовження всіх процесуальних строків. При цьому надходження справ триває, отже їх кількість збільшується, і після завершення карантину буде важко дотриматися законодавчо передбачених строків їх розгляду.

Водночас законодавець надав можливість проводити судові засідання в режимі відеоконференції, коли сторони у справі можуть перебувати поза межами суду й використовувати власні технічні засоби. Це може прискорити розгляд справ, якщо в цьому зацікавлені сторони у справі. Але поки що, зазначила Катерина  Мінаєва, учасники справ переважно користуються своїм правом відкладення строків до завершення карантину.

Голова КАС ВС Михайло Смокович розповів, що оскільки Касаційний адмінсуд є судом усіх інстанцій, то судді безпосередньо розуміють усі проблеми, що виникають у судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій. Він висловив думку, що ті зміни, які із запровадженням карантину внесені у процесуальне і матеріальне законодавство, через колізійність норм і неоднозначне їх тлумачення різними учасниками правовідносин спричинить нову хвилю спорів.

Для уникнення правової плутанини, зауважив голова КАС ВС, законодавцеві варто було б залучати до законотворчого процесу тих, хто застосовує ці норми права на практиці, зокрема й суддів.

Михайло Смокович також розповів, що КАС ВС працює в штатному режимі, судочинство жодного дня не припинялося завдяки тому, що секретаріат суду оперативно запровадив усі правила безпеки, яких вимагає уряд: з перших днів карантину застосовуються антисептичні засоби, судді та працівники суду забезпечені масками, проводиться температурний скринінг як працівників, так і відвідувачів. Під час судових засідань судді перебувають на відстані один від одного не менше 1,5 метра.

КАС перший серед касаційних судів випробував процедуру розгляду справ у режимі відеоконференції за межами суду із використанням учасниками власних технічних засобів. Утім, Михайло Смокович звернув увагу на вирішення проблеми щодо дотримання принципу гласності й відкритості такого судового процесу, а саме для спостерігачів має бути забезпечений або доступ до зали судового засідання, або організована онлайн-трансляція засідання.

Голова КАС ВС вважає, що такі нововведення, які є зручними і для учасників судових засідань, і для суддів варто продовжити і після карантину.

Під час свого виступу суддя КАС ВС В’ячеслав Хохуляк розповів учасникам конференції про попередні висновки за перші три місяці застосування нових процесуальних фільтрів, які запроваджені змінами до процесуальних кодексів, зокрема і КАС України, Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і набрали чинності 8 лютого 2020 року.  

Положення статей 13 і 328 КАС України узгоджені з ч. 8 ст. 129 Конституції України, в якій сказано, що реалізується право на касаційне оскарження лише у випадках, передбачених законом. Тож основним і ключовим є питання щодо відповідності касаційної скарги тим вимогам, які передбачені нормами частин 4 і 5 ст. 238 КАС України і вказують на винятковість обставин чи значний суспільний інтерес справи або що в ній порушено питання права, яке має фундаментальне значення для єдиної правозастосовчої практики.

Якщо у скарзі міститься лише необґрунтоване посилання на ці норми, а по суті зазначаються питання переоцінки рішення судів попередніх інстанцій, то наслідками є повернення касаційної скарги або відмова у відкритті касаційного провадження, роз’яснив В’ячеслав Хохуляк.

Секретар судової палати для розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Раїса Ханова розповіла, що спостерігає значне зменшення відкриття касаційного провадження за скаргами, що надходять – приблизно у 10 %. Судді обмежені законодавцем і мають розглядати касаційні скарги в тих межах, у яких вони подані заявником до суду, тому заявлені для відкриття касаційного провадження підстави мають відповідати процесуальному закону і бути доведеними. Вимоги до касаційних скарг для сторін судді ретельно виписують у кожному методичному документі.

Великою проблемою, на думку судді, залишається те, що сторони продовжують вважати касаційну інстанцію загальнодоступною. Наприклад, в органах державної фіскальної служби діє правило, що кожна справа має пройти всі три інстанції, навіть якщо йдеться про кілька десятків гривень. Вона вважає, що ДФС мала б змінити таку практику, розробивши нові методичні рекомендації для головних управлінь.

Раїса Ханова повідомила, що за чотири місяці 2020 року, включаючи період карантину, судова палата для розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів розглянула 7123 справи і отримала 6046 справ. Справи судді слухають і в попередньому провадженні, і в судовому засіданні, і в письмовому провадженні, а також у режимі відеоконференції за допомогою судів попередніх інстанцій (у цьому році проведено 59 таких засідань, а в минулому –  118).

Також Раїса Ханова звернула увагу на формування справ у судах перших інстанцій, коли в одній справі оскаржується кілька податкових повідомлень-рішень, але лише одне з них може бути розглянуте на предмет допуску до касаційного провадження, за відкриттям якого суддя буде змушений розглядати всі скарги. Йдеться про принцип процесуальної економії, що дало б змогу суддям касаційної інстанції більше уваги приділяти окремим правовим питанням.

Суддя висловила сподівання, що в перспективі українські судді касаційної інстанції розглядатимуть, як і судді в Європі та США, 10-20 справ на рік, щоб виписувати і тлумачити кожну норму, кожен термін, врегульовувати ті порушення взаємозв’язку між правовими нормами, які законодавча влада, на жаль, не завжди бачить.

На завершення учасники конференції подякували за можливість донести свою позицію через цей майданчик, висловили побажання продовжити комунікування як в очному, так і в онлайн-режимі.