«Судді ВС мають не тільки самі правильно застосовувати практику ЄСПЛ, але й навчати цього інших», – суддя КЦС ВС Сергій Бурлаков

Про це суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сергій Бурлаков сказав під час науково-практичної інтернет-конференції «Міжнародний досвід з імплементації та застосування угод про асоціацію з Європейським Союзом», що відбулася 7 квітня 2020 року. Організувала захід кафедра ім. Жана Моне з права Європейського Союзу Національного університету «Києво-Могилянська Академія». Верховний Суд став одним із партнерів конференції.

До конференції також долучилися судді Касаційного кримінального суду у складі ВС Василь Огурецький та Ольга Булейко, судді Касаційного адміністративного суду Олеся Радишевська та Наталія Коваленко, заступник керівника департаменту аналітичної та правової роботи ВС – начальник правового управління КЦС Михайло Шумило.

Модерував захід голова Центру ім. Жана Моне з європейських студій, завідувач кафедри міжнародного та європейського права НаУКМА Роман Петров, який також виступив із доповіддю «Огляд угод про асоціацію в практиці ЄС та їх вплив на правові системи інших країн». Керівник юридичної служби Європейської асоціації вільної торгівлі (Бельгія) Бінур Фіргіссон доповідав про вплив права ЄС та судової практики ЄС на правові системи держав – членів Європейської асоціації вільної торгівлі. Начальник відділу департаменту виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Павло Пушкар виступив із доповіддю «Судова практика ЄС та Ради Європи в сфері захисту прав людини: вплив на українське судочинство». Про сучасний стан впливу судової практики ЄС на правову систему України розповіла професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ксенія Смірнова.

Сергій Бурлаков сказав, що судді ВС вивчають і застосовують у своїй роботі практику Європейського суду з прав людини, а також практику Суду Європейського Союзу (Суду справедливості). Водночас він звернув увагу на проблему щодо релевантного застосування практики ЄСПЛ, коли правники беруть цитати з рішень Європейського суду і намагаються підлаштувати певну правову колізію під ту чи іншу правову позицію ЄСПЛ. Тому, зазначив Сергій Бурлаков, судді ВС мають не тільки самі правильно застосовувати практику ЄСПЛ, але й навчати цього професійну спільноту.

Крім того, він зауважив, що судді ВС під час розгляду справ вивчають і практику касаційних судів європейських країн. Зокрема, нещодавно перед КЦС ВС постало питання конфлікту двох матеріальних норм: щодо захисту права на житло і права власності у спорах щодо виселення осіб, які набули житло за рахунок кредитних коштів. Таку справу КЦС ВС передав на розгляд Великої Палати ВС, але цьому передувало, в тому числі, вивчення відповідної судової практики європейських країн.

Сергій Бурлаков розповів, що касаційні суди Франції та Іспанії винесли рішення, в яких за конкуренції рівних конституційних і конвенційних прав все ж таки визнали первісним право власності, а право користування житловими приміщеннями – похідним.

Водночас він звернув увагу на застосування Верховним Судом практики ЄСПЛ у важливих рішеннях, прийнятих останнім часом. Зокрема, у постанові від 4 вересня 2019 року у справі № 265/6582/16-ц (провадження № 14-17цс19) ВП ВС сформувала позицію щодо відшкодування матеріальної шкоди, завданої збройним конфліктом на сході України. Цю позицію під час розгляду відповідних справ застосовує КЦС ВС, а саме враховує, зокрема, рішення ЄСПЛ у справах «Доган та інші проти Туреччини» (Doğan and Others v. Turkey), «Чірагов та інші проти Вірменії» (Chiragov and Others v. Armenia), «Саргсян проти Азербайджану» (Sargsyan v. Azerbaijan) щодо впровадження механізму компенсаційних відшкодувань.

Як пояснив доповідач, ідеться не про відшкодування шкоди за зруйноване житло чи інше майно, оскільки в Україні немає механізму такого відшкодування, а про компенсацію за невиконання державою позитивного обов’язку розробити цей механізм. Водночас стягнення з держави такої компенсації на користь позивачів не позбавляє їх права в майбутньому, коли буде розроблений механізм компенсації, повторно звернутися до суду з позовом про відшкодування шкоди за зруйноване майно.

Сергій Бурлаков звернув увагу на те, що ВС під час розгляду справ виходить не лише з позитивістських позицій (буквальне застосування норм закону), але й застосовує підходи та цінності Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, керується принципом верховенства права, який також закладений у Конституції України та ЦПК України.

Разом із тим нова редакція ст. 400 ЦПК України передбачає, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги. «Це означає, що коли під час розгляду справи касаційний суд вбачає порушення будь-яких прав особи, але вона не зазначила про такі порушення в касаційній скарзі, суд має пройти повз ці порушення та розглянути справу лише в межах доводів скарги. Тут вбачається деякий конфлікт із принципом верховенства права», – сказав Сергій Бурлаков.

Продовжуючи огляд практики європейських країн, суддя сказав, що касаційні суди Німеччини та Іспанії (в цивільній юрисдикції) керуються принципом, що коли особа в касаційній скарзі не зазначає про порушення певних її прав, не звертає на це уваги, то суд не має права самостійно втручатись у питання щодо вимог скаржника. «Тобто касаційний суд має діяти вузько, враховувати лише ті мотиви й підстави, які були зазначені в касаційній скарзі», – уточнив доповідач. Сергій Бурлаков також зауважив, що ВС буде напрацьовувати практику правозастосування згаданої вище норми з урахуванням українських реалій.