Те, що компетентні органи не реалізували своїх повноважень щодо встановлення меж населених пунктів, не свідчить про фактичну відсутність таких меж – КАС ВС

Рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Верховної Ради АР Крим, обласних, Київської чи Севастопольської міської рад (ч. 1 ст. 174 ЗК України). Відсутність реалізації компетентними органами своїх повноважень щодо встановлення меж міста не свідчить про фактичну відсутність таких меж.

Про це зазначено в постанові, ухваленій Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду за результатами перегляду в касаційному порядку справи № 367/6388/16-а за позовом прокурора – заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави до Ірпінської міської ради Київської області про визнання протиправними та скасування рішень, що стосуються розробки детального плану території забудови кварталу м. Ірпеня, обмеженого вул. Маяковського, пров. Озерним, вул. Достоєвського та вул. Гайдара, і затвердження цього плану.

Прокурор, зокрема, доводив, що земельні ділянки, які знаходяться в межах цього кварталу, розташовані за межами м. Ірпеня, а тому відповідач не має повноважень щодо вирішення питання про затвердження детального плану цієї території.

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні позовних вимог, дійшовши висновку на підставі розшифровки перших десяти знаків кадастрових номерів цих земельних ділянок (код одиниці адміністративно-територіального устрою України). Суди вважають, що однакові цифри в кадастрових номерах свідчать про розташування цих ділянок саме в межах м. Ірпеня, отже, прийняття оскаржуваних рішень належить до повноважень відповідача.

Верховний Суд зауважив, що питання стосовно належності спірних земельних ділянок до території м. Ірпеня є визначальним у цьому спорі.

На думку колегії суддів Касаційного адміністративного суду, висновок судів попередніх інстанцій є помилковим, а Державний кадастровий реєстратор не наділений повноваженнями встановлювати межі населених пунктів або визначати належність певної земельної ділянки до території населеного пункту.

Частиною 1  ст. 174 ЗК України  встановлено, що рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Верховної Ради АР Крим, обласних, Київської чи Севастопольської міської рад. Водночас у разі якщо межі населених пунктів не встановлені в порядку, визначеному ЗК України, судам належить виходити з фактичних меж населених пунктів.

З’ясування цих обставин на підставі належних та допустимих доказів має визначальне значення для правильного вирішення справи, а тому ухвалення судами  рішень без їх з’ясування та належної оцінки є помилковим.

Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги прокурора і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова Верховного Суду від 3 березня 2020 року у справі № 367/6388/16-а (адміністративне провадження № К/9901/28577/18) – http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88027671.