flag Судова влада України
| Українська | English |

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Керівництво Верховного Суду обговорило актуальні питання щодо здійснення правосуддя з головами апеляційних судів

06 березня 2020, 14:21

Обговорення відбулося на робочій нараді 27 лютого 2020 року в Кловському палаці. У заході взяли участь Голова Верховного Суду Валентина Данішевська, заступник Голови ВС, голова Касаційного господарського суду у складі ВС Богдан Львов, голови Касаційного адміністративного суду у складі ВС Михайло Смокович, Касаційного цивільного суду у складі ВС Борис Гулько, Касаційного кримінального суду у складі ВС Станіслав Кравченко. Також на засідання були запрошені Голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко, Голова Ради суддів України Богдан Моніч і Голова Державної судової адміністрації України Зеновій Холоднюк.

Валентина Данішевська, зокрема, поінформувала про кількість скасованих Верховним Судом рішень апеляційних судів. При цьому часто скасування судових рішень зумовлене недосконалим законодавством, через що тлумачення певних норм судами апеляційної та касаційної інстанцій може бути різним. «Це, звісно, не може беззастережно свідчити про наявність грубих помилок при здійсненні правосуддя, однак аналізувати ці питання потрібно», – сказала Голова Верховного Суду.

Щодо озвучених цифр, то кількість скасованих рішень від кількості розглянутих по суті справ у господарському судочинстві становить 22–28% (це найменший показник), у цивільному – 20–36%, у кримінальному – 18–50%, в адміністративному – 24–52%.

Відповідний середній показник у Верховному Суді загалом становить 33%, але якщо для його розрахунку брати всі розглянуті, а не тільки розглянуті по суті справи, то він складає 20%.

Доповідач зазначила, що наведені цифри варто сприймати із застереженнями і оцінювати їх з обережністю, але певні відомості щодо якості здійснення правосуддя вони у собі несуть.

Валентина Данішевська звернула увагу на деякі проблемні питання, що виникають під час здійснення правосуддя. Так, нещодавно Велика Палата ВС підтвердила право громадян подавати апеляційну скаргу як через суд першої інстанції, так і безпосередньо до апеляційного суду. Відповідним рішенням підтримано позицію Об’єднаної палати КЦС ВС (рішення від 20 червня 2018 року у справі № 514/134/17), однак навіть уже в поточному році КЦС ВС чотири рази скасував ухвали апеляційних судів, якими громадянам було повернуто апеляційні скарги із зазначених підстав, а у 2019 році таких постанов було ухвалено 45. «Прошу звернути увагу суддів на позицію Великої Палати ВС (рішення від 15 січня 2020 року у справі № 145/1330/17) з цього питання, оскільки воно стосується основоположного права людини, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», – наголосила Голова Верховного Суду.    

Йшлося і про те, що цьогоріч значно актуалізувалося питання щодо тлумачення терміна «самопредставництво» для юридичних осіб, зокрема органів влади. Як правило, останні не винаймають адвокатів, а представляти їхні інтереси до судів приходять працівники цих органів. «Треба, щоб у своїх визначеннях понять ми не загубили головного – це доступ до суду, і об’єктивний розгляд спору», – зауважила Валентина Данішевська.

Також вона додала, що згідно з позицією ВП ВС працівники можуть представляти в суді підприємства, оскільки, на її думку, самопредставництво юридичної особи в процесуальному смислі – це її представництво уповноваженим працівником. «Якщо юридичну особу в суді представляє її співробітник, і документально підтверджено, що саме він може представляти цю юрособу, ми схильні вважати, що це самопредставництво», – зазначила доповідач. Інакше, за її словами, доведеться відкладати відповідні справи у «довгий ящик» допоки законодавець не врегулює це питання належним чином.

Богдан Львов зупинився на останніх законодавчих змінах, якими розширено «процесуальні фільтри». Він зазначив, що тепер до Верховного Суду  потрапить менша кількість справ: «Для господарських судів малозначними вважаються справи, ціна позову яких менше 1 млн грн, а це близько 30 % справ. Хоча такі справи є дуже важливими для невеликих компаній і фізичних осіб – підприємців".

Очільник КГС ВС нагадав, що сьогодні залишається значна кількість рішень апеляційної інстанції, скасованих касаційним судом. Тож тепер необхідно суттєво підвищити якість роботи апеляційних судів, оскільки Верховний Суд вже не зможе переглядати багато їхніх рішень. Крім того, він зауважив, що в різних апеляційних округах може складатися різна судова практика з певних правових питань. Тому, вважає Богдан Львов, Верховний Суд має активізувати роботу з надання апеляційним судам методичної допомоги для забезпечення єдності судової практики.

Михайло Смокович повідомив, що 16 березня цього року у КАС ВС планується провести збори суддів за участю представників судів апеляційної та першої інстанцій. «Обговоримо всі причини, які стали підставами для скасування рішень, і визначимо, яких заходів треба вжити, щоб у подальшому не допускати такого стану», – сказав голова КАС ВС. 

Водначас, додав він, на якість розгляду справ усіма судами адміністративної юрисдикції впливає й постійна зміна законодавства. При цьому доповідач наголосив, що реформа процесуального законодавства має тенденцію до того, що основна робота – правильне встановлення обставин справи – ляже на плечі місцевих та апеляційних судів.

Михайло Смокович також висловив занепокоєння тим, що в усіх юрисдикціях скасовано багато ухвал апеляційних судів, які не дотрималися правової позиції, згідно з якою апеляційна скарга може бути подана як до суду першої інстанції, так і до апеляційного суду безпосередньо.

Крім того, він зазначив, що цього року збільшиться  кількість звернень громадян до адміністративних судів. Зокрема, очікується надходження позовів від осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що зумовлено прийняттям постанови від 11 грудня 2019 року у справі № 240/4946/18 (Пз/9901/56/18), у якій Велика Палата  Верховного Суду визнала протиправність ненарахування щомісячної грошової допомоги, передбаченої ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Борис Гулько звернув увагу на проблему із дотриманням розумних строків розгляду справ, яка існує як у кримінальній, так і в цивільній юрисдикції. При цьому він наголосив, що головною причиною такого стану справ є катастрофічний брак кадрів у судах.

Так, через відсутність суддів наразі не працює вісім районних судів. У Дніпровському апеляційному суді, штат якого до судової реформи складав 100 суддів, сьогодні працює 30 суддів, в Закарпатському апеляційному суді працює лише 8 суддів, у Сумському – 11 суддів. Голова КЦС ВС додав, що судді досягають пенсійного віку або з інших причин залишають посади в судах. Та, на жаль, очікувати, що найближчим часом запрацює Вища кваліфікаційна комісія суддів України і ця ситуація вирішиться, не доводиться. «У нас виникає проблема доступу громадян до суду», – зауважив Борис Гулько.

Становище ускладнюється тим, що невирішеним лишається питання передачі цивільних справ із судів, у яких немає суддів, до інших. «Люди не повинні страждати через те, що якийсь державний орган не працює, роками чекати, поки буде розпочато роботу суду. Ці справи мають  бути передані до інших судів і розглянуті», – наголосив голова КЦС ВС і додав, що, зокрема, йдеться про соціально значимі справи: щодо утримання і виховання дітей, трудові, житлові спори тощо.

Крім того, він зазначив, що у поточному році в судах загальної юрисдикції очікується збільшення кількості земельних спорів. Тому у КЦС ВС планують обговорити проблемні питання, які виникають під час розгляду, зокрема, цієї категорії справ, із суддями апеляційної і першої інстанцій. Борис Гулько підтримав позицію щодо необхідності спілкування суддів касаційних судів із колегами на місцях та щодо обговорення проблемних питань правозастосування в кожному регіоні, надання методичної допомоги апеляційним і місцевим судам.  

Голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Станіслав Кравченко зауважив, що ККС ВС обговорив результати розгляду судами справ кримінальної юрисдикції за 2019 рік, проаналізувавши підстави скасування та зміни судових рішень, а також проблеми, які є в судовій системі.

Станіслав Кравченко підкреслив, що у 2019 році Європейський суд з прав людини розглянув 118 справ щодо України, у яких визнав певні порушення. Переважно йшлося про порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв’язку з тривалим розглядом кримінальних проваджень та порушення ст. 5 Конвенції у зв’язку з тривалими строками тримання під вартою. Так, за статистичними даними у 2019 році 7100 осіб трималися під вартою понад шість місяців.

Крім того, наголосив голова ККС ВС, потрібно об’єктивно проаналізувати підстави тривалого судового розгляду справ. Так, судова система на третину недоукомплектована суддями, особливо в апеляційних судах. Тривалий розгляд судових справ пов’язаний і з поведінкою учасників кримінальних проваджень, котрі зловживали своїми процесуальними  правами, не з’являючись у судові засідання, в яких їх явка була обов’язковою. Так, у 2019 році було 4700 неявок прокурорів у судові засідання. Що стосується адвокатів, то в минулому році вони 15 тис. разів не з’являлися на судові засідання.

Станіслав Кравченко також поінформував, що в минулому році було 22 тис. приводів свідків у кримінальних провадженнях, а також велика кількість випадків неявки потерпілих та інших осіб на судові засідання. Більше того, наголосив голова ККС ВС, у 11 тис. випадків розгляд справи відкладався через проблеми з конвоюванням. Вочевидь все це, а також проблема відсутності кадрів у судах не може не впливати на строки розгляду справ.

Андрій Овсієнко у своєму виступі зазначив, що пріоритетним для Вищої ради правосуддя нині є питання наповнення судів кадрами. «Ми дійсно маємо понад 2 тис. суддівських вакансій. Нові судді в систему не приходять, а ті, які зараз працюють, продовжують звільнятися. Така ситуація може тривати певний період, але зрештою настане критична межа», – застеріг Голова ВРП.

Натомість, додав він, законом припинено повноваження ВККС, а новий конкурс на ці посади провести неможливо з об’єктивних причин – для цього треба, щоб або міжнародні організації визначили своїх представників для відповідної конкурсної комісії, або внести зміни до відповідного законодавства. Андрій Овсієнко також зазначив, що конкурс на посади членів ВККС об’єктивно можливо провести протягом 2–3 місяців, документи на участь у ньому подали 189 осіб. Однак розпочати конкурсну процедуру сьогодні неможливо через згадані причини.

Зеновій Холоднюк розповів, що ДСА вже завершила розпочату спільно з міжнародними партнерами роботу з визначення нового науково обґрунтованого нормативного навантаження на суддів. Він повідомив, що результати цієї роботи вже у березні будуть передані РСУ, й після цього буде перерахована гранична чисельність суддів у всіх судах кожної юрисдикції. Очікується, вже у квітні відповідні розрахунки будуть винесені на засідання ВРП для затвердження відповідного рішення. «Зрозуміло, що навантаження зростає, і затверджена на сьогодні гранична чисельність суддів явно недостатня, вона повинна бути збільшена», – сказав Голова ДСА.

Також він поінформував присутніх щодо проблем із фінансуванням судів і баченням ДСА, як їх можна вирішувати. «В минулих роках у нас були бюджети розвитку, а у цьому – бюджет виживання», – сказав голова ДСА.

Богдан Моніч розповів, що РСУ перебуває у тісній комунікації з Верховним Судом, ВРП, ДСА і знає про ті проблеми, що існують сьогодні у судовій системи. Він погодився, що проблемою номер один є кадрове питання, й зазначив, що швидко вирішити її навряд чи вдасться.

Також голова РСУ привітав той факт, що законодавець нарешті знайшов можливість виплачувати суддівську винагороду всім суддям в однаковому розмірі. Однак зазначив, що з огляду на кадрову проблему, яка сьогодні постала в судовій системі, виникає питання наділення повноваженнями суддів-п’ятирічок, адже з 1 січня 2020 року вони почали отримувати суддівську винагороду в розмірі, в якому її отримують судді, що пройшли кваліфікаційне оцінювання, але фактично не здійснюють правосуддя.

Із презентацією Валентини Данішевської можна ознайомитися тут.