У Києві презентували звіти з моніторингу адмінсудочинства в Україні та щодо ефективності застосування положень КАС України

Інформація, зібрана в ході опитувань і досліджень стосовно адміністративного судочинства в Україні, дозволить виявити проблеми як процесуального характеру, так і організаційної структури, визначити заходи для вдосконалення законодавства, судової практики.  Про це йшлося під час заходу, який відбувся 5 березня 2020 року,  де були презентовані остаточний Звіт Проєкту ЄС «Право-Justice» з Моніторингу адміністративного судочинства в Україні та Моніторинговий звіт Мін‘юсту України щодо ефективності застосування положень КАС України.

Як зазначив керівник Проекту ЄС «Право-Justice» Довидас Віткаускас, законодавство потрібно розвивати на базі даних і системного бачення, для цього і потрібен моніторинг. Для дослідження була обрана адміністративна юстиція, оскільки адміністративне законодавство охоплює дуже широке коло питань взаємодії громадян і суб’єктів владних повноважень, взаємодії різних гілок влади. Вивчався не лише судовий процес, але й його наслідки, у тому числі й виконання судових рішень.

Міжнародні та національні експерти Проєкту ЄС «Право-Justice» розробили окремий опитувальник з альтернативними багатоваріантними питаннями для вивчення думок і позицій суддів, адвокатів, представників суб’єктів владних повноважень і науковців щодо матеріального та процесуального адміністративного законодавства, а також структури адміністративного судочинства в Україні. Загалом в опитуванні взяли участь 333 респонденти. За результатами цього дослідження запропоновано ключові рекомендації.

Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович висловив вдячність Проєкту ЄС «Право-Justice» за таку фундаментальну працю, оскільки вона спрямована на захист прав людини. Михайло Смокович звернув увагу, що Верховна Рада України у новому складі через внесення змін до законодавства удосконалює судочинство. Наприклад, набирає нових обертів запроваджене ще у 2017 році застосування принципу «відкритого вікна», який полягає у тому, що в разі помилкового звернення особи із позовом до суду, якому цей спір непідсудний, суд має за заявою особи відправити до суду належної судової юрисдикції справу для продовження її розгляду.

Також голова КАС ВС наголосив, що для ефективного захисту прав громадян в адміністративній юстиції вкрай потрібний закон про адміністративні процедури, робота над яким триває вже понад десять років, але наші парламентарі з невідомих причин відкладають прийняття цього закону.

Народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Андрій Костін погодився з Михайлом Смоковичем стосовно необхідності прийняття кодексу про адміністративні процедури та зазначив, що роботу над цим нормативним актом заплановано продовжити у цьому році. На його переконання, цей закон надасть громадянам і органам держави чітке розуміння правил гри, що дозволить спірні питання не доводити до вирішення в судах. Народний депутат також зазначив, що навантаження адмінсудів  справами свідчить як про непорозуміння між людьми і державою, так і про недоліки у роботі виконавчої влади.  

Окрім цього, Андрій Костін звернув увагу на важливість запровадження примирювальних процедур в адміністративному процесі. «Якщо є спір між громадянином і державою, то держава повинна  докласти усіх зусиль для того, щоб домовитися з громадянином, не доводити справу до оскарження в апеляції та касації. Я прихильник застосування процедур, які є альтернативними судовому розгляду. Це не лише питання економії державних ресурсів, це  питання відновлення довіри громадянина до держави», – висловив свою думку народний депутат.

Директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України Олександр Олійник повідомив, що Мін’юст, працюючи паралельно з Проєктом ЄС «Право-Justice», завершив роботу над Моніторингом ефективності застосування положень Кодексу адміністративного судочинства України. Він анонсував, що обговоренню подальших кроків щодо удосконалення адміністративного законодавства буде присвячений окремий захід. Також, на його думку, далеко не кожна проблема потребує законодавчого врегулювання. Багато питань можна вирішити шляхом управлінських рішень.

У рамках сесії, присвяченої темі дискреції органів державної влади та ефективності адміністративних проваджень, міжнародний партнер-експерт Проєкту ЄС «Право-Justice», суддя Суду справедливості ЄС Віргіліус Валанчіус  надав оцінку стану здійснення адміністративного судочинства в Україні та позитивно оцінив низку рішень Верховного Суду в адміністративних спорах.

Партнер-експерт Проєкту, Президент Асоціації європейських адміністративних судів, суддя Адміністративного суду Відня Едіт Целлер (Австрія) розповіла про судову практику в Адміністративному суді Відня і труднощі, з якими стикаються судді. Зокрема, щодо різного трактування слова «може» у законодавстві, де врегульовані повноваження суб’єктів владних повноважень. Суди по-різному розуміють цей термін: чи це є «дискреція» органів влади, чи «обов’язок».

Під час свого виступу суддя Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді Наталія Блажівська зазначила, що адміністративним судам постійно доводиться вирішувати, яким є обсяг дискреції органів влади, в якій мірі суди можуть перевіряти застосування такої дискреції. За час своєї діяльності адміністративні суди удосконалили розуміння поняття «дискреція суб’єкта владних повноважень». Утім, для єдиного його усвідомлення, для доведення позицій Верховного Суду щодо того, коли орган влади «може» і коли «повинен», потрібно проведення навчань як суддів першої й апеляційної інстанцій, так і адвокатів та державних службовців. Цього можна досягнути завдяки запровадженню онлайн курсів.

Під час заходу судді адміністративних судів, представники органів влади, громадських організацій, адвокати, науковці, міжнародні експерти обговорили також питання доступності та справедливості адміністративного судочинства, мирного врегулювання спорів і медіації, а також проблеми, які стосуються виконання судових рішень.