Стратегічною метою удосконалення інституту присяжних є підвищення довіри громадян, які ніколи не були учасниками судового процесу

Голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Станіслав Кравченко взяв участь у комітетських слуханнях «Перспективи розвитку, проблематика формування та функціонування інституту присяжних в Україні», організованого Комітетом Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності та Комітетом ВРУ з питань правової політики.

Під час заходу відбулася презентація та експертне обговорення проєктів законів України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення порядку формування списку присяжних» (№ 2709) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя» (№ 2710), а також альтернативних до них законопроєктів № 2709-1 та № 2710-1.

Як зауважив Станіслав Кравченко, суд присяжних потребує удосконалення задля підвищення довіри суспільства до судової влади. За його словами, приблизно 1 % учасників кримінальних проваджень не довіряють суду, адже відповідно до даних Державної судової адміністрації України за 2019 рік саме у такому відсотку справ (від загальної кількості розглянутих) згадані учасники заявляли відводи суддям першої та апеляційної інстанцій.

Інша ситуація, наголосив голова ККС ВС, склалася з рівнем довіри тих людей, які жодного разу не були в судах. Коли проводиться опитування саме такої категорії громадян, то вони відповідають, що не довіряють судам. Тому, щоб забезпечити довіру до судів усього суспільства, потрібно, аби громадяни ставали присяжними, брали безпосередню участь у здійсненні правосуддя і розуміли, якою відповідальною справою є ухвалення судових рішень.

«Тобто, на мою думку, стратегічною метою удосконалення інституту присяжних є підвищення довіри, в тому числі й тих громадян, які ніколи не були учасниками судового процесу, на власні очі не бачили, як здійснюється правосуддя», − зазначив Станіслав Кравченко.

При цьому, зазначив голова ККС ВС, пропонуючи певні нововведення в інституті присяжних, необхідно зважати на проблеми, які заважатимуть реалізації таких новацій. Так, можуть виникнути питання з розміщенням присяжних у суді (відповідно до одного із законопроєктів пропонується, аби кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснювалося судом присяжних у складі одного судді та семи присяжних), гарантуванням їм безпеки, унеможливленням тиску на них з боку учасників кримінального провадження, ЗМІ.

Крім того, враховуючи, що кримінальне провадження може розглядатися тривалий час, то залучення присяжних до здійснення правосуддя потребуватиме значних видатків з державного бюджету.

Звернув увагу Станіслав Кравченко і на те, що сьогодні є складною ситуація з кадровим забезпеченням судів першої та апеляційної інстанцій. Він зазначив, що  в минулому році ККС ВС розглянув 1600 клопотань щодо передачі справ з одного апеляційного суду до іншого (їх кількість збільшилась порівняно з 2018 роком на 72 %), а клопотань щодо направлення кримінального провадження з одного місцевого суду до іншого, які вирішують апеляційні суди, ще більше.

У тому випадку, якщо кримінальне провадження буде направлено до іншого місцевого суду, то, напевно, доведеться змінювати склад присяжних. Адже згідно із законом до списку присяжних включаються громадяни, які постійно проживають на територіях, на які поширюється юрисдикція відповідного окружного суду.

Станіслав Кравченко зауважив, що в одному з проєктів закону запропоновано, щоб вердикти суду присяжних оскаржувалися лише в частині призначення покарання, звільнення від покарання та від його відбування, розв’язання цивільного позову та вирішення питань про судові витрати. Але в такому разі доведеться вносити зміни до законодавства щодо повноважень судів апеляційної та касаційної інстанцій. У свою чергу, обмеження апеляційного оскарження суперечитиме вимогам Європейської конвенції з прав людини, відповідно до яких кожен, кого суд визнав винним у вчиненні кримінального правопорушення, має право на перегляд судом вищої інстанції факту визнання його винним або винесеного йому вироку.

Відтак, наголосив голова ККС ВС, потрібно звернути увагу на всі ці питання, щоб законодавчі зміни можна було реалізувати на практиці.

Участь у слуханнях від Верховного Суду також узяв заступник керівника департаменту аналітичної та правової роботи – начальник правового управління (ІІІ) Геннадій Зеленов.