У Верховному Суді підбили підсумки роботи за 2019 рік

7 лютого 2020 року у Верховному Суді відбулося засідання Пленуму, під час якого судді підбили підсумки результатів діяльності ВС у минулому році та окреслили завдання на 2020-й рік.

«2019 рік – це перший рік, коли Верховний Суд працював на повну потужність, адже в травні до суддів, які вже працювали, приєдналося 75 нових суддів. Тож сьогодні у штаті ВС працює 192 судді», − розпочала свій виступ Голова Верховного Суду Валентина Данішевська.

При цьому співвідношення суддів Верховного Суду до загальної чисельності суддів в судах першої та апеляційної інстанцій складає всього 3,2%, тоді як відповідно до європейських практик «розумним» вважається співвідношення 5-7%.

«У 2019 році Верховний Суд отримав на розгляд 88 тисяч справ. Це на 12% більше, ніж у 2018 році. Загалом за два роки роботи ми отримали на розгляд 250 тисяч справ, а розглянули 192 тисячі справ. При цьому в 2019 році було розглянуто 102 тисячі справ, що на 15% більше, ніж у перший рік роботи», − наголосила Валентина Данішевська.

Вона звернула увагу, що і зараз надходження справ до Верховного Суду не зменшується: кожні півтори хвилини робочого часу до Суду надходить одна справа. А щодня ВС отримує приблизно по 360 справ.

Голова ВС зазначила, що протягом наступних місяців та років потрібно буде здійснити заходи для виходу на нормальний режим роботи. Станом на 1 січня 2020 року на розгляді у ВС перебувало 53 тисячі справ, але, як зауважила Валентина Данішевська, цілком можливо в строк до 3-х років вийти на показник, коли у щоденному залишку буде не більше 15 тисяч справ.

За її словами, одним із інструментів, що допомагає зменшити надходження справ, є інститут зразкової справи. І хоча у 2019 році набрали чинності рішення тільки у 5 зразкових справах, та за рахунок цих рішень вдалося забезпечити однаковий розгляд десятків тисяч справ у судах першої та другої інстанцій. Крім того, такі справи вже не надійдуть на новий розгляд до ВС.

Валентина Данішевська також розповіла про ключові справи, вирішені ВС у минулому році.

«У цих справах правові позиції Верховного Суду покликані долати стереотипи, які склалися за багато років застосування законодавства», − переконана Голова ВС.

Так, завдяки висновку Великої Палати Верховного Суду, сформульованого в постанові від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19) учасники товариства знатимуть про способи захисту, які допоможуть відновити порушене право. Застосування саме належних способів захисту зробить рішення судів більш виконуваними.

Інший висновок ВП ВС дозволить юридичним особам стати більш захищеними від зловживань менеджменту (постанова ВП ВС від 22 жовтня 2019 року у справі № 911/2129/17 (провадження № 12-45гс19).

Крім того, ВП ВС визначила спосіб ефективного судового захисту у разі невиплати податку на додану вартість. Тепер платники податків не вимагатимуть спонукання контролюючого органу щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету. Натомість позивач вимагатиме стягнення ПДВ із Державного бюджету (постанова ВП ВС від 12 лютого 2019 року у справі № 826/7380/15 (провадження № 11-778апп18).

В іншій справі ВП ВС дійшла висновку, що помилка позивача щодо належної кваліфікації правовідносин не є підставою для відмови в позові.  На це вказує принцип jura novit curia («суд знає закони»), згідно з яким саме на суд покладено обов'язок самостійно надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (постанова ВП ВС від 4 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19).

Голова ВС розповіла і про постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, в якій зазначено, що правова конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною, та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар. Добросовісний набувач не може відповідати у зв'язку з бездіяльністю влади в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайству при вчиненні правочинів із нерухомим майном. Факт незаконного відчуження та допущення продажу квартири не може породжувати правових наслідків для добросовісного набувача, проте є підставою для виникнення обов'язку в органів місцевого самоврядування здійснити все необхідне, щоб відшкодувати збитки, завдані таким відчуженням за рахунок винних осіб (постанова КЦС ВС від 20 березня 2019 року у справі № 521/8368/15-ц (провадження № 61-17779св18).

Також Валентина Данішевська нагадала про висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зразковій справі, відповідно до якого сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичною особою - підприємцем унеможливлює нарахування єдиного внеску за іншим типом платника (як особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність) (рішення КАС ВС від 2 вересня 2019 року у справі № 520/3939/19). І наразі ця позиція, за її словами, знайшла своє відображення у законопроєкті, який розроблений для вирішення цього питання на законодавчому рівні.

Голова ВС акцентувала увагу на тому, що у 2019 році Верховна Рада вносила зміни до процесуального законодавства та профільного законодавства про судоустрій і статус суддів. Відтак ВС теж розробляв пропозиції щодо внесення змін до процесуальних кодексів. Йдеться, зокрема, про те, щоб передбачити додаткові можливості у господарському та кримінальному процесуальному кодексах щодо розгляду справ у порядку письмового провадження. Тож у 2020 році ВС планує вживати заходів з метою реалізації цієї ідеї.

Валентина Данішевська поінформувала про співпрацю ВС з суб’єктами законодавчої ініціативи, надання висновків щодо законопроєктів, а також про боротьбу за незалежність судової влади, на яку зазіхають окремі положення Закону України від 16 жовтня 2019 № 193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування».

Голова ВС висвітлила питання щодо міжнародної співпраці, виконання судових рішень національних судів та Європейського суду з прав людини; покращення технічних можливостей, які б сприяли єдності судової практики, швидкому пошуку правових позицій ВС; узагальнення судової практики ВС.

Валентина Данішевська наголосила, що цілі, пріоритети та завдання ВС на 2020 рік залишаються незмінними: забезпечення високої якості судочинства та єдності судової практики, а також підвищення рівня довіри населення до судів та судової влади.

Насамкінець Голова ВС подякувала всім за цей непростий рік.

«Впевнена, що завдяки єдності та відданості роботі ми зможемо досягати ще кращих результатів, насамперед, стосовно якості ухвалених рішень», − зазначила Валентина Данішевська.

У свою чергу, Секретар Великої Палати Верховного Суду Всеволод Князєв зазначив, що у 2019 році на розгляд ВП ВС надійшло майже 2,4 тисячі справ, з яких 55% − адміністративні, 31%– цивільні, 9% − господарські, 5% − кримінальні. Усього ВП ВС розглянула понад 2 тисячі справ по всіх юрисдикціях, що на 21% більше ніж у 2018 році.

«Що стосується здійснення правосуддя за касаційними скаргами, то хочу зазначити, що в 2019 році касаційні суди передали до Великої Палати Верховного Суду 1603 справи, що на 9% менше порівняно з 2018 роком. Це зменшення пов’язане з прийняттям закону, згідно з яким був змінений порядок передачі справ для вирішення Великою Палатою Верховного Суду», − зауважив Всеволод Князєв.

Крім того, за інформацією Секретаря ВП ВС, передані справи за підставами розподіляються так: 89% − порушення правил предметної чи суб’єктної юрисдикції, 5% − вирішення виключної правової проблеми, 2% − відступ від практики касаційного суду та відступ від висновку ВП ВС.

«Розглянуто 1448 касаційних скарг, з яких: з прийняттям Великою Палатою Верховного Суду рішення по суті – 74%, з ухваленням рішення щодо передачі до суду першої чи апеляційної інстанції – 26%. Це свідчить про те, що Велика Палата Верховного Суду докладає всі зусилля для ухвалення якомога більшої кількості остаточних рішень», − наголосив Секретар ВП ВС.

Всеволод Князєв також повідомив, що у минулому році ВП ВС здійснювала правосуддя за виключними обставинами (розглянуто 79 справ), переглядала в апеляційному порядку справи (розглянуто 432 справи), а також розглянула 52 скарги на рішення Вищої ради правосуддя, ухвалені за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарної палати, та 12 виборчих спорів.

Секретар ВП ВС розповів про співпрацю з Науково-консультативною радою при Верховному Суді та про позапроцесуальну діяльність суддів: участь у заходах, викладацьку та наукову роботу.

У свою чергу, заступник Голови Верховного Суду, голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Богдан Львов зазначив, що у минулому році на розгляді КГС ВС перебувало майже 15 тисяч процесуальних звернень у господарських справах, а розглянуто – 12,9 тисяч.

«Касаційний господарський суд у 2019 році розглянув майже 94% процесуальних звернень. Цей показник є досить високим і свідчить про раціональне планування та розподіл ресурсів для своєчасного розгляду судових справ», − наголосив голова КГС ВС.

У 2019 році середній рівень навантаження суддів КГС ВС з урахуванням їх фактичної чисельності становив 384 процесуальних звернення (що перебували на розгляді).

Крім того, за словами Богдана Львова, на розгляді судових палат КГС ВС та об’єднаної палати КГС ВС перебувало 100 справ, з яких розглянуто по суті 73.

Він розповів про те, що судові палати КГС ВС та управління забезпечення їхньої роботи проаналізували судову статистику та вивчили судову практику щодо: розгляду господарськими судами справ про банкрутство; застосування законів України «Про виконавче провадження», «Про судовий збір»; вирішення спорів, що виникли з договорів страхування; застосування окремих положень Господарського процесуального кодексу України тощо.

«Наостанок варто зазначити, що аналіз статистичних даних розгляду Касаційним господарським судом процесуальних звернень свідчить про ефективність його роботи та дотримання встановлених процесуальним законодавством строків, адже стабільна якість постановлених судових рішень є запорукою довіри суспільства до судової влади в цілому. Усі завдання на 2019 рік нами виконано, проведено значну роботу, яку продовжуватимемо і в 2020 році», − наголосив Богдан Львов.

Про результати минулорічної діяльності розповіли і голови касаційних судів у складі ВС. Так, голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович зазначив, що 2019 рік був насиченим і плідним для очолюваної ним установи.

«Особливістю звітного періоду стало те, що 2019 рік був роком проведення загальнонаціональних та місцевих виборів в Україні. Безумовно для судової системи, яка перебуває в стані масштабного реформування, вибори є певним викликом. Я з упевненістю можу констатувати, що зі всіма викликами Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду впорався «на відмінно» завдяки консолідованій та наполегливій праці як суддів, так і секретаріату», − наголосив Михайло Смокович.

За його словами, упродовж 2019 року до КАС ВС надійшло майже 38 тисяч справ і матеріалів, а загалом розглянуто 45,6 тисяч. Таким чином, до одного судді в середньому надійшло 776 справ і матеріалів. Середній показник ухвалених судових рішень одним суддею КАС ВС становив 931 одиницю.

«Серед наших основних цілей залишається подолання залишків, вчасність розгляду і вирішення адміністративних справ та забезпечення єдності судової практики», − повідомив голова КАС ВС.

На його думку, на забезпечення єдності судової практики позитивно вплинула б розробка та використання всіма касаційними судами у складі ВС єдиної форми судового рішення. А крім того, для ефективної організації діяльності Суду актуальним питанням залишається автоматизація робочих процесів.

«Правосуддя повинно здійснюватися не для «позначки» та формального виконання рекомендацій вітчизняних і міжнародних експертів, а задля ефективного захисту прав осіб, з дотриманням загальних принципів верховенства права та правової визначеності», − резюмував Михайло Смокович.

Як зауважив голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду  Станіслав Кравченко, у 2019 році на розгляді ККС ВС перебувало майже 16 тисяч процесуальних звернень і кримінальних проваджень, що фактично відповідає показникам за 2018 рік. Він наголосив на тому, що ККС ВС розглянув фактично усі справи, які йому були передані з Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а показник розгляду справ склав більше 60% від кількості тих, що перебували на розгляді.

Станіслав Кравченко поінформував про створення у ККС ВС Третьої судової палати, яка в касаційному порядку переглядатиме судові рішення, ухвалені Вищим антикорупційним судом у справах про корупційні злочини, що забезпечить єдність судової практики у цій категорії кримінальних проваджень.

Голова ККС ВС наголосив на тому, що сьогодні складною є ситуація з кадровим забезпеченням судів першої та апеляційної інстанцій.

Він додав, що в минулому році ККС ВС розглянув 1600 клопотань щодо передачі справ з одного апеляційного суду до іншого, їх кількість збільшилась у порівнянні з 2018 роком на 72%. Однією з причин такої кількості цих матеріалів є ухвалення рішення Конституційного Суду України щодо визнання неконституційною ст. 392 КПК стосовно права оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою під час розгляду справи в суді першої інстанції. Задля усунення прогалин процесуального законодавства Верховним Судом надано профільному комітету Верховної Ради України пропозиції щодо удосконалення відповідних норм КПК, що реалізовані в законопроекті № 2315, який прийнято 4 лютого 2020 року у першому читанні.

Голова ККС ВС також звернув увагу на те, що у 100% випадків касаційні скарги у ККС ВС розглядаються в усному провадженні, а через неявку осіб доводиться відкладати розгляд справ. Тому на законодавчому рівні, на думку Станіслава Кравченка, необхідно вирішити питання щодо можливості ККС ВС розглядати більшість справ у письмовому провадженні.

Серед інших проблемних питань здійснення правосуддя у справах кримінальної юрисдикції голова ККС ВС назвав, зокрема, відтермінування введення в дію інституту кримінальних проступків, що не дає можливість використовувати спрощені процесуальні механізми розгляду кримінальних проваджень; відсутність законодавчого регулювання порядку відновлення та розгляду справ, втрачених на тимчасово окупованій території України.

Також законодавчого врегулювання потребує питання забезпечення єдності практики щодо розгляду слідчими суддями клопотань під час досудового розслідування та розгляду справ про адміністративні правопорушення. Єдність підходів у правозастосуванні у цих категоріях судових справ необхідно забезпечити шляхом проведення узагальнення відповідної судової практики та затвердження їх результатів Пленумом Верховного Суду.

Крім того, Станіслав Кравченко наголосив, що, беручи до уваги незначну кількість  заявлених учасниками кримінальних проваджень відводів суддям у судах першої та апеляційної інстанцій (приблизно у 1% загальної кількості розглянутих справ і матеріалів), з упевненістю можна говорити про позитивну тенденцію підвищення рівня довіри до суду.

За словами голови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Бориса Гулька, у 2019 році на розгляді КЦС ВС перебувала 51 тисяча справ та матеріалів касаційного провадження, а також 176 апеляційних скарг. Усього було розглянуто понад 26 тисяч касаційних скарг та матеріалів.

«Що стосується касаційного перегляду судових рішень, то по суті розглянуто 19 906 цивільних справ, з яких скасовано 6 402, у тому числі ухвалено нових рішень у 26% та у 18% залишено у силі рішення судів першої інстанції. Тут нам треба ще багато працювати, аби менше справ надсилались на новий розгляд. Але для цього є процесуальні перешкоди», − зауважив Борис Гулько.

Він поінформував, що КЦС ВС найбільше переглядає справи зі спорів: що виникають із договорів (майже 40%), про відшкодування шкоди (12,4%), що виникають із трудових правовідносин (майже 10 %) та інші.

Як повідомив голова КЦС ВС, важливим аспектом є розвиток судової практики у такій особливо чутливій категорії справ, як відшкодування шкоди за дії або бездіяльність органів досудового слідства, прокуратури та суду, за незаконне притягнення до кримінальної відповідальності та незаконне засудження.

«Тут варто зазначити, що за останній рік, ця категорія справ збільшилась удвічі. Якщо у 2018 році таких справ у КЦС перебувало 174, то вже у 2019 році їх надійшло 303», − зазначив Борис Гулько.

Він зауважив також про те, що в 2019 році, на жаль, спостерігається збільшення відсотку скасованих рішень судів апеляційної інстанції. Якщо у 2018 році середній показник скасованих рішень становив 17,5%, то у 2019 році він виріс до 32,2% (показник від кількості касаційних скарг, а не від кількості справ, розглянутих апеляційними судами).

За словами голови КЦС ВС, згідно з даними Державної судової адміністрації України у 2019 році на розгляді в судах перебувало понад 1,4 млн цивільних справ, з них було розглянуто більше одного мільйона справ. До апеляційних судів було оскаржено всього 9,3% судових рішень, ухвалених судами першої інстанції.

«Наведені показники свідчать про те, що, звернувшись до місцевих судів, громадяни знаходять судовий захист уже на рівні судів першої інстанції. Однак чомусь цей показник роботи суду замовчується при визначені рівня довіри до судової влади», − наголосив Борис Гулько.

Інформацію про роботу апарату Верховного Суду  за 2019 рік представила керівник апарату Верховного Суду Ольга Булка. За її словами, в минулому році апарат Суду здійснював фінансове, кадрове, матеріально-технічне, інформаційно-технічне та інше забезпечення, а також організовував інформаційно-комунікаційну діяльність, міжнародно-правове співробітництво, вживав заходи щодо запобігання корупції.

Що стосується удосконалення зовнішньої комунікаційної діяльності ВС, то, зауважила Ольга Булка, минулого року Суд з’явився в соціальних мережах «Інстаграм», «Твіттер», «Телеграм». Це дозволяє поширювати інформацію про діяльність ВС серед великої кількості осіб та покращувати його позитивний імідж. Також поширення інформації про діяльність ВС здійснюється через фейсбук та офіційний вебсайт, які функціонують з початку діяльності ВС. «Зауважу, що минулого року кількість переглядів сторінок, як і в 2018 році, перевищила 4 мільйони», − зазначила керівник апарату ВС.

З презентацією Голови Верховного Суду Валентини Данішевської «Результати діяльності Верховного Суду протягом 2018 – 2019 років» можна ознайомитися за посиланням - http://bit.ly/2SkyXBR.

З презентацією заступника Голови Верховного Суду, голови Касаційного господарського суду Богдана Львова «Інформація про роботу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в 2019 році» можна ознайомитися за посиланням - http://bit.ly/31LEnca.

З презентацією Секретаря Великої Палати Верховного Суду Всеволода Князєва «Результати діяльності Великої Палати Верховного Суду протягом 2019 року» можна ознайомитися за посиланням - http://bit.ly/2tNiooG.

З презентацією голови Касаційного цивільного суду Бориса Гулька «Інформація про стан здійснення правосуддя у цивільній юрисдикції у 2019 році» можна ознайомитися за посиланням - http://bit.ly/37AJayD.

З презентацією керівника апарату Верховного Суду Ольги Булки «Підсумки роботи апарату Верховного Суду за 2019 рік» можна ознайомитися за посиланням - http://bit.ly/3bx3jbQ.