flag Судова влада України
| Українська | English |

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Верховний Суд публікує черговий огляд практики Європейського суду з прав людини

28 грудня 2019, 13:38

Черговий (сорок п’ятий) і останній у цьому році огляд практики Європейського суду з прав людини містить опис дев’яти справ проти України.

Заслуговує на увагу, окрім іншого, справа MYAKOTIN v. UKRAINE, відповідно до обставин якої органи митного контролю застосували конфіскацію автомобіля заявника як санкцію за порушення ним митних правил, у зв’язку з чим ЄСПЛ констатував порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на мирне володіння майном). Нагадуємо, що обставини цієї справи подібні до обставин справи «Садоха проти України», в якій ЄСПЛ визнав конфіскацію митними органами незадекларованих заявником коштів непропорційним заходом, який поклав на останнього надмірний тягар у значенні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Аналіз рішень ЄСПЛ в інших справах проти України, висвітлених у цьому огляді, свідчить про необхідність оперативного вирішення системних структурних проблем у державі, пов’язаних із порушенням прав, регламентованих ст. 3 Конвенції (заборона катування), щодо неналежних умов ув’язнення (RODZEVILLO v. UKRAINE), ненадання органами державної влади належної медичної допомоги під час ув’язнення та жорстокого поводження з заявниками з боку працівників правоохоронних органів (KARDAVA v. UKRAINE); порушення ст. 5 Конвенції (право на свободу та особисту недоторканість) в аспекті надмірної тривалості досудового тримання заявника під вартою (KRASNYUK v. UKRAINE, BURLAKOV AND LYSENKO v. UKRAINE); порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (право на справедливий суд) в аспекті надмірної тривалості цивільних та кримінальних проваджень (AZYUKOVSKA v. UKRAINE, SHCHERBAK AND OTHERS v. UKRAINE, BEZOTECHESKA v. UKRAINE); порушення ст. 8 Конвенції (право на повагу до приватного і сімейного життя) в аспекті незабезпечення виконання рішення суду, яким встановлено право одного з батьків участі у вихованні дитини (BONDAR v. UKRAINE).