Верховний Суд публікує черговий огляд практики Європейського суду з прав людини

Черговий (сорок четвертий) огляд практики ЄСПЛ містить, окрім іншого, два рішення, постановлені проти України:  RADZEVIL v. UKRAINE  та PIKHUN v. UKRAINE. У першій справі національні суди при постановленні вироку заявнику побічно взяли до уваги надані ним свідчення про його участь у дорожньо-транспортній пригоді. Заявник скаржився, окрім іншого, що йому не було забезпечено право не свідчити проти себе та свавільно відмовлено у вільному виборі свого захисника. ЄСПЛ своїм рішенням у цій справі констатував відсутність порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд) щодо справедливості кримінального провадження проти заявника, однак констатував наявність порушення цієї статті в аспекті надмірної тривалості кримінального провадження.

Справа PIKHUN v. UKRAINE стосувалася констатованого ЄСПЛ порушення ст. 3 Конвенції (заборона катування) у зв’язку з жорстоким поводженням із заявником з боку працівників  міліції та неспроможністю держави належно розслідувати відповідні скарги; порушення ст. 5 Конвенції (право на свободу та особисту недоторканість) щодо тримання заявника під вартою; порушення п. 1 ст. 6 Конвенції щодо надмірної тривалості кримінального провадження проти заявника.