«Я хочу, можу і буду говорити з очільниками інших гілок влади на рівних», – Валентина Данішевська

На цьому Голова Верховного Суду Валентина Данішевська наголосила під час виступу на третьому Українському жіночому конгресі, який проходить 10–11 грудня 2019 року в Києві. Ініціатором заходу стало міжфракційне депутатське об’єднання Верховної Ради України «Рівні можливості», організатором – Громадська організація «Український Жіночий Конгрес».

Модераторка першої дискусійної платформи «Гендерний вимір реформ в Україні. Міжнародні тренди політики рівних можливостей» віцеспікерка ВР України, співголова МФО «Рівні можливості» Олена Кондратюк зазначила, що учасники Конгресу мають на меті утверджувати рівні можливості представників обох статей, боротьбу ідей, а не боротьбу чоловіків і жінок, чесну конкуренцію розуму, кваліфікації та здатності до відповідальної праці. «Рівність чоловіків і жінок має стати справді суспільним правилом, усталеною практикою», – наголосила вона.

У вітальному слові перша леді України Олена Зеленська звернула увагу, що протягом останніх років в нашій країні відбулися позитивні зміни, які зумовили покращення стану жінок у суспільстві. Зокрема, вона сказала про пріоритет гендерної політики на урядовому рівні, а також відзначила скасування обмежень щодо обіймання жінками посад у сферах безпеки та оборони, прийняття національного законодавства щодо протидії домашньому насильству. Олена Зеленська висловила вдячність представникам організацій, які присвячують свою діяльність гендерній політиці, крім того, вона ініціювала приєднання України до міжнародного «партнерства Біарріц» за впровадження гендерної рівності, сформованого під час саміту Групи семи цього року у Франції.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков зазначив, що в Україні жінки завжди приймали відповідальні рішення та брали активну участь у політиці. Також спікер сказав про значний відсоток жінок, які обіймають посади голів та заступників голів комітетів парламенту. За його словами, немає різниці, чоловіки чи жінки обіймають ці посади, натомість важливо, наскільки професійно посадовець виконує свої функції. Крім того, Дмитро Разумков зазначив, що проєкт Виборчого кодексу України, над яким зараз працює парламент, передбачає зміну підходів до гендерної політики, що, за його словами, є дуже важливим.

Під час сесії, було зазначено, що сьогодні в українському парламенті жінки становлять 21% депутатів, тоді як у попередньому скликанні ВР України жінок було лише 12% від усіх народних обранців.

Валентина Данішевська зазначила, що прагнення до гендерної рівності, зокрема, сприяє пошуку найкращих, найбільш талановитих кадрів, які можуть обійняти відповідальні посади у владі, незалежно від статі. За її словами, судова реформа надала додаткові можливості для залучення жінок до суддівства та їх обрання на керівні посади в судах. Адже внаслідок реформи добір суддів у суди всіх інстанцій відбувається за конкурсом, що створює більше можливостей для жінок проявити себе й посісти посади, на які вони заслуговують. А виборність голів судів та заступників голів судів (замість призначення, як це відбувалося раніше), так само забезпечило рівні можливості для чоловіків та жінок.

Також вона поінформувала, що серед суддів Верховного Суду 43% становлять жінки, на керівних посадах баланс чоловіків і жінок теж витриманий-42% (включаючи секретарів судових палат), а в апараті Верховного Суду взагалі працює понад 70% жінок.

Так, відповідно до статистики станом на 1 липня 2019 року, в судах першої та другої інстанцій, посади судді обіймають 52 % жінок. В той же час, жінки займають 39% посад голів судів та 38%- їх заступників.

Крім того, додала Валентина Данішевська, Пленум ВС уперше в історії України обрав Головою Верховного Суду саме жінку. Вона розповіла, що не планувала обійняти цю посаду, але отримала велику довіру колег і тепер, щоб відповідати її високому статусу, наполегливо працює над собою, аби ефективно виконувати завдання, які стоять перед судовою системою.

 «Я хочу, можу і буду говорити з очільниками інших гілок влади на рівних», – запевнила Голова Верховного Суду, й учасники заходу підтримали її бурхливими аплодисментами.

Водночас Валентина Данішевська розповіла, що сьогодні вже запроваджено певні маркери для визначення гендерно чутливих справ і сьогодні вже аналізуються відповідні статистичні дані для спостереження та оцінки того, як судова система забезпечує гендерну рівність. Вона вважає, що необхідно не лише вирішувати проблеми жінок через судові рішення, а і бути уважними та чутливими до ідентифікації та визначення проблем, що виникають на тлі гендерної нерівності.

Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба запевнив, що чинний уряд повністю розуміє важливість гендерної рівності та є дуже прогресивним у цьому питанні, яке «повинно стати нормою, а не щоденним подвигом». Він звернув увагу, що існує багато досліджень, які засвідчують: впровадження гендерної рівності розкриває економічний потенціал. «Мільярди доларів заховані у рівних можливостях для чоловіків і жінок в секторі економіки. Ми будемо працювати над тим, щоб відкрити цей потенціал і створювати більше можливостей для жінок відігравати свою роль в економіці», – сказав урядовець. 

Спеціальна представниця Генерального секретаря НАТО з питань жінок, миру і безпеки Клер Хатчінсон зазначила, що забезпечення гендерної рівності є пріоритетом організації, тож НАТО очікує від своїх партнерів зміни поглядів на процес гендерного паритету. За її словами, необхідно включати жінок у процеси реформування системи безпеки країни, наділяти їх повноваженнями, до того ж це треба робити на початку впровадження реформ. Також гостя схвалила те, що в Україні збільшується кількість жінок у Збройних силах. «Ви досягли значного прогресу у сфері безпеки, однак на цьому не потрібно зупинятися», – сказала вона.  

Сенаторка з Канади Донна Даско порівняла Україну зі своєю країною. Так, в Україні жінки становлять 21% депутатів парламенту, у Канаді, де також нещодавно відбулися вибори до сенату, ця цифра — 29%. Однак Україна зараз на 105, а Канада на 54 місці серед країн щодо гендерного паритету. Отже, зазначила сенаторка, відсоток жінок у владі треба збільшувати. Це сприятиме розвитку демократії, адже жінки складають щонайменше половину населення країни, тож і їхній голос має бути відповідно представлений у законодавчому органі, щоб його почули. 

Крім того, сказала доповідачка, жінки більше долучаються до питань соціальної політики, політики у сфері освіти, охорони здоров’я, тож вони мають бути почутими. А також, сказала вона, жінки більше спрямовані на компроміси і менш конфліктні.

Як зазначив Спеціальний представник Генерального секретаря Ради Європи в Україні Режіс Брійя, три основні мети організації: розвиток демократії, захист прав людини та забезпечення верховенства права. І гендерний паритет має забезпечуватися при досягненні всіх цих цілей. Зокрема, він зауважив, що не може бути верховенства права, коли судова система не може забезпечити права жінок.  

При цьому представник РЄ додав, що у жінок є право на рівне політичне представництво в органах влади, а є права, які стосуються їх повсякденного життя. Наприклад, одні жінки можуть представляти певні меншини, інші — людей з обмеженими можливостями, одні живуть у зоні конфлікту, інші — зазнають дискримінації в оплаті праці за складних економічних умов у країні. Права їх усіх потрібно захищати.

Режіс Брійя додав, що Україна ратифікувала багато відповідних міжнародних документів, і побажав, щоб ми також ратифікували Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція).   

Представниця ООН Жінки України Анастасія Дивінська схвалила зміни в Україні щодо гендерної рівності та назвала їх «надихаючими». Вона наголосила, що успіх подальшого впровадження таких змін залежатиме від консолідації для їх підтримки нового уряду, парламенту та громадянського суспільства.

Участь у заході також взяли суддя Касаційного господарського суду у складі ВС Ганна Вронська, суддя Касаційного кримінального суду у складі ВС Надія Стефанів, радник Голови ВС Каріна Асланян, начальник управління комунікаційної діяльності ВС Марія Швенько та начальник відділу міжнародно-правової взаємодії ВС Ліна Губар.