flag Судова влада України
| Українська | English |

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Гарантія доступу до публічної інформації – один з вагомих складових механізмів управління суспільства державою

10 грудня 2019, 11:00

Про це сказав голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович під час семінару, в ході якого відбулося обговорення судової практики в сфері доступу до публічної інформації. Цим заходом 9 грудня 2019 року розпочався у КАС ВС Всеукраїнський тиждень права. Семінар організований спільно Верховним Судом і ГО «Український інститут з прав людини».

Вітаючи учасників заходу, Михайло Смокович зазначив, що прийнятий в Україні Закон «Про доступ до публічної інформації» увійшов у десятку найкращих законів держав світу щодо захисту доступу до публічної інформації.

Якщо до прийняття цього Закону суб’єкти владних повноважень, вирішуючи питання стосовно надання інформації запитувачу, мали консервативний підхід, який полягав у тому, щоб інформацію не надавати або надати в обмеженому вигляді, то нині цей принцип кардинально змінений: надається вся інформація, крім тієї, яку надати не можна.

 

Під час семінару, у якому взяли участь судді окружних, апеляційних адміністративних судів і Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, працівники апарату КАС ВС, проєктний менеджер ГО «Український інститут з прав людини» Валерія Лутковська і експерт цієї Громадської організації Ірина Кушнір презентували «Огляд рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій щодо порушення права на доступ до публічної інформації 2018–2019 рр.», сформований експертами організації в рамках проєкту за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.

Виступаючи перед аудиторією, Ірина Кушнір нагадала, що контроль за імплементацією загальних засад Закону України «Про доступ до публічної інформації» починався в Офісі Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

Експерт зазначила, що впровадження цього Закону в Україні відбувалося дуже складно, і те, що за п’ять років вдалося вийти на належний рівень застосування цього Закону – це заслуга адміністративних судів, які розглядають спори щодо доступу до публічної інформації.

Ірина Кушнір розповіла, що перший закон про доступ до публічної інформації був прийнятий у Швеції понад 250 років тому.

Вона нагадала, що в ст. 34 Конституції України закріплено право на доступ до публічної інформації, а також вказано випадки щодо обмеження такого доступу.

Експерт також сказала, що будь-якому обмеженню доступу до інформації з боку розпорядника має передувати застосування «трискладового тесту» відповідно до роз’яснень у постанові Пленуму Вищого  адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації». Так, таке обмеження може бути: по-перше, на підставі закону в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; по-друге, якщо розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; по-третє, якщо шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

За результатами дослідження судової практики в сфері доступу до публічної інформації, Валерія Лутковська запропонувала низку висновків, які необхідно встановити при вирішенні питання правомірності обмеження доступу до інформації.

Чи існує на момент прийняття рішення (надання відповіді) законодавча заборона обмеження доступу до відповідної інформації або чи передбачає законодавство, що запитувана інформація є відкритою. За наявності таких законодавчих положень інформація має бути надана.

Чи оприлюднювалась правомірно відповідна інформація раніше. Якщо вона вже була правомірно оприлюднена, підстав для обмеження доступу до неї немає.

Чи підпадає інформація під визначення та ознаки інформації з обмеженим доступом (конфіденційної, таємної, службової) в розумінні статей 7, 8, 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Якщо запитувана інформація не належить до жодного виду інформації з обмеженим доступом, підстав для обмеження доступу немає.

Чи свідчить аналіз за «трискладовим тестом» відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону, що шкода захищеному інтересу переважає суспільний інтерес в оприлюдненні запитуваної інформації.

Чи було здійснено аналіз за «трискладовим тестом» до кожної частини документа, інформації.

Чи було надано/оприлюднено документ з вилученням лише тієї інформації, що за результатами застосування «трискладового тесту» підлягала обмеженню в доступі.

Неналежне дослідження вказаних питань може призвести до визнання судом порушення права на доступ до публічної інформації.