Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
15 листопада 2019 року Пленум Верховного Суду звернувся до Верховної Ради України щодо проєкту Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо удосконалення перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку» (реєстр. № 2314), вказавши на необхідність його доопрацювання, та затвердив відповідний висновок.
Секретар Пленуму Верховного Суду Дмитро Луспеник зазначив, що деякі норми законопроєктів не сприятимуть зменшенню навантаження на суд, а лише збільшать його, зокрема, через те, що запропоновані зміни також створюють штучні підстави для збільшеного строку касаційного оскарження судових рішень.
«В основу будь-якого нового підходу до визначення порядку перегляду судових рішень має бути покладена ідея підвищення ефективності судочинства, забезпечення реалізації принципу правової визначеності, а також посилення авторитету Верховного Суду як найвищого судового органу. Це дуже важливо для нас, оскільки стосується відповідності міжнародним стандартам системи перегляду судових рішень», – зауважив Секретар Пленуму.
Крім того, Пленум Верховного Суду вирішив звернутися до парламенту щодо проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо вдосконалення порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів» (реєстр. № 2271).
Доповідаючи із зазначеного питання, голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович наголосив на тому, що ст. 126 Конституції України прямо вказує, що суддю не може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності за ухвалене ним судове рішення за винятком вчинення злочину чи дисциплінарного проступку. І народні депутати цього не можуть не знати. Таке положення відповідає міжнародним стандартам у сфері правосуддя.
Натомість у законопроєкті № 2271 передбачено можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за скасоване або змінене судове рішення.
«Консультативна рада європейських суддів неодноразово наголошувала на неприйнятності притягнення судді до відповідальності за виконання ним своїх обов’язків. Якщо ж суддя може бути притягнутий до відповідальності за ухвалене рішення, тоді неможливо зберегти судову незалежність та демократичний баланс гілок влади. Такі ж висновки містяться у рішеннях Європейського суду з прав людини», – зауважив Михайло Смокович.
Пленум Верховного Суду дійшов висновку, що ухвалення законопроєкту № 2271 призведе до порушення принципу суддівської незалежності та затвердив відповідний висновок.
Нагадаємо, що Пленум ВС також звернувся до Конституційного Суду України з поданням щодо конституційності окремих положень законів України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду правосуддя» у редакції Закону України №193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування».
_03_03.png)