Про захист довкілля та екологічних прав говорили учасники Міжнародного судового форуму у КАС ВС

Під час проведення першої секції Міжнародного судового форуму «Судовий захист природного довкілля та екологічних прав», який проходив 7 листопада у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, обговорили питання щодо ефективності правосуддя в екологічних справах. Модерувала зазначену секцію суддя КАС ВС Наталія Коваленко.

Секцію відкрив суддя КАС ВС Володимир Кравчук виступом «Захист публічних інтересів у сфері довкілля». Суддя зауважив, що право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному і може реалізовуватися громадянами особисто або спільно – через об’єднання громадян (громадськість). Віднедавна це зафіксовано і в рішенні КАС ВС.

Про ефективність правосуддя в екологічних справах та доступ до правосуддя розповіла Голова Європейської асоціації адміністративних суддів (AEAJ), суддя Адміністративного суду Відня (Австрія) Едіт Целлер. Вона зазначила, що відповідно до ст. 8 Орхуської конвенції кожна зі сторін докладає зусиль для сприяння  ефективній участі громадськості на відповідному етапі, доки залишаються відкритими можливості вибору, в підготовці державними органами нормативних положень, які мають безпосередню виконавчу силу, та інших загальноприйнятих юридичних правил, обов'язкових для виконання, які можуть істотно впливати на навколишнє середовище. Окрім того, доповідачка зазначила, що за цією статтею Орхуської конвенції немає загального захисту довкілля лише тоді, коли  шкода завдана щодо приватних прав, приватних інтересів, приватного життя і здоров’я особи.

Заступник Голови Верховного адміністративного суду Польщі, голова господарської палати  Януш Драхал звернув увагу присутніх на те, що суб’єктом, який на сьогодні найбільше загрожує навколишньому середовищу, є промисловість, яка не завжди намагається виконувати всі необхідні норми та захищати природне середовище. Він розповів, що в Польщі є ціла система видачі спеціальних дозволів, концесій для промисловості з метою захисту навколишнього середовища. Видача або невидача такого дозволу (ліцензії) може бути тим інструментом, який найбільше допомагає захистити навколишнє середовище від потенційно шкідливого впливу такої промисловості.

Член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, народний депутат України Андрій Задорожний виступив із доповіддю «Організаційно-правовий механізм захисту довкілля як складова національної безпекової політики України», наголосивши, що за останні роки відбулося реформування державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища в Україні, проте новоутворені органи місцевого управління не володіють навичками екологічного планування та проектного менеджменту, немає системи координації з іншими рівнями системи охорони (захисту) довкілля.

Суддя Одеського апеляційного адміністративного суду, доктор педагогічних наук, кандидат юридичних наук Лариса Зуєва в доповіді зазначила, що саме адміністративні суди можуть і повинні бути тим щитом, який стане на заваді руйнування та знищення довкілля України, оскільки контрольна функція адміністративного судочинства, яка пронизує всю систему в правовій державі, в особливий спосіб реалізується, поєднуючись із діями на захист прав людини.

Відповідаючи на питання, чи можуть суди захистити екологічні права та навколишнє середовище, керівник юридичного відділу Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Ольга Мелень-Забрамна сказала, що аналіз судової практики та наукових джерел свідчить про відсутність єдиного бачення щодо меж дискреційного повноваження та меж судового контролю в спорах із суб’єктами владних повноважень, що має наслідком прийняття судом рішень, які не досягають тієї мети, задля якої такі спори були ініційовані. Вона зауважила, що кваліфікування повноважень суб’єктів владних повноважень щодо прийняття конкретних рішень як дискреційних має відбуватися із ґрунтовним їх аналізом та з урахуванням фактичних обставин справи.

Про проблеми доступу до правосуддя у захисті права на безпечне для життя і здоров’я довкілля говорив професор кафедри земельного та аграрного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член-кореспондент Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді, професор Володимир Носік.

Доктор, професор з питань екологічного права Пекінського університету хімічної технології Жанвей  Чжанг повідомив про нові досягнення Китаю щодо захисту суспільного інтересу з питань охорони довкілля. Він зазначив, що в Китаї в перспективі створення під керівництвом уряду дослідницької організації, основна мета якої – захист і дотримання прав на безпечне довкілля. Крім того, Жанвей Чжанг розповів про основні етапи становлення екологічного права в країні.

Враховуючи, що законодавець не встановив спеціальних критеріїв процесуальної правоздатності для представників громадськості у справах про оскарження дій і бездіяльності приватних осіб та державних органів, які порушують національне природоохоронне законодавство, Верховний Суд вибудовує сталу правову позицію про обов’язок держави забезпечити безперешкодний доступ громадськості до правосуддя у такій категорії справ. На це звернула увагу  керівник інформаційно-аналітичного відділу Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Єлизавета Алексєєва  під час доповіді на тему «Право громадськості на звернення до суду у справах про порушення вимог природоохоронного законодавства».

Доцент кафедри аграрного, земельного та екологічного права імені академіка В. З. Янчука юридичного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України, доктор юридичних наук, доцент Юлія Краснова окреслила основні проблеми забезпечення права на екологічну безпеку в національних судах України. Серед таких проблем – відсутність узагальнення судової практики з розгляду екологічних спорів, розгляд екологічного спору із застосуванням принципу підсудності, перезавантаженість судів іншими категоріями справ, відсутність професійної кваліфікації суддів у розгляді екологічних спорів, недостатня активність громадськості до питань захисту порушених екологічних прав, обов’язковість різного роду експертиз, що підтверджують причинно-наслідковий зв'язок.

Про проблеми забезпечення позову у справах, що стосуються захисту довкілля розповіла адвокат, провідний юрисконсульт Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Софія Шутяк. Вона зазначила, що цей інститут є однією з гарантій захисту прав, свобод і законних інтересів юридичних та фізичних осіб – позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Софія Шутяк наголосила, що під час прийняття рішення про вжиття заходів забезпечення позову суди мають надати правильну правову оцінку підставам застосування цих заходів.

Суддя КАС ВС Тетяна Стрелець презентувала учасникам судового форуму судову практику у справах зі спорів, що виникають у відносинах із забезпечення доступу до екологічної інформації. Вона, зокрема, згадала про справи № 809/179/17 за позовом особи до Фермерського господарства «Гордійчук Ігор Григорович», № 813/7397/13-а за позовом Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» до Державної служби геології та надр України, № 804/2944/18 (ЗП/0840/170/18) за позовом особи до ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», у яких суд задовольнив позовні вимоги. 

Завідувач кафедри цивільного, господарського та екологічного права Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», академік Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор Володимир Андрейцев розповів учасникам судового форуму про проблеми реалізації та захисту прав громадян на безпечне для життя  і здоров’я навколишнє природне середовище.

Друга частина судового форуму була присвячена аналізу судової національної практики в екологічних спорах. Модерував тематичну секцію суддя КАС ВС Володимир Кравчук.

Суддя КАС ВС Наталія Коваленко презентувала огляд практики Верховного Суду у спорах, що виникають у сфері захисту довкілля та екологічних прав, зокрема, було проаналізовано практику Великої Палати Верховного Суду, Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду,  Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Створення національних природних парків є питанням загальносуспільного та загальнодержавного значення, а також одним зі способів вирішення основних глобальних та цивілізаційних викликів, які стоять сьогодні перед усім людством, – наголосив суддя КАС ВС Ян Берназюк. Він зазначив, що приватний інтерес (право на полювання, право на зайняття підприємницькою діяльністю, право на отримання у користування або власність чи розпорядження земельну ділянку), за загальним правилом, повинен поступатися суспільному інтересу та відповідному обов’язку кожного захищати і відтворювати об’єкти природи та живого світу. Водночас порушений у таких ситуаціях приватний інтерес повинен також зазнавати справедливого захисту, зокрема, через компенсацію такій особі негативних наслідків, отриманих внаслідок пріоритетності суспільного інтересу.

Суддя КАС ВС Альберт Єзеров говорив про судове оскарження адміністративних актів щодо внесення змін до переліку видів тварин, які заносяться до Червоної книги України. Суддя зазначив, що захист навколишнього природного середовища є не лише обов’язком кожного, як це передбачено ст. 66 Конституції України, а й обов’язком публічної влади, яка має вживати передбачених законом заходів для охорони, захисту, збереження і відтворення природних видів рослинного і тваринного світу, що опинилися на межі вимирання або у вразливому стані. Такий обов’язок суб’єктів владних повноважень може втілюватися, зокрема, у формі видання підзаконних нормативно-правових актів, що встановлюють певні обмеження у сфері полювання на окремі види тварин. Тобто на державу покладається позитивний обов’язок щодо забезпечення належного функціонування природних екосистем. Однією із форм реалізації такого обов’язку є ведення Червоної книги України. Доповідач також згадав про резонансну і показову в цьому контексті справу за позовом мисливця до Міністерства енергетики та захисту довкілля України (справа № 826/9432/17 щодо заборони полювання на лося, якого внесено до Червоної книги України), розгляд якої 2 жовтня 2019 року завершився у Верховному Суді.

Про захист диких тварин, що утримуються в неволі, від жорстокого поводження ішлося в доповіді аналітика та юрисконсульта Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Наталії Куць. Вона зазначила, що утримання диких тварин у неволі допускається, якщо створені умови, що відповідають їхнім біологічним, видовим та індивідуальним особливостям; умови утримання тварин повинні задовольняти їхні природні потреби в їжі, воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, у природній активності та інші потреби; місце утримання тварин повинно бути оснащено таким чином, щоб забезпечити необхідні простір, температурно-вологісний режим, природне освітлення, вентиляцію та можливість контакту тварин із природним для них середовищем. Утримання диких тварин у неволі без створення відповідних умов не допускається.

Старший науковий співробітник відділу проблем аграрного, земельного, екологічного та космічного права, директор Науково-дослідного центру енергетичного, ядерного та природоресурсного права Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, академік Української екологічної академії наук, кандидат географічних наук, доцент В'ячеслав Олещенко розповів про збереження природного різноманіття та спеціальне використання природних ресурсів у лісовому господарстві,  висвітлив сутність і проблеми судової практики у цій категорії справ.

Про вплив державної податкової політики на функціонування вітрових ферм у Польщі повідомив суддя Фінансової палати Верховного адміністративного суду Польщі, кандидат юридичних наук Кшиштоф Вінярскі. Він розповів про вироблення Польщею зеленої енергії, а також про різке падіння динаміки, що насамперед пережила вітрова енергетика та біопалива.

Суддя КАС ВС, Президент IFA-Ukraine, віцепрезидент Громадської організації «Асоціації податкових радників», кандидат юридичних наук Наталія Блажівська продовжила порушене питання щодо оподаткування екологічних правовідносин.

Керівник Південноукраїнської філії Адвокатського об’єднання «Арцінгер», адвокат Віктор Сизоненко  розповів про екологічний контроль у портах. Він зазначив, що незважаючи на ті законодавчі зміни, які закривають більшість прогалин, що були до їх прийняття, все-таки залишаються невирішеними деякі питання, наприклад: як, ким і відповідно до чого проводиться розрахунок збитків через забруднення; зловживання територіальними органами Держекоінспекції заборонами на вихід судна з морського порту; складність з оплатою судновласником штрафу за забруднення.

Остання тематична сесія судового форуму була присвячена практиці міжнародних юрисдикційних органів, зокрема, зв'язку природного довкілля і прав людини. Модерувала сесію – суддя КАС ВС Наталія Блажівська.

Так, суддя Фінансової палати, керівник відділу Європейського права Верховного адміністративного суду Польщі, директор Центру теорії та філософії прав людини (університет м. Лодзь, Польща), доктор юридичних наук, професор права в університеті м. Лодзь Бартош Войцеховскі презентував практику Суду ЄС з питань збереження природних ареалів та дикої фауни і флори.

Про міжамериканську систему захисту права на безпечне довкілля розповіла професор кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, керівник напряму «Міжнародне екологічне право» Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація міжнародного права», доктор юридичних наук, професор Марина Медведєва. Вона зазначила, що ця система захисту права на безпечне довкілля сьогодні є однією з найбільш прогресивних та динамічних і має свої особливості. Наприклад, скарги індивідів, груп індивідів та організацій щодо порушення їхніх прав, гарантованих Американською декларацією прав і обов’язків людини 1948 р., Американською конвенцією з прав людини та іншими міжамериканськими договорами з прав людини, подаються до Міжамериканської комісії з прав людини, при цьому індивіди не мають безпосереднього доступу до Суду: від їхнього імені діє відповідна Комісія.

Про застосування принципу легітимних очікувань в екологічних спорах (практика ЄСПЛ та судів України) розповів науковий співробітник  відділу проблем аграрного, земельного, екологічного та космічного права Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, адвокат, партнер Юридичної фірми «Софія», кандидат юридичних наук, доцент Олександр Поліводський.

У сучасному світі, на думку ЄСПЛ, захист довкілля є дуже важливим фактором. Проте ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не застосовується до кожного випадку погіршення стану довкілля. Конвенція та протоколи до неї не вміщують права на збереження довкілля. Про це сказав у доповіді головний науковий співробітник відділу моніторингу законодавства Інституту законодавства Верховної Ради України, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді, керівник Центру дослідження проблем адміністративної юстиції Київського регіонального центру Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор Антон Монаєнко.

Підбиваючи підсумки Міжнародного судового форуму, голова КАС ВС Михайло Смокович наголосив на важливості проведення таких заходів, оскільки вони вибудовують певний фундамент у захисті екологічних прав людини не тільки в Україні, а й в усьому світі. Він зазначив, що теми, з якими виступали доповідачі, зокрема, про можливість звернення до суду правозахисних громадських організацій, питання публічного інтересу, захисту рослинного та тваринного світу, були дуже цікаві.

На завершення Михайло Смокович подякував учасникам заходу за плідну працю та активну участь у розв’язанні проблем щодо захисту природного довкілля та екологічних прав. Окремо висловив подяку гостям, які приїхали для обміну досвідом з Польщі, Австрії та Китаю.