Судді ВС обговорили застосування рішень ЄСПЛ в адміністративному судочинстві

Судді Верховного Суду взяли участь у роботі круглого столу на тему «Використання практики Європейського суду з прав людини в адміністративному судочинстві», який було організовано Центром дослідження адміністративної юстиції Київського регіонального центру Національної академії правових наук України.

Верховний Суд у заході представляли голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович, судді Великої Палати Верховного Суду Олександра Яновська та Олександр Прокопенко, судді КАС ВС Ян Берназюк, Мирослава Білак, Олеся Радишевська, Олена Губська, Сергій Уханенко та Наталія Мартинюк.

Серед учасників заходу були також судді Конституційного Суду України, Шостого апеляційного адміністративного суду, Окружного адміністративного суду м. Києва, представники Вищої ради правосуддя, Міністерства юстиції України, Національної асоціації адвокатів України та науковці.

З вітальним словом до присутніх звернувся голова КАС ВС Михайло Смокович. Він зазначив, що наразі використання практики та висновків, викладених у рішеннях Європейського суду з прав людини, сприяє належному та ефективному врегулюванню конфліктів, які виникають у сфері публічно-правових відносин.

Очільник КАС ВС наголосив на важливості проведення подібних заходів і побажав учасникам круглого столу плідної праці.

Суддя ВП ВС Олександр Прокопенко зазначив, що Україна – одна з небагатьох держав, які врегулювали на законодавчому рівні практику виконання рішень ЄСПЛ, проте, як з’ясувалось, у правозастосовній практиці існують деякі труднощі в розумінні й застосуванні рішень ЄСПЛ. Досить часто більшість адміністративних судів розуміють рішення ЄСПЛ по-своєму, що призводить до розходження судової практики. Крім того, суддя порушив питання щодо врахування практики ЄСПЛ під час вирішення адміністративними судами публічно-правових спорів у справах з публічної служби, а також застосування ст. 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод в адміністративному судочинстві.  

«Хоча суди й застосовують практику ЄСПЛ під час прийняття рішень, проте загальні підходи до захисту прав людини, що сповідуються ЄСПЛ, досі не є такою ментальною спільною спадщиною», – зауважила суддя ВП ВС Олександра Яновська. Вона розповіла, що застосування Конвенції з прав людини і основоположних свобод і практики ЄСПЛ для вітчизняного судочинства значить більше, ніж для інших країн. Це не просто дотримання тих норм, які там виписані, і того тлумачення, яке пропонує ЄСПЛ, це ймовірніше певна мета, певна школа захисту прав людини, яку має пройти країна. Суддя зазначила, що найближчими роками українські суди, на жаль, потребуватимуть постійного звернення до практики ЄСПЛ.

Про застосування практики ЄСПЛ під час тлумачення принципів рівності та змагальності в адміністративному процесі розповів суддя КАС ВС Ян Берназюк. Він зазначив, що спрямованість діяльності Верховного Суду на забезпечення принципу рівності всіх перед законом виявляється, головним чином, у діяльності, що спрямована на створення умов для однакового застосування судами норм права; забезпечення єдності судової практики – реалізація принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення.

Принцип рівності в адміністративному процесі виявляється в тому, що, незважаючи на завдання адміністративного судочинства (справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень), держава в особі своїх органів наділена загальними процесуальними правами, наданими всім учасникам справи.

Що стосується принципу змагальності судового провадження, то він охоплює право особи, крім можливості подавати власні докази, знати про існування всіх представлених доказів та пояснень іншими учасниками справи (у тому числі наданих незалежним представником національних юридичних послуг), оскільки вони можуть вплинути на рішення суду, мати можливість знайомитись з матеріалами справи та робити з них копії, а також володіти відповідними знаннями (залучати професійного представника) та змогу коментувати представлені докази й пояснення у належній формі та у встановлений час, пояснив суддя.

Суддя КАС ВС Мирослава Білак зауважила, що Касаційний адміністративний суд як «Суд права» активно впроваджує в свою практику принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ, що дає змогу формувати і розвивати судову доктрину щодо захисту прав людини у відносинах з органами публічної влади. Однак, зауважила суддя, на сьогодні виникають дискусії щодо правильного (коректного) використання рішень ЄСПЛ і відповідних посилань, у яких він тлумачить Конвенцію. Отже, з метою правильного використання рішень доцільно застосовувати підходи ЄСПЛ до вирішення справ, а також доктрини та принципи ЄСПЛ.

Верховний Суд, зазначила  Мирослава Білак, робить це за допомогою аналітичного переосмислення і переформулювання положень рішень ЄСПЛ як способу їх адаптації та узгодження з обставинами конкретної справи. Він активно розвиває застосування принципів правової  (справедливої) процедури, які вже стали універсальними через рішення ЄСПЛ і поширюються як на процесуальне судочинство, так і на адміністративні процедури, яких повинні дотримуватися суб’єкти владних повноважень під час прийняття відповідних актів стосовно прав, свобод та законних інтересів людини.

Такі принципи допомагають виробити процес прийняття справедливих рішень, а значить, належним чином організувати адміністративну діяльність і управління.