flag Судова влада України
| Українська | English |

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Судді КАС ВС обговорили з експертами Проєкту ЄС «Право-Justice» попередній звіт з моніторингу адмінсудочинства

01 листопада 2019, 18:10

Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович зустрівся з міжнародними експертами Проєкту ЄС «Право-Justice» для обговорення попереднього проєкту звіту, який був напрацьований за наслідками Моніторингу адміністративного судочинства в Україні, у зв’язку з імплементацією Кодексу адміністративного судочинства України, що набрав чинності наприкінці 2017 року.

У зустрічі, яка відбулася 31 жовтня 2019 року в Касаційному адміністративному суді, взяли участь суддя КАС ВС, секретар судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Олена Калашнікова, суддя КАС ВС, секретар судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Андрій Рибачук, судді КАС ВС Людмила БившеваЖанна Мельник-Томенко, Тетяна Шипуліна, Сергій Уханенко, заступник керівника апарату Верховного Суду – керівник секретаріату КАС Наталія Богданюк, начальник відділу міжнародно-правової взаємодії Верховного Суду Ліна Губар, в.о. завідувача сектору організаційно-протокольного забезпечення заходів суду секретаріату КАС Ірина Клімчук.

У складі делегації від Проєкту ЄС «Право-Justice» були голова Європейської асоціації адміністративних судів Едіт Целлер, суддя Суду справедливості ЄС Віргіліус Валанчус (Литва), національний експерт Проєкту ЄС «Право-Justice» Оксана Цимбрівська, Семен Кравцов, перекладач Сімона Теволде.

Голова КАС ВС Михайло Смокович привітав учасників заходу і зазначив, що проведення досліджень міжнародними експертами надзвичайно важливе для розвитку адміністративного судочинства, і не тільки під час розгляду справ щодо діяльності суб’єктів владних повноважень, а й у самій реформі органів державної влади та їх повноважень.

Очільник суду звернув увагу, що питання дискреції на сьогодні потребують вивчення найбільше. Він зауважив, що єдиного доктринального визначення і критеріїв дискреції суб’єктів владних повноважень немає, це поняття кожен розуміє по-своєму. Михайло Смокович розповів, що в судовому середовищі також різні позиції щодо розуміння дискреційних повноважень виконавчих органів. Досить часто виникають питання, наскільки органи владних повноважень можуть діяти в межах дискреції, межі самої дискреції, де ця дискреція може перейти у свавілля тощо.

Голова КАС ВС висловив сподівання, що дослідження експертами Проєкту ЄС «Право-Justice» зазначеної проблематики сприятиме вирішенню багатьох нелегких питань.

Оксана Цимбрівська розповіла, що в межах Проєкту міжнародні експерти поставили за мету дослідити проблематику застосування норм КАС України не лише при застосуванні процесуальних, а й матеріальних норм права. Вона повідомила, що експерти Проєкту завершили збирати інформацію, виявили деякі проблемні питання і вже мають попередній звіт за наслідком моніторингу. Експерт зауважила, що результати проведення такого опитування будуть використані для розроблення необхідних законодавчих змін.

Віргіліус Валанчус зауважив, що мета проведення цього дослідження полягає в тому, щоб почути не лише суддів, а й суб’єктів владних повноважень, адвокатів, науковців з приводу того, чи є спільне розуміння поняття дискреції суб’єктів владних повноважень, дискреції адміністративного суду. Доповідач зазначив, що поняття дискреції викликає багато запитань і в інших країнах Європи.

Едіт Целлер запитала в суддів про межі судового контролю стосовно рішень суб’єктів владних повноважень і спроможність судового органу у вирішенні спеціалізованих технічних питань у таких сферах, як, наприклад, дозвіл на будівництво в контексті централізованого планування, правила охорони архітектурних об’єктів і культурної спадщини, та яким чином забезпечити найбільш ефективний судовий контроль у цих сферах. Важливим є питання стосовно того, чи вникає суддя адміністративного суду в суть цих технічних питань, чи розглядає контроль як обмеження.

Відповідаючи на поставлене питання, Андрій Рибачук розповів, що українським законодавством чітко не визначено тієї межі, наскільки суди можуть втрутитися в діяльність органів влади. Він зазначив, що суди наділені повноваженнями щодо розгляду цих питань, виявлення порушень. Проте досить часто виникає питання, наскільки суд самостійно може переоцінити рішення після того, як це вже зроблено суб’єктом владних повноважень. Суд має можливість перевірити, чи діяли органи влади в межах закону, чи не порушені процедурні моменти, чи були ті підстави, якими обґрунтовано відмову.

Також було порушено питання стосовно повноважень адміністративного суду при розгляді справ щодо накладення дисциплінарних стягнень. Так, Жанна Мельник-Томенко зазначила, що відповідно до процесуальних норм, які містяться в КАС України, суд не наділений повноваженнями накладати ті чи інші стягнення. Проте суд може перевіряти, чи діяв законодавець у межах і спосіб, передбачений законом. Суд також може вказати суб’єкту владних повноважень на те, що він повинен у межах його дискреції застосувати мінімальний чи максимальний вид відповідальності.

Сергій Уханенко зауважив, що найчастіше виникають питання щодо тяжкості призначеного стягнення, і суди у своїй практиці переважно оцінюють, наскільки тяжкими були наслідки вчиненого працівником порушення, чи були вони враховані роботодавцем при застосуванні такого стягнення та чи були враховані інші обставини, які могли вплинути на призначення такого стягнення. Стосовно справ щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності, то з прийняттям нового КАС України повноваження суду змінилися, і якраз зараз суд може визначати інший вид покарання, але лише в сторону зменшення такого покарання або закриття провадження у справі, пояснив суддя.

Продовжуючи дискусію щодо ключового питання — дискреції, Тетяна Шипуліна зазначила, що межі дискреції необхідно розглядати окремо стосовно посадових осіб, органів самоврядування, органів державної влади та інших, з врахуванням їх призначення, обрання та обсягу повноважень, закріплених на законодавчому рівні. Отже, коли питання віднесено, наприклад, до виконавчої влади, то судовий контроль повинен полягати лише в контролі за процедурою прийняття цього рішення, особливо там, де це потребує спеціального знання, призначення експертиз, технічних висновків тощо. На думку судді, саме це дасть можливість розділити відповідальність у суспільстві між гілками влади, які за це відповідають, та застосувати судовий контроль, не перебираючи на себе вирішення питань поза межами завдань судової системи.

Олена Калашнікова зазначила, що з прийняттям останніх змін до КАС України ситуація з межами судового контролю над дискрецією суб’єктів владних повноважень значно змінилася. На її думку, суд вже має необхідний інструментарій для розв’язання поставлених завдань, проте існують певні прогалини в законодавстві, які потребують  удосконалення.

Крім того, судді поцікавилися в експертів щодо попередніх висновків у результаті опитування, чи збігаються проблемні питання з погляду міжнародних експертів і представників судової влади в Україні.

Віргіліус Валанчус зазначив, що дані попереднього звіту є дуже важливими для забезпечення збору інформації, необхідної для процесу розробки законодавчих та підзаконних актів, прийняття судових рішень, що надалі сприятиме кращому балансу між ефективністю та справедливістю правосуддя відповідно до європейських стандартів і кращих порівняльних практик.