«Незалежний і неупереджений суд – це основа держави», – Валентина Данішевська

Про це Голова Верховного Суду Валентина Данішевська сказала під час круглого столу «Довіра до суду та судова реформа: діалог між заінтересованими сторонами», що відбувся 25 жовтня 2019 року. Захід організували Аспен Інститут Київ спільно з Проєктом Ради Європи «Підтримка впровадження судової реформи в Україні».

Валентина Данішевська зазначила про спільне бажання законодавчої, виконавчої та судової влади покращити ситуацію в судочинстві. Однак, за її словами, необхідно обрати належні способи реформування, які не порушують ключових цінностей. «Ми декларуємо, що Україна обрала демократичний шлях, який передбачає розподіл влади. Законодавча, виконавча і судова влада повинні бути незалежними одна від одної. Ми зобов'язані взаємодіяти, не втручаючись у діяльність один одного», – наголосила вона. 

Голова Верховного Суду зауважила, що судова влада працює над покращенням якості послуг, які надає громадянам, сприймає критику там, де це виправдано. Водночас вона звернула увагу на значний розрив між відсотками громадян, які довіряють судам і брали участь у судових засіданнях, і тих, чия довіра до судів ґрунтується лише на інформації про їх діяльність зі ЗМІ. Для того, щоб цей розрив зменшився, потрібна державна програма з формування довіри людей до судів. Валентина Данішевська зазначила, що є питання, які може вирішити сама судова система, але є й такі, які повинна вирішувати держава.

«Незалежний і неупереджений суд – це основа держави. Забезпечити таку незалежність – завдання всіх органів державної влади. Цькування суддів не тільки не дає нам рухатись уперед, а й повертає назад», – наголосила Голова Верховного Суду. Також вона закликала всі зацікавлені сторони, а передусім законотворців, до діалогу. Адже прийнятий у цілому проєкт Закону України від 29 серпня 2019 року № 1008 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» майже не обговорювався із судовою владою. Несподіванкою для суддів став і проєкт Закону про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо удосконалення перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку від 25 жовтня 2019 року № 2314.

Секретар Великої Палати ВС Всеволод Князєв зазначив, що судді першої інстанції стомилися від постійних реформ, оцінювання, переформатування судів та інших змін, і це впливає на їхню незалежність. Натомість, за словами Секретаря ВП ВС, сьогодні необхідно звернути увагу на кадрові питання: низка судів першої інстанції взагалі не працює через відсутність суддів, в апеляційній інстанції бракує половини від штатної кількості суддів. Але основні акценти у реформі зроблено на скороченні кількості суддів ВС і ліквідації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що відтермінує на невизначений строк призначення суддів у першу й апеляційну інстанції. «Думаю, це неправильно», – сказав Всеволод Князєв.

Заступник Голови ВС, голова Касаційного господарського суду у складі ВС Богдан Львов зауважив, що на довіру громадян до суду, з-поміж іншого, впливали висловлювання деяких політиків, які відверто принижували авторитет судової влади, а інколи навіть закликали до невиконання судових рішень. Він звернув увагу на дослідження Світового банку довіри до судів у різних країнах, зокрема Болгарії, Албанії та інших. Вони свідчать, що показники довіри до суду серед тих, хто користувався їх послугами, й тих, хто з роботою суду не стикався, різняться на 2%–5%. Натомість в Україні ці показники відрізняються в рази. «На мій погляд, це свідчить про те, що недовіра до суду в Україні тривалий час культивувалася штучно. І якщо ми дійсно бажаємо відновлення довіри до суду, то передусім державним діячам, політикам, посадовцям потрібно утримуватися від огульних звинувачень суддів», – сказав Богдан Львов. Водночас, за його словами, якщо є конкретні недоліки, то про них треба говорити принципово та якомога швидше їх усувати, але не можна поширювати бездоказові звинувачення на адресу всіх суддів.

Крім того, голова КГС ВС зазначив про недоцільність зменшення кількості суддів ВС удвічі, оскільки вони й так перевантажені справами, що впливає на тривалість їх розгляду. На його думку, нестача кадрів у судах першої та апеляційної інстанцій позначається на якості рішень цих судів, і судді ВС, розуміючи це, обережно користуються касаційними фільтрами. Натомість законодавець пропонує зробити фільтри ще жорсткішими. «Якщо буде лише підвищено поріг малозначності, тоді треба так і казати, що ми обмежимо доступ громадянам до правосуддя», – наголосив він. Водночас, якщо кількість справ у ВС зменшиться, то Вища рада правосуддя може в будь-який час має право прийняти рішення про скорочення штатної чисельності суддів ВС.

Голова Касаційного цивільного суду у складі ВС Борис Гулько звернув увагу, що коли порівняти дані досліджень довіри до суду, зроблених у 2014 році, та нинішні, то відмінність між цифрами буде незначна. Це свідчить про те, що більшість громадян, які брали участь у судових засіданнях, задоволені роботою судів. Він вважає, що починати реформувати судову систему слід знизу і поступово йти догори. Треба забезпечити якісну роботу судів першої інстанції, основу судової системи повинні становити апеляційні суди. Загалом, за його словами, сьогодні передусім потрібно якнайшвидше наповнити суди першої інстанції кваліфікованими суддями.