Судді Верховного Суду поспілкувалися з німецькими колегами про незалежність судочинства та обмінялися досвідом

Дискусія відбулась у форматі українсько-німецької фахової зустрічі з обговорення актуальних питань правосуддя та судової практики вищих судових інстанцій України й Німеччини 28 жовтня 2019 року у Кловському палаці. Захід організовано за підтримки Німецького фонду міжнародного правового співробітництва (IRZ).

Відкриваючи зустріч, Секретар Великої Палати ВС Всеволод Князєв зазначив, що питання незалежності судової влади сьогодні вкрай важливе й актуальне для України. «Нам дуже цікаво почути, як незалежність суддів забезпечується в Німеччині. Надалі ваш досвід може бути імплементований у нашу правову систему», – звернувся він до іноземних гостей. 

Суддя Федерального Верховного Суду Німеччини д-р Ульріх Франке зауважив, що суддівська незалежність є фундаментальним принципом, як і принцип поділу влади. Також він звернув увагу, що незалежність судді полягає, зокрема, в тому, що його не можна звільнити чи перевести на іншу посаду просто за бажанням. Тим більше, зазначив доповідач, законодавець не може розпустити суд або зменшити чи обмежити штат суддів, оскільки це буде втручанням у незалежність суду. А суддя Федерального Верховного Суду Німеччини у відставці Хольгер Ротфусс доповнив, що незалежність судді забезпечується і достойною оплатою його праці.

Суддя ВП ВС Віталій Уркевич зазначив, що судовій владі в Україні доводиться постійно виборювати свої права. Так, парламент прийняв у цілому президентський проєкт Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування від 29 серпня 2019 року №1008, який, наголосив доповідач, містить загрози щодо суддівської незалежності.

За його словами, документ передбачає скорочення кількості суддів ВС, але незрозуміло, як буде проводитись їх відбір. Передбачено також скорочення суддівської винагороди суддів ВС без обґрунтування. Крім того, в законопроєкті йдеться про те, що дисциплінарні провадження щодо суддів можуть порушуватися за анонімними зверненнями, судді повідомлятимуться про це лише за три дні до початку розгляду скарги. «Ми чітко усвідомлюємо, що подальше реформування судочинства необхідне, однак зазначений законопроект перекреслює багато надбань останнього часу», – сказав Віталій Уркевич.

Голова Касаційного кримінального суду у складі ВС Станіслав Кравченко наголосив, що сьогодні питання дотримання гарантій суддівської незалежності є актуальним з огляду на окремі зміни, які пропонується внести до законодавства. Він також зауважив, що наразі потрібно зосередитися саме на питанні кадрового наповнення судів першої та апеляційної інстанцій, аби забезпечити своєчасний та якісний розгляд справ.

За словами голови ККС ВС, стурбованість викликає і ситуація, що складається з прийняттям судових рішень, які не подобаються одній чи другій стороні. Через це поширеним стало явище внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей щодо суддів про вчинення ними кримінальних правопорушень за ст. 375 Кримінального кодексу України «Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови».

Станіслав Кравченко також розповів і про велику кількість безпідставних скарг на суддів, які подаються до Вищої ради правосуддя, зокрема, особами, не на користь котрих було ухвалено судове рішення.

Суддя Касаційного цивільного суду у складі ВС Євген Синельников виступив із доповіддю «Узгодження принципу диспозитивності з гарантією доступу до правосуддя та принципом ефективності захисту прав судом». Він звернув увагу, що принцип диспозитивності при його реалізації поєднується з принципом законності, тобто права реалізуються сторонами у визначених законом межах. Наприклад, законом встановлено строки звернення до касаційного суду, вимоги щодо необхідності послатися у скарзі на порушення, які можуть бути підставою для касаційного перегляду справи, тощо. 

Доповідач зазначив, що попри запровадження касаційних фільтрів кількість відмов у відкритті проваджень КЦС ВС у порівнянні з Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зменшилась і становить близько 30% від усіх касаційних скарг. Це зумовлено, зокрема, й тим, що визначено певні категорії справ, у яких суд не може відмовити у відкритті касаційного провадження. «Це справи про спадкування та сімейні справи, не пов’язані з майновими вимогами. Хоча розуміємо, що у цих категоріях є такі справи, питання щодо відкриття касаційного провадження у яких доцільно залишити на розсуд суду касаційної інстанції.», – сказав Євген Синельников. 

Суддя КЦС ВС Сергій Бурлаков виступив із доповіддю «Проблеми застосування естопеля в цивільному судочинстві: матеріальний і процесуальний аспекти». Він визначив естопель як фактичну заборону поводитися всупереч своїй попередній поведінці, певним заявам або фактам, або поданим процесуальним документам. Доповідач зауважив: «Така суперечлива поведінка надає невиправдані переваги одній стороні над іншою, і таким чином ставить останню у нерівне становище».

Але, за його словами, застосовувати естопель можна лише за одночасної наявності трьох критеріїв:

• виникнення довіри сторони, яка була протиставлена стороні, щодо якої застосовується естопель;
• виникнення саме обґрунтованої довіри у добросовісної сторони;
• наявність явної несправедливості у підриві певної довіри до сторони.

Сергій Бурлаков звернув увагу, що нещодавно естопель запроваджено в українське процесуальне законодавство. Цей принцип полягає в тому, що процесуальна поведінка сторін також повинна відповідати первісній їхній поведінці. «На стадії подання позову, заперечення проти позову сторони формують своє волевиявлення, свою правову позицію. І якщо дозволити їм згодом міняти правову позицію, відмовлятися від певних заяв, визнання фактів, це може  ставити в нерівне становище іншу сторону», – сказав суддя КЦС ВС.

А Хольгер Ротфусс зазначив, що в цьому питанні Україна пішла далі, ніж Німеччина. Бо законодавство його країни містить лише застереження, що сторони мають діяти добросовісно, а деталі врегульовуються судовою практикою. «Але коли ви закріпили це в законі, то ви досягли більшого, ніж ми», – визнав суддя Федерального Верховного суду Німеччини у відставці.

Суддя ККС ВС Наталія Білик розповіла гостям про особливості касаційного оскарження рішень у кримінальних провадженнях. Зокрема, вона звернула увагу на те, що часто особи подають касаційну скаргу, в якій висловлюють незгоду з рішеннями судів нижчих інстанцій. Це призводить до великої кількості звернень до касаційного суду.

«Водночас касаційний суд може скасувати або змінити судове рішення лише у випадку істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність або ж невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого», – пояснила суддя. Вона наголосила, що касаційний суд виконує функцію суду права, а тому повинен розглядати справи, які мають важливе значення для суспільства та держави.

Секретар Першої судової палати ККС ВС Василь Огурецький доповнив, що особлива увага приділяється тому, наскільки судова помилка є істотною та вплинула на справедливість і законність рішення. Разом із тим, додав він, КПК України передбачає кілька безумовних підстав для скасування попереднього рішення, наприклад, порушення права на захист або ухвалення рішення незаконним складом суду.

Суддя Касаційного господарського суду у складі ВС Юрій Чумак присвятив доповідь питанню єдності судової практики. Він зауважив, що одне з головних завдань Верховного Суду – забезпечення сталості та єдності судової практики. Серед відповідних законодавчих механізмів доповідач назвав, зокрема, спеціалізацію касаційних судів ВС і судових палат цих судів. Крім того, для забезпечення єдності судової практики законом передбачені підстави передачі справ на розгляд палат, об’єднаних палат і ВП ВС. Також у доповіді зверталася увага на запровадження інституту зразкової справи в адміністративній юрисдикції.

Крім того, Юрій Чумак розповів, що для забезпечення єдності судової практики Верховний Суд публікує правові позиції на офіційному сайті, у МЗІ та соціальних мережах, робить узагальнення практики, готує відповідні дайджести тощо.

Серед проблем, які перешкоджають єдності судової практики, Юрій Чумак назвав, зокрема, величезну кількість справ у касаційній інстанції й, відповідно, надмірне навантаження на суддів, постійну зміну законодавства, що породжує необхідність змінювати правові позиції, тощо.

У свою чергу суддя КГС ВС Олександр Банасько додав, що одним із способів забезпечення єдності судової практики також є участь суддів у просвітницьких заходах. «Незважаючи на критичні зауваження щодо такої діяльності суддів Верховного Суду, саме на таких зустрічах відбувається конструктивна дискусія та обмін досвідом між суддівським корпусом та юридичною спільнотою, що, з поміж іншого, позитивно впливає на єдність судової практики», – пояснив суддя.

Крім того, Олександр Банасько сказав про існування у соціальних мережах та месенджерах різних груп, створених за професійним спрямуванням, які включають у себе десятки тисяч учасників, де відбувається постійне кваліфіковане обговорення та моніторинг правових позицій Верховного Суду.

Підсумовуючи, Хольгер Ротфусс зазначив про користь від проведення таких заходів для всіх учасників. «Приємно, що на таких круглих столах ми можемо повчитися один в одного, а не лише висловитися щодо того чи іншого питання», – сказав він. А Всеволод Князєв звернув увагу на те, що в судочинстві є багато проблем, спільних для Німеччини та України. То ж він подякував іноземним гостям, за плідну співпрацю.