Суддя КАС ВС Олена Губська взяла участь у семінарі «Права шукачів захисту в Україні : актуальні питання судового розгляду»

Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Олена Губська взяла участь у семінарі для суддів місцевих загальних та адміністративних судів «Права шукачів захисту в Україні: актуальні питання судового розгляду», який відбувся в м. Одесі.

Захід був організований місцевим регіональним відділенням Національної школи суддів України спільно з громадською організацією «Десяте квітня» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR) та П’ятого апеляційного адміністративного суду.

Виступ Олена Губська присвятила тенденціям судового розгляду справ щодо статусу біженця, примусового повернення та примусового видворення у практиці Верховного Суду.

Так, суддя розповіла, що на сьогодні за захистом і правовим притулком звертаються насамперед громадяни Афганістану, Російської Федерації, Республіки Бангладеш, Сирії, Республіки Ірак. Менше звернень від шукачів притулку із Узбекистану та Сомалі.

Як вбачається з матеріалів судових справ, непоодинокими є випадки неодноразових (два, три рази) звернень іноземців до судових органів із позовними вимогами скасувати рішення суб’єкта владних повноважень щодо відмови у наданні статусу біженця чи особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту. І щоразу суди зобов’язували орган державної влади повторно розглянути заяву про визнання громадянина біженцем, однак державний орган знову відмовляв. Водночас Верховний Суд, посилаючись на п. 25 постанови Пленуму ВАСУ від 25 червня 2009 року № 1, зазначив, що суд може визнати рішення відповідного органу протиправним, скасувати його та  за наявності достатніх підстав зобов’язати відповідача визнати особу біженцем, зауважила суддя КАС ВС.

Крім того, Олена Губська зазначила, що виходячи зі змісту Директиви Європейського парламенту та Ради ЄС, у разі наявності судового рішення, яким відмовлено особі у скасуванні рішення державного органу про відмову у наданні статусу біженця,  з метою ухвалення  рішення про прийнятність розгляду заяви про надання міжнародного захисту повторну заяву про надання міжнародного захисту має бути попередньо вивчено на предмет нових відомостей або висновків, які виникли або були подані заявником щодо того, чи може він кваліфікуватися як біженець.

Суддя розповіла, що військова агресія Російської Федерації спричинила появу нової категорії мігрантів в Україні – іноземних комбатантів і волонтерів, які з 2014 року поруч із громадянами України стали на її захист. Починаючи з 2015 року таких осіб почали притягати до адміністративної відповідальності за порушення міграційного законодавства, відмовляти у продовженні термінів перебування в Україні, були ухвалені рішення про добровільне повернення або примусове видворення. При цьому не враховувались обставини, які свідчать про небезпеку у разі повернення на батьківщину, зазначалось про відсутність документального підтвердження кримінального переслідування стосовно конкретної особи-заявника.

Олена Губська згадала й про ситуації, коли громадяни  інших держав залишили місце проживання ще до початку збройного конфлікту, але не можуть повернутися в країну походження через насильство та військові дії. Фактично йдеться про біженців «на місці» – осіб, які не були біженцями в момент виїзду з країни, але стали ними пізніше,  зауважила суддя КАС ВС.

Крім того, Європейський суд з прав людини зазначає про те, що повернення особи в ситуацію громадянської війни може становити для неї загрозу тортур, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження і покарання. Інтенсивність напруженості загального насильства в країні з військовим конфліктом має визначатися за такими критеріями: використання сторонами війни методів, які збільшують ризик втрат серед цивільного населення; чи застосовуються такі методи всіма сторонами конфлікту; чи конфлікт є всеохоплюючий; кількість осіб, яких було вбито або поранено.

Також Олена Губська звернула увагу на те, що під час ухвалення рішення про видворення та затримання  передусім необхідно забезпечувати дотримання основних прав осіб, зокрема права на захист, права мати перекладача, права бути повідомленим про розгляд справи в суді. Недотримання цих вимог є підставою для скасування рішень судами вищих інстанцій.

Суддя КАС ВС розповіла, що Верховний Суд у судових рішеннях дійшов висновку, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства повинно передувати прийняття рішення компетентним органом про примусове повернення в країну походження і невиконання цим іноземцем такого рішення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що останній ухилятиметься від його виконання.

Під час заходу також обговорили питання про особливості доказування в судових справах шукачів захисту, інформації щодо країни походження та її значення при розгляді справ шукачів захисту, принципів невисилки та практики Європейського суду з прав людини і Концепції третьої безпечної країни та її відображення у практиці Європейського суду з прав людини.