Судді та працівники апарату ВС взяли участь у VIII Судовому форумі

Судді та працівники апарату Верховного Суду взяли участь VIII Судовому форумі, організованому Асоціацією правників України, який впродовж двох днів, 3 та 4 жовтня, проходив у м.Києві.

Модеруючи сесію «Судова влада як складова державного управління в умовах демократії», суддя Великої Палати Верховного Суду Олена Кібенко зазначила, що основою функціонування влади у демократичній державі є система стримувань і противаг. Ця система означає, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади мають діяти у межах своїх повноважень, вони є незалежними та водночас взаємно підконтрольними через механізми, визначені у Конституції, жодна гілка влади не може вважати себе єдиним виразником волі народу. Такий механізм діє у демократичній державі, він запобігає концентрації влади в одній зі складових, тобто авторитаризму.

«Законодавча влада може реформувати судову систему, ухвалювати закони, це її невід’ємне конституційне право. Але як розрізнити реформування, спрямоване на покращення ефективності роботи судів, із неконституційною атакою на незалежність судової гілки влади? Спроби таких атак ми бачимо останнім часом у багатьох країнах  – Польщі, Угорщині і навіть США, де судова влада традиційно займає дуже сильні позиції, а ВС США вважається одним із найвпливовіших судів світу. Судова реформа, запропонована в Україні законопроектом №1008, доволі негативно оцінена майже всіма правовими інституціями України, нашими закордонними партнерами. Генеральний секретар Ради Європи звернулася до Міністра закордонних справ України з листом, у якому висловила занепокоєння зазначеним законопроектом саме через ризики втрати незалежності судовою владою. Наразі все залежить від Верховної Ради України, тому що будь-які негативні висновки не заважатимуть депутатам все ж таки проголосувати за законопроект», – наголосила суддя.

Секретар Великої Палати Верховного Суду Всеволод Князєв та суддя ВП ВС Лариса Рогач виступили спікерами сесії «Вплив судових рішень на економічну політику держави: останні резонансні справи». Модерувала захід суддя Касаційного адміністративного суду у складі ВС Наталія Блажівська.

Насамперед Лариса Рогач зазначила, що діяльність Великої Палати ВС спрямована не тільки на те, щоб вирішити конкретний спір, а й на те, щоб напрацювати підходи, які будуть єдиними як для цивільної, так і для адміністративної та господарської юрисдикцій, що також важливо для розвитку економіки держави.

«Велика Палата намагається зорієнтувати суди на те, що визначення юрисдикції справ залежить не від того, яким чином позивач визначив сторони справи, а від того, які правовідносини мають місце в дійсності. Це дасть змогу уникнути можливості маніпулювати судом та зорієнтувати людей, аби вони одразу розуміли, до суду якої юрисдикції мають звертатися у тій чи іншій ситуації», – зауважила суддя. 

Крім того, Лариса Рогач звернула увагу на правові позиції Великої Палати ВС, висловлені в постанові від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц щодо порядку звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу та в постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 щодо розмежування договору цесії та факторингу.

Всеволод Князєв висвітлив правову позицію Великої Палати ВС у справі № 227/1506/18 щодо обміну земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і звернув увагу на постанову від 26 лютого 2019 року у справі № 826/14367/17 щодо біржових аукціонів ПАТ «Укрнафта».

Сесія «Актуальні питання судової практики у спорах за участю банків та бізнесу» пройшла під модеруванням судді судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів КГС ВС Ігоря Ткача. У вступному слові він звернув увагу на те, що банківська система значною мірою визначає розвиток економіки держави. У свою чергу, для банків та бізнесу надзвичайно важливими факторами є сталість і передбачуваність судової практики.

Суддя КГС ВС повідомив, що за результатами 2018 року кількість справ, пов’язаних із застосуванням банківського законодавства, які розглянув КГС ВС, становить 8,6% від усіх справ, за перше півріччя 2019 року – близько 10% справ. Ця категорія спорів є однією з найбільш складних для розгляду.

За словами спікера, наразі Верховний Суд формує нову судову практику у кредитних правовідносинах. ВП ВС у деяких справах відійшла від висновків Верховного Суду України, змінюючи таким чином правозастосовчу практику. Правові висновки ВП ВС щодо застосування положень статей 1148, 1150 ЦК України, нарахування процентів за кредитними договорами, звернення стягнення на предмет іпотеки, виконання зобов’язання поручителем мають фундаментальне значення для великої кількості справ, що стосуються кредитних правовідносин.

«Правові висновки ВП ВС і касаційних судів мають велике значення і з огляду на те, що є орієнтирами для судової практики, оскільки повинні враховуватися судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду справ,» – наголосив Ігор Ткач.

Він також нагадав, що практика Верховного Суду з питань, пов’язаних із банківською діяльністю, викликає значний інтерес: «Слід зазначити, що під час розгляду окремих справ об’єднаною палатою КГС ВС за перебігом розгляду справи у судовому засіданні спостерігають численні представники банків, які не є учасниками справи, але хочуть розуміти тенденції вирішення судом певної категорії спорів».

Деякі висновки Верховного Суду викликали жваву дискусію як серед представників банків, так і серед професійної адвокатської спільноти. У цьому аспекті суддя КГС ВС Ігор Ткач наголосив на тому, що потрібно правильно розуміти й застосовувати правові висновки Верховного Суду. У кожному випадку висновки ВП ВС та касаційних судів повинні застосовуватися з урахуванням конкретних обставин справи, позовних вимог, предмета та підстав позову, поданих доказів тощо.

Водночас на закиди з боку банкірів у бік ВП ВС щодо деяких її рішень суддя КГС ВС Володимир Cтуденець зауважив: «Критикувати завжди легко. Проте варто враховувати, що судді беруть до розгляду справи не для того, аби зашкодити банку, а навпаки, – вони мають намір допомогти. А чому банкіри в такому разі не кажуть про те, скільки справ уже вирішено?»

Суддя Касаційного цивільного суду у складі ВС Василь Крат присвятив доповідь проблемі ефективного застосування процесуальних фільтрів Верховним Судом, оскільки наявність/відсутність касаційних фільтрів прямо впливає на те, який суд ми будуємо – суд права чи суд факту. Він виділив три блоки питань у цій темі: правовий, організаційно-технічний і соціальний.

Перший містить процесуальні норми щодо застосування фільтрів, зокрема це ст. 389 ЦПК України, яка регламентує право касаційного оскарження.

Одним із важливих елементів організаційно-технічного блоку питань, за словами доповідача, є узагальнення позицій ВС. «Треба систематизувати ключові підходи ВС за конкретними сферами у зручній для пошуку базі», – сказав він і додав, що певні кроки в цьому напрямі вже зроблено.

Дуже важливим Василь Крат назвав соціальний блок питань. За його підрахунками, застосовуючи у повному обсязі касаційні фільтри, ВС мав би відкривати провадження за близько 30% від усіх скарг, що надходять. Натомість на сьогодні відповідна цифра становить близько 65%.

Начальник управління комунікаційної діяльності ВС Марія Швенько в рамках сесії «Подолання стереотипу bad judge: як змінити перші шпальти?» розповіла про досвід Верховного Суду у поліпшені комунікацій з боку суду. За її словами, для подолання інформаційного вакууму судам важливо бути проактивними у своїй комунікаційній діяльності та використовувати сучасні канали комунікації, такі як соціальні мережі та месенджери. «Верховний Суд активно використовує Фейсбук, Телеграм та нещодавно запустив свій Інстаграм. Ми приділяємо багато уваги візуальному контенту та намагаємося бути оперативними і зрозумілими не лише юристам, але й усім нашим підписникам».