Постійне реформування судочинства стоїть на заваді підвищенню довіри − експерт Проєкту ЄС «Право-Justice» Анна Адамська-Галлант

Чітко визначити критерії віднесення справ до категорії малозначних, створити публічну базу важливих судових рішень Верховного Суду, розширити спеціалізацію суддів – ці та інші рекомендації надали міжнародні експерти Проєкту ЄС «Право-Justice» під час двох заходів, що відбулися у ВС: зустрічі з суддями касаційних судів у складі ВС, присвяченій обговоренню актуальних питань щодо застосування процесуального законодавства, та круглого столу «Застосування касаційних фільтрів: практичні проблеми та шляхи їх вирішення».

У вітальному слові міжнародний головний експерт з питань судової реформи Проєкту ЄС «Право-Justice» Анна Адамська-Галлант зазначила, що застосування касаційних фільтрів є важливим для Верховного Суду питанням, адже переглядати в касаційному порядку всі справи, рішення в яких ухвалив суд апеляційної інстанції, ВС не може.

Секретар судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності, суддя Касаційного господарського суду у складі ВС Тетяна Дроботова розповіла, що до набрання чинності новими процесуальними кодексами, тобто до 15 грудня 2017 року, поняття «касаційні фільтри» не існувало і будь-яка касаційна скарга, яка відповідала встановленим вимогам щодо форми та змісту, могла бути предметом касаційного перегляду.

«Однак, незважаючи на запровадження касаційних фільтрів, кількість справ, які надходять до ВС, залишається великою. Сьогодні так не має бути, оскільки Верховний Суд є судом права. Наше суспільство не готове до того, що розгляд справи має завершитися в суді апеляційної інстанції. Тому для сприйняття суспільством касаційних фільтрів потрібен час», – зазначила Тетяна Дроботова.

На думку судді Касаційного цивільного суду у складі ВС Ольги Ступак, одна з причин, чому касаційні фільтри відразу не запрацювали належним чином, полягає в тому, що ВС розпочав свою діяльність не з чистого аркуша, а йому довелося завершити розгляд справ, які надійшли від вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду України і до яких не застосовувалися ці фільтри.

Суддя зазначила, що до прийняття нових процесуальних фільтрів ВССУ як суд касаційної інстанції допускав до розгляду 30–35% справ, а зараз, коли є касаційні фільтри, КЦС ВС допускає 70% справ. «Це пояснюється тим, що раніше існувала норма, яка дозволяла судді одноособово відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо рішення є очевидно правильним, а доводи касаційної скарги – необґрунтованими», – зазначила Ольга Ступак. Натомість, за її словами, на сьогодні положення чинного процесуального закону дозволяють відмовити у відкритті касаційного провадження у зв’язку з необґрунтованістю касаційної скарги лише до чітко визначеної категорії справ.

Крім того, Ольга Ступак зауважила: якщо судове рішення у справі було ухвалено апеляційним судом з урахуванням правової позиції ВСУ, від якої Велика Палата ВС вже відступила, судді КЦС відкривають провадження в цій справі, яка, зважаючи на касаційні фільтри, не повинна була б потрапити на розгляд до КЦС з метою забезпечення єдності судової практики.

Суддя Касаційного адміністративного суду Андрій Жук звернув увагу на те, що в Україні вже стало традицією оскаржувати те чи інше рішення аж до останньої можливої інстанції. «Зламати цю традицію – спільне завдання суддів та адвокатів. Потрібно підвищувати рівень правосвідомості громадян, роз’яснювати, що не кожна справа може переглядатися в касаційному порядку», – наголосив суддя КАС.

Водночас, вважає Андрій Жук, необхідно змінити ставлення субʼєктів владних повноважень до оскарження рішень, які суди і першої, і другої інстанцій, зважаючи на усталену судову практику ВС, ухвалили не на їхню користь.«Впевнений, що невдовзі касаційні фільтри запрацюють на повну силу. Але якщо кожні 2–3 роки змінюватиметься законодавство, підходи до застосування касаційних фільтрів, правила розгляду справ у суді касаційної інстанції, ми ніколи не побачимо позитивного результату», – резюмував суддя КАС.

З такою думкою також погодилися міжнародні експерти Проєкту ЄС «Право-Justice» заступник голови Вищого земельного суду м. Кельн (Німеччина) Крістіан Шмітц-Юстен та суддя Федерального верховного суду Німеччини Ульріх Франке. Раніше вони були експертами Проєкту Twinning «Посилення інституційної спроможності Верховного Суду у сфері захисту прав людини на національному рівні», який завершив свою роботу в червні 2019 року і за результатами діяльності якого був складений відповідний звіт. В одному з пунктів цього документа, зазначили фахівці, є рекомендація для поліпшення ефективності діяльності ВС – не проводити більше суттєвих реформ.

Експерти вважають, що нині варто зосередитися на доведенні до логічного завершення «касаційних змін». Їх підтримують інші фахівці Проєкту ЄС «Право-Justice» – професор історії європейського права та порівняльного цивільного процесу (Нідерланди) Ремко Ван Рі та суддя апеляційного суду м. Амстердам (Нідерланди) Берт Маан. Так, експерти рекомендують передбачити, щоб ВС переглядав справи у тих випадках, коли його рішення необхідне для збереження правової єдності або для подальшого розвитку правових засад; розширити спеціалізацію суддів ВС; забезпечити вирішення питання про те, до якої юрисдикції належить справа, ще тоді, коли така справа надходить до суду першої інстанції; створити ефективну та сучасну базу важливих судових рішень ВС, в якій легко можна було б знайти необхідну правову позицію.

За словами Крістіана Шмітца-Юстена, така база слугуватиме орієнтиром для суддів нижчих інстанцій, забезпечить єдність судової практики та допоможе позивачам ще до звернення до суду розуміти, якого рішення ВС, зважаючи на висловлені ним раніше правові позиції, можна очікувати і чи взагалі ВС відкриє провадження у справі.

Крім того, Берт Маан зауважив, що в питанні визначення того, малозначною є справа чи ні, потрібно усунути навіть найменший натяк на субʼєктивний підхід. Тільки чіткі та обʼєктивні критерії можуть переконати суспільство у правильності застосування такого фільтра.
Що стосується питання довіри до судів, то, як зауважили міжнародні експерти, вона насамперед формується на рівні місцевих та апеляційних судів, тому важливо, щоб якість їхніх рішень була високою. Це призведе і до зменшення кількості касаційних скарг. А от постійне реформування судочинства, наголосила Анна Адамська-Галлант, стоїть на заваді підвищенню довіри.

Це підтверджують і результати опитування, проведеного експертами серед української правничої спільноти. Так, за словами Ремко Ван Рі, 88% респондентів вважає, що не потрібно надто часто змінювати процесуальні правила, а варто забезпечити стабільність законодавства. 75% опитаних відповіли, що судова практика ВС привнесла більше усталеності в застосуванні норм права. Така ж кількість осіб впевнена, що належне використання касаційних фільтрів зменшить навантаження на ВС.

Своїми думками щодо касаційних фільтрів, посилення позицій ВС як суду права, загрози притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів, які відмовили у відкритті касаційного провадження, що відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» може трактуватися як відмова у доступі до правосуддя, поділилися судді КЦС Сергій Мартєв, Василь Крат і суддя КГС Юрій Чумак.

На завершення Тетяна Дроботова подякувала експертам за корисні рекомендації і наголосила, що судді ВС працюють над формуванням правових позицій щодо застосування норм права та доведенням їх до відома суддів і юридичної громадськості з метою єдності судової практики.