Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Голова Верховного Суду Валентина Данішевська розповіла про результати діяльності ВС за період з грудня 2017 року по вересень 2019 року під час виступу на VIII Судовому Форумі, організованому Асоціацією правників України, що впродовж 3-4 жовтня проходив у м. Києві.
Загалом на розгляд Верховного Суду надійшло 227 626 справ, при цьому деякі з них датувалися ще 2011 роком. Станом на 30 вересня поточного року судовий розгляд 162 320 справ було завершено, а залишок нерозглянутих справ становить 60 464 справи.
Найбільше справ перебуває на розгляді Касаційного адміністративного суду – 48% від загальної кількості. І цей відсоток збільшився у порівнянні із минулим роком (46%).
34% справ перебуває у провадженні Касаційного цивільного суду, 10% розглядає Касаційний кримінальний суд, 8% - у Касаційного господарського суду. При цьому кількість справ, що надходять на розгляд Касаційного господарського суду, має тенденцію до скорочення (у 2018 році – 10%).
Ці особливості були враховані при другому доборі суддів до Верховного Суду. Тож на сьогоднішній день у Касаційному адміністративному суді працює 55 суддів, у Касаційному господарському суді – 44 судді, у Касаційному кримінальному суді – 42 судді та у Касаційному цивільному суді – 51 суддя.
За категоріями спорів розподіл справ виглядає наступним чином: найбільший відсоток складають:
Відповідаючи на запитання, чи повинна судова влада мати право законодавчої ініціатив, Валентина Данішевська зауважила:
«В Конституції України вказано, що Президент може подати до Верховної ради пропозиції щодо структури судової системи лише після консультацій та отримання висновку від Вищої ради правосуддя. Відповідно до Закону України «Про Вищу раду правосуддя» ВРП надає обов’язкові до розгляду парламентом консультативні висновки з питань судоустрою, судочинства, статусу суддів тощо. У Верховного Суду також є відповідні повноваження. Тож зараз ми можемо спостерігати, як спрацювали запобіжники втручання законодавчої гілки влади у діяльність судової системи».
Так, дізнавшись про запропоновані зміни до профільного законодавства (законопроект № 1008), судова система одразу зреагувала: Вища рада правосуддя та Верховний Суд надали свої висновки щодо вказаного законопроєкту. Рада суддів України також висловилась стосовно зазначених ініціатив.
Однак жоден з висновків офіційно в парламенті розглянутий не був.
Як зазначила Валентина Данішевська: «Лакмусовим папірцем у цьому процесі став саме Верховний Суд. Якщо щодо реформування Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії наразі існують певні дискусії, то щодо скорочення ВС дискусії немає. Жодного аргументу чи причин зменшення максимальної кількості суддів Верховного Суду з 200 осіб до 100 ані автором законопроєкту, ані народними депутатами озвучено не було».
На думку Голови ВС від результатів голосування за законопроєкт №1008 «залежить, чи буде в Україні судова система незалежною».
«Це дуже серйозне питання для існування країни», - наголосила Голова ВС.
В свою чергу, заступник Голови ВС, Голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Богдан Львов наголосив на якості роботи судів господарської юрисдикції: «У мене певне дежавю: п’ять років тому на судовому форумі мені також дали можливість висловитися стосовно ліквідації господарської юрисдикції. Пройшли роки. Господарська юрисдикція працює якісно і це є її юрисдикційними перевагами. Проте знову лунає тема щось реформувати. Навіщо ламати те, що працює? Жоден господар не ламатиме річ, яка вдало працює».
Окрему увагу Богдан Львов приділив якості юридичної освіти. На його думку, для розвитку судової влади важливі не структурні зміни, а фундаментальні, у т.ч. підвищення якості юридичної освіти. Тому судова реформа має включати реформування і юридичної освіти і науки. «Поки не буде істотно покращена якість правової освіти, сподіватися на підвищення якості чи то слідства, чи то роботи верховних судів – марна справа», - підкреслив Богдан Львов.
 |
 |
_03_03.png)